У батьків є привілей формувати знання про секс, цінності та поведінку дітей.
Моїй дочці було шість років, коли вона вперше зіткнулася з онлайн-порнографією. Це було під час її періоду «Ангеліни Балерини» (прим. перекладача – дитяче телешоу), коли одного разу вона шукала в мережі зображення балерини і на екрані з’явилася порнографічна картинка. Дочка злякалася, вимкнула екран, але нічого не сказала батькові, який сидів поруч і не помітив, що саме вона побачила.
Дослідження показують, що середній вік першого знайомства з порнографією зменшуєтся 1. Багато батьків думають, що ретельний контроль за діями дітей в Інтернеті допоможе запобігти ненавмисному впливу порнографії. Однак це не відповідає дійсності. Більшість експертів вважають, що питання в тому – не «якщо?», а «коли» дитина зіткнеться з онлайн порно.
Моя подруга недавно розповіла, що її восьмирічний син прийшов додому з адвентистської школи і сказав: «Мама, мій друг показував мені на своєму телефоні фотографії голих дам». Коли вона відповіла: «Ну, все гаразд, ти ж колись бачив маму без одягу», син сказав: «О ні, мамо, це були нереальні дами».
Що ж робити, враховуючи численні задокументовані загрози порнографії для дітей 2, а також реальність того, що батьки не можуть запобігти цьому впливу, навіть за допомогою дуже ретельного контролю?
По-перше, коли відносини між батьками і дітьми мають за основу любов і довіру, діти відчувають, що можуть безпечно розмовляти з татом і мамою про своє життя, й також про події, що бентежать чи непокоять. Крім того, коли у батьків і дітей хороші відносини, діти відкриті для батьківського впливу. Якщо ми хочемо, щоб наші чада розповідали про своє життя, і якщо ми хочемо отримати право голосу в їхньому житті, то повинні розвивати люблячі, довірливі стосунки. Розмірковуючи про те, як ви можете стати більш цілеспрямованими в цьому, ніколи не забувайте, що для дітей ЛЮБОВ пишеться як Ч-А-С.
По-друге, починайте говорити про сексуальність з ранніх років. Як батьки, ми часто не хочемо говорити з нашими дітьми про секс. Зазвичай тому, що наші батьки не говорили з нами, і тепер ми не маємо моделі або правильних слів для таких тем. У результаті, багато батьків бояться, що вони скажуть занадто багато або щось не те. Але коли ми нічого не говоримо, то все-одно викладаємо дітям цінні уроки про сексуальність: ми вчимо їх, що нам нема що сказати про секс; що Писання і наша релігійна громада нічого не говорять про це; і Бог, мабуть, теж не говорить про секс. Тому наші діти розуміють, що почуте від друзів і в ЗМІ – правда.
Як результат – діти опиняються між «двома конкуруючими розповідями» 3. Коли секс є забороненою темою в сім’ї, діти дізнаються, що секс – це погано. Ця «традиційна» думка походить із грецького дуалізму, що протиставив тіло й душу, оголошуючи тіло поганим, а душу – хорошою. Середньовічна церква перейняла цю ідею, яка досі впливає на те, як багато християн думають і говорять про секс.
Альтернативне ставлення підкреслює особисте задоволення, свободу і самовираження, й заявляє, що секс – це здорово, і це для мене! Це індивідуалістичне поняття, якому вчить поп-культура, породило «дешевий секс» – тобто «на одну ніч», легко доступний і без зобов’язань, а також безкоштовну, високоякісну порнографію 4.
Подумайте про власний досвід. Як ви вперше дізналися про секс? Більшість з нас перші уроки про сексуальність засвоїли десь посеред цих конкуруючих думок. Але жодна з них не представляє звістку про секс, викладену в Писанні, яке вчить, що секс хороший (Бут. 1:31; 1 Тим. 4: 4); що він для відносин (Бут. 2:22, 25); і що це від Бога (1 Кор. 6:19, 20).
Моїй доньці було шість, коли вона вперше зіткнулася з онлайн-порнографією. Але оскільки ми усвідомлено намагалися подолати незручність цієї теми, то говорили про секс з юних років. І оскільки вона почула від нас, що секс хороший, що він від Бога і для стосунків, то дочка вже розуміла, як реагувати на фотографії, побачені в той день.
По-третє, вивчіть усе, що тільки можете про те, як говорити з дітьми про порнографію. В нашій родині діалог, який розпочався в ранньому дитинстві, тривав і в дорослому віці, і коли однокласниця розповіла моїй дочці, що бореться з порнографією, дочка знала, що може поговорити про це вдома. Я хотіла б, щоб ми були більш підготовленими до розмови про залежність від порнографії, про її вплив на відносини, і як допомогти тому, хто бореться з цим. Хоча ми не знали, як говорити про такі речі, ми працювали над відкритістю у відносинах і нам вдалося зрозуміти, навчаючись разом з дітьми.
У вас, як батьків, бабусь і дідусів, є привілей формувати сексуальні знання, цінності та поведінку вашої дитини. Хочете, щоб ваші діти уникли впливу традиційної та індивідуалістичної думок, і замість цього дізналися, що говорить про відносини Писання? Цього не станеться без ваших зусиль, спрямованих, щоб подолати незручність і небажання говорити про секс. Те, чому ви не навчите дітей, вони дізнаються в іншому місці.
Едіта Янкевич, Adventist Record
1 Angus Morgan, «Порнографія – норма для молодих австралійців», Burnet Institute 30 червня 2017, burnet.edu.au/news/852_pornography_the_norm_for_young_australians.
2 Австралійська Комісія з прав людини, «Розслідування збитків, завданих австралійським дітям у результаті доступу до порнографії в Інтернеті», квітень 2016 року, humanrights.gov.au/our-work/legal/subsidence/requestion-dreament-being-day-affected , australian-children-through-access-порнографія.
3 Давид Кіннаман «Ти втратив мене: Чому молоді християни залишають церкву… І переосмислення віри» (Grand Rapids, MI: Baker, 2016).
4 Mark Regnerus, «Дешевий секс» (Нью-Йорк: Oxford University Press 2017).
Оригінальна версія цього матеріалу опублікована Adventist Record.
За матеріалами Adventist Review
