Щорічно, за ініціативою Організації Об’єднаних Націй, 11 липня відзначають Всесвітній день народонаселення. Сьогодні у багатьох країнах виражають занепокоєність з приводу зміни рівня народжуваності.
На початку 1970-х жінки мали в середньому по 4,5 дитини. До 2015 року показник народжуваності зменшився і становить 2,5 дитини. Вік, коли жінка народжує першу дитину, теж змінився. Наразі в Європі він коливається від 26,3 років у Болгарії до 31,3 років в Італії. Українки не виняток – у 2014 році перша дитина з’являлася в середньому в 24,9 років. Зараз же первісток народжується ще майже роком пізніше.
Жінки прагнуть приділити більше часу собі і власній кар’єрі, а вже потім думають про можливість народження дитини. Психологи називають чотири фактори зниження народжуваності в Україні та інших європейських країнах – демоекономічний, соціоекономічний, соціомедичний і соціоетичний.
Психологиня, викладачка Українського гуманітарного інституту Ірина Вятоха пояснює: “В основі піраміди потреб Маслоу лежать фізіологічні потреби й необхідність у безпеці. Вершиною є потреба у творчій самоактуалізації. Якщо раніше велика кількість дітей означала забезпечену старість, бо турбота про старих батьків була обов’язком дітей, то зараз народження пов’язується з потребою у самоактуалізації, продовженні себе у дитині. Часто більш креативній та розвиненій за батьків. Але оскільки потреба у самоактуалізації очолює піраміду Маслоу, то на шляху до цього рівня лежать ще й соціальні потреби. В сучасному суспільстві відкрито багато нових можливостей для представниць прекрасної статі: будувати кар’єру, займатися наукою, бізнесом. Жінка має багато інших шляхів реалізуватися і не має часу на вирішення потреби самоактуалізації через народження дитини”. Тобто у сучасної жінки відсутня демоекономічна мотивація до народження дитини.
Також психологиня відзначає, що соціоекономічний фактор передбачає страх перед майбутнім. Якщо раніше розлучень в сім’ях майже не було, то зараз, через злам цінностей, жінка вже не впевнена в стабільності і непорушності сім’ ї. Має вплив також соціоекономічні фобії. Адже одяг, освіта, забезпечення фізичних потреб вимагають багато фінансів.
Соціомедичний фактор. У світі є багато хвороб, пов’язаних із тривалою роботою за комп’ютером, вживанням шкідливої їжі, недостатнім перебуванням на свіжому повітрі тощо. Все це впливає на репродуктивну функцію й на установку жінки народжувати дітей.
“Сюди ж можна віднести зниження якості охорони здоров’я в Україні, і майже повну відсутність освітніх заходів щодо культивації цінності здоров’я і сімейних цінностей, перше місце з яких посідає продовження роду”, – додає Ірина Вятоха.
Наступний соціоетичний фактор, полягає у різкому зламі системи традиційних цінностей середньостатистичного мешканця Європи. “Криза моралі, етики веде до такого сумного явища, як зниження народжуваності населення”, – зауважує психологиня.
Жінки налаштовані на зовсім інше життя: все більше прагнуть приділити час собі і власній кар’єрі, а вже потім думають про можливість народження дитини.
Що говорить Біблія про це? Володимир Куцій, пастор, викладач предмету «Дошлюбне консультування» в Українському адвентистському теологічному інституті, пояснює: на початку Бог створив інститут сім’ї як основу суспільства. І проблема виникає тоді, коли порушується баланс між сім’єю та кар’єрою на користь останньої, а не тому, що жінка займається собою. Саме родина за Божим задумом повинна стати місцем, де формується людина як особистість.
“Сім’я повинна стояти вище за інші цінності. Досвід показує, що дуже важко однаково розвивати і сім’ю, і кар’єру. Тому доводиться чимось жертвувати. На превеликий жаль, здебільшого жертвою стає сім’я. Поки молоді, вони не бачать цих відхилень, а в старості усвідомлюють, що їм не вистачає сімейного тепла, турботи, але змінити щось на краще майже немає можливості”, – вважає священнослужитель.
У Біблії сказано: “І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: „Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі!“ (Бут. 1:28, переклад І. Огієнка). Дехто думає, що в цьому тексті обов’язкове повеління народжувати дітей. Адвентисти дотримуються принципу планування кількості дітей у сім’ї. Важливо, щоб батьки могли забезпечити дітей необхідним у матеріальному плані і особливо любов’ю, турботою, виховати, як належить.
“Бог знає, що саме батьківство робить людей щасливими. Сьогодні кожна нормальна і здорова в усіх планах сім’я радіє появі дитини. Тому найкраще, звичайно, виконувати Божу заповідь: створювати сім’ю, народжувати дітей, виховувати їх для Господа”, – говорить Володимир Куцій.
Тому для відмови від народження дітей повинна бути дуже вагома підстава. Хоча є сім’ї, які не можуть мати дітей з певних причин, що не залежать від подружжя. У Біблії є такі приклади: сім’я Авраама, Маноя, Захарії та Єлизавети.
Наразі можуть бути причини для християнських родин, коли вони можуть відмовитись від народження дітей чи відтермінувати цю подію.
Наприклад, християнська сім’я відправляється в місіонерську подорож, де існують певні небезпеки чи потрібно в короткий час виконати свою місію. В таких обставинах народження дитини створить певні перешкоди виконанню місії. Тому таким сім’ям рекомендують відтермінувати народження дитини.
Або ж коли є загроза життю чи здоров’ю матері. В таких випадках потрібно прислухатись до порад лікарів. Але сім’я приймає таке рішення самостійно.
Також коли є небезпека, пов’язана із переслідуваннями. І батьки, а особливо матері, будуть мати велику скорботу. Про це говорить апостол Павло в посланні до Коринтян.
Незважаючи на такі Божі повеління, в Україні та в інших європейських країнах спостерігається тенденція до зниження народжуваності. Біблія пов’язує це з егоїзмом, пояснює пастор: “Коли людина живе в комфорті і забезпечена необхідним, вона не хоче виходити із зони комфорту. Адже новонародженій дитині потрібно присвячувати багато часу. Це недоспані ночі, хвилювання, відмова від розваг… Одним словом, людина хоче жити для себе, а не служити іншим”.
Прослідкувати таку тенденцію можна в економічно розвинутих країнах. Адже, щоб щоб триматись “на плаву” в такому суспільстві потрібно багато працювати. На все інше часу просто не залишається. Тому багато сімей вирішують не народжувати дітей, поки в економічному плані не стануть міцно на ноги.
“Оскільки досягнення високих економічних показників вимагає багато часу й зусиль, сім’ї відмовляються від народження дітей”, – стверджує Володимир Куцій.
Створюючи світ, Бог прагнув зробити його ідеальним, прекрасним місцем. На жаль, гріх спотворив усе, і тепер ми бачимо сумну статистику народжуваності, кризу суспільної моралі і злам цінностей.
Аліна Дар’єнко
