Розповідає Максим Крупський, керівник відділу суспільних зв’язків і релігійної свободи Адвентистської церкви в Україні
Якими є результати суспільної та соціальної діяльності українських протестантів у 2019-2020 роках (ВРЦіРО, РЄПЦУ, суспільні організації, громадські рухи; благодійність, освіта)?
Як і в минулому році, ми бачимо що суспільна та соціальна діяльність в порівнянні з 2017-2018 роками характеризується меншими масштабами і меншою консолідацією міжконфесійного середовища. В той самий час, у другій половині 2020 року активізувались зустрічі з високопосадовцями і протестанти, які входять в ВРЦІРО, мали можливість взяти участь і донести свої позиції на самому високому рівні – Президента, Прем’єр-міністра, Голови Верховної ради, тощо.
У той самий час можливість здійснювати активну міжнародну діяльність, проводити зустріч з партнерами з-за кордону сильно обмежені, особливо під час карантину.
Якою є конфесійна динаміка українських протестантів за цей час: приріст-втрата членства, активність у служінні, розбудова церковної інфраструктури?
Я думаю, що слід аналізувати ситуацію у зв’язку з пандемією коронавірусу. Ця пандемія активізувала соціальне служіння Церков, у першу чергу для своїх вірян, але в той самий час були проведені ряд дієвих соціальних проектів для оточуючих. Згідно останніх опитувань, Церква як і раніше користується довірою суспільства. Я особисто переконаний, що десь протягом року, з літа 2019 року і до пандемії, суспільство, яке раніше більш активно реагувало на заклики Церков і її позицію, дуже уважно і з великим оптимізмом слідкувало за політичною ситуацією в країні, в очікуваннях швидкого завершення конфлікту на Сході України. Але переживаючи пандемію і наростаюче розчарування у політичних перспективах України, суспільство знову готове почути позицію Церков щодо ключових питань нашого життя. Як і раніше, протестанти наголошують на важливості сімейних цінностей, неприпустимості ратифікації Стамбульскої конвенції, тощо. Також Церкви підтримали владу в тому, щоб закликати суспільство до дотримання карантинних обмежень на ранньому етапі. Я думаю, що це стало однією з причин «потепління» у відносинах з владою.
У зв’язку з фінансовою кризою, багато масштабних проектів церков зупинені. Втрати членства будуть відомі лише у майбутньому, але на сьогодні є розуміння того, що частина активних вірян, які щотижня відвідували богослужіння, в кращому випадку будуть відвідувати онлайн сторінки та канали церков. Їх активне залучення в життя громади стане меншим. У той самий час, деякі Церкви використовують цей час для більш активного донесення віровчення, а також вісток підтримки і надії для суспільства, що у більш далекій перспективі може призвести до певного зростання кількості нових членів. Але чи воно перекриє втрати – невідомо і ситуація може різнитися в залежності від конфесії.
#тижденьнадії2020
