На сьогоднішній день дуже багато дітей поводяться зі старшими нешанобливо. Такою є сумна реальність для багатьох батьків і виклик, котрий вони змушені прийняти. Розгляньмо проблему в площині: батько – дитина.
Які ж варіанти сценарію розгортаються? Якщо тебе не поважає дитина, то її можна змусити, притиснути, залякати, зобов’язати це робити, чи не так? Але вибачте за чесність –– це вже не повага. Поваги не досягають, повагу викликають!
Я, хто виростив чотирьох дітей, зрозумів наступне: діти, як правило, віддзеркалюють твоє ставлення до них! Звідси випливає, що якщо ти бажаєш отримувати повагу до себе –– посилай її тому, від кого чекаєш поваги!
Виявляй повагу до своєї дитини. До її потреб, ідей, емоцій. Шанобливо вчи її правильно робити свій вибір і приймати наслідки. Краще один раз разом пережити наслідки її неправильного вибору, ніж все життя безуспішно конфліктувати через ваш правильний. Краще разом пережити поразку, ніж на самоті святкувати перемогу!
Не починайте зі слова «ні», особливо якщо ви все одно поступетеся. Краще почати зі слів: «Я тебе розумію…»
Доносьте дитині свою повагу до неї і вона дзеркально відобразить вам повагу натомість. Ефект відлуння!
«Характер дитини –– це зліпок із характеру батьків, він розвивається у відповідь на їхній характер» (Еріх Фромм)
«І ви, батьки, не дратуйте дітей своїх, а виховуйте їх у вченні та із знанням Господнім» Ефес. 6: 4.
«Все у вас нехай буде з любов’ю» 1Кор. 16:14.
Віталій Ващінін
