Розповідає Іван Русин, ректор Української євангельської теологічної семінарії
Які є результати суспільної та соціальної діяльності українських протестантів у 2020-2021 роках (ВРЦіРО, РЄПЦУ, суспільні організації, громадські рухи; благодійність, освіта)?
Українські протестанти беруть активну участь у ВРЦіРО, яка є потужним майданчиком діалогу церков і держави. Протестантські церкви мають активну позицію стосовно нагальних релігійних та суспільних питань разом з православними, греко-католицькими, римо-католицькими церквами, а також з юдейськими та мусульманськими спільнотами. Співпраця протестантських церков в рамках ВРЦіРО охоплює багато сфер. Особливо важливою та дієвою є співпраця з владою у подоланні викликів пандемії. В рамках ВРЦіРО протестантські церкви демонструють активну позицію щодо збереження сімейних цінностей та супротиві ЛГБТ, гендерній ідеології тощо. Позиція протестантських церков разом з іншими членами ВРЦіРО є позицією відкритого і компетентного діалогу, який не має ознак нетерпимості чи мови ворожнечі. Перелік питань, якими опікуються протестанти не обмежується релігійною чи моральною сферою. Мене надихають ініціативи ВРЦіРО у сфері екології та турботи про землю. Це свідчить, що протестанти мають цілісне розуміння місії церкви у світі, і вони є невід’ємною частиною суспільного життя в Україні. Взаємна повага й діалог предстоятелів церков та релігійних організацій свідчить про високий рівень релігійної свідомості та свободи в Україні, якісної міжконфесійної та міжрелігійної співпраці заради добробуту суспільства.
Якою є конфесійна динаміка українських протестантів за цей час: приріст-втрата членства, активність у служінні, розбудова церковної інфраструктури?
З огляду на конфесійну мережу українських протестантів майже неможливо говорити про загальну динаміку. У різних конфесіях різна динаміка. Безумовно є процес зростання, інституалізації, розвиток структури. Церкви, які побачили місійну можливість і продемонстрували гнучкість, зростають. Важливий позитивний фактор – протестантські церкви виходять за власні стіни, стають відкритими до суспільства і турбуються про нагальні питання суспільного життя.
Які виклики діяльності українських протестантів створила пандемія коронавірусу та інші фактори?
Пандемія стала викликом і можливістю для церков. Вірус виявив сильні й слабкі сторони громад. Переважна більшість змогла пристосуватись до нових умов, опанувавши мультимедійні інструменти. Трансляції богослужінь зменшили «конфесійні стіни» та створили нові можливості познайомитись з іншими церквами. Пандемія змусила переосмислити не тільки літургію, богослов’я поклоніння та таїнств, але і саму сутність та форму церкви. Це безумовно важливий і корисний процес.
Пандемія дала християнським спільнотам потужний мікрофон. Але постає питання: чи маємо ми актуальний зміст. Тобто є можливість бути почутим, але говорити нікому. Я спостерігаю певну відкритість суспільства і можливість транслювати євангельську істину щодо різних нагальних питань. Однак відчувається брак компетенції і здатності говорити мовою суспільства про питання що турбують. Це є своєрідним викликом для церков, а також новою можливістю служити суспільству.
Підготував Максим Балаклицький
#тижденьподяки2021
