Розуміння краси 28 основних пунктів віровчення і того, як їх слід виконувати.
Адвентизм сьомого дня — це багатий і прекрасний рух віри, що спирається на принцип Sola Scriptura (тільки Писання). Однак ті, хто дізнається про нього вперше, або навіть ті, хто виріс в церкві, ризикують зіткнутися з тим, що дезінформація, суспільні норми або культурне розуміння можуть закласти основу нашого уявлення про адвентизм. Френк Хазел, заступник директора Інституту біблійних досліджень, приєднався до ведучих Сему Невіса і Дженніфер Стайміст, щоб обговорити 28 основних пунктів віровчення і їх застосування в нашому житті.
28 основних пунктів віровчення — це повний список наших переконань як адвентистів, заснованих лише на Святому Письмі. Ці переконання є основою нашої віри і розуміння. Цей список фундаментальних переконань є основоположним в тому, як ми живемо у своїй вірі і взаємодіємо з навколишнім світом. Те, що кожне віровчення засноване на Писанні, є підтвердженням нашої віри в те, що ми повинні керуватися тільки Божим Словом, однак важливо відзначити, що ці основні вірування є, як каже Хазел, «виразом того, як ми розуміємо певні біблійні вчення». Іншими словами, хоча Писання і його істини незмінні, ми, віруючі, постійно ростемо в нашому розумінні Слова Божого через вивчення і відносини з Господом. Невес зазначає, що таке зростання є нормальним і заохочується у християнському житті, посилаючись на зростання розуміння таких учнів, як Іван та Петро: «це зростання істини — це те, що люди переживали в біблійні часи, і те ж саме відбувається і зараз. Бог постійно розкривається, постійно прогресує в Своєму одкровенні істини, і цьому немає кінця».
28 основних пунктів віровчення стоять на місці традиційних віровчень, прийнятих в більшості християнських деномінацій. Ми не прив’язані до створеного людиною віровчення, натхненного Писанням, але саме Біблія заснувала і керує ним. Живучи за Писанням і розглядаючи Біблію як єдиний опис, створений для того, щоб привести нас в близькі стосунки з Богом, ми можемо зростати як віруючі. Адвентизм звеличує це зростання. Ми, віруючі, визнаємо, що наш прогрес в розумінні буде змінюватися, надаючи простір для розвитку нас як церкви через велику близькість до Писання. Прийняття Біблії за істину руйнує багато оман щодо біблійних істин. Дві з них — стан мертвих і субота. Невес роз’яснює перше, пояснюючи: «Біблія вірить, що коли ви вмираєте, ви засинаєте, і одного разу ви будете відроджені в тілі і або потрапите на небеса, або опинитеся за вашим вибором у стані знищення, яке ми називаємо пеклом». Це розуміння підтверджується біблійними оповіданнями як у Старому, так і в Новому Завіті, а також в оригінальній давньоєврейській мові. Ще одна істина, знайдена в Біблії, — це важливість суботи. Субота — це святий день, що відзначається кожного тижня, в який ми спілкуємося з Богом і один з одним.
Ці два переконання були предметом суперечок серед віруючих протягом багатьох поколінь. Однак, коли Писання читається за істиною, люди, які не належать до адвентизму, можуть прийняти його справедливість. Як стан мертвих, так і субота є найважливішими переконаннями, тому що вони говорять про ключовий аспект адвентистської віри, який полягає в розумінні значення часу. Час і період часу від нашої смерті до повернення Христа, а також стан наших тіл і розуму мають життєво важливе значення. Точно так само субота має бути багатим щотижневим святом, подарованим нам, але не ми визначаємо день, в який дотримується субота. Біблійна інтерпретація необхідна для духовного розвитку, проте вона повинна розглядатися як єдине оповідання від Буття до Об’явлення. Коли якесь тлумачення суперечить іншій частині оповідання, виникає ризик неточності.
Коли хронологія застосовується до євангельської розповіді, ми втрачаємо її багатство. Хазел розкриває це наступним чином:
Ці біблійні пророцтва, які ви знайдете в книзі Даниїла, в книзі Об’явлення й інших місцях Біблії, вчать нас не тільки щотижневому ритму часу, такому як день суботній, який структурує наш тиждень і наші щоденні справи, які ми повинні робити, але вони дають нам розуміння того, яке місце ми займаємо в світовій історії.
Розуміння значення часу є основоположним у розумінні адвентистської віри. Якщо розглядати адвентизм в світлі 28 основних пунктів віровчення, то ми отримуємо ясний і послідовний спосіб жити своїм життям. Ці принципи були знайдені в Святому Писанні та стоять як непохитні стовпи істини. Однак ми також повинні молитися про проникливість і ясність, коли мова йде про те, щоб жити за цими істинами. Так, Божі істини непохитні, але Він ніколи не створював нас копіями. Час і увага, які наш Творець вклав у нашу індивідуальність, у створення культури і самобутності, ніколи не слід ігнорувати. Те, як ми живемо відповідно до цих фундаментальних переконань, має визначатися керівництвом Святого Духа, а не пастором чи конференцією. Застосовуючи Боже керівництво, ми ніколи не повинні дозволяти культурним уподобанням або тлумаченням стояти на одному рівні з нашими фундаментальними переконаннями. Адвентистська віра завжди повинна пізнаватися через контекст Божої милості і благодаті, що надається Його дітям для зростання у розумінні.
Ніколь Домінгес
За матеріалами Adventist Review
Джерело: logosinfo.org
