Перша наша зустріч відбулася за два тижні до приїзду в Миколаїв на території Українського гуманітарного інституту, де ми всі разом проходили двотижневу підготовку: навчалися мистецтва спілкування з людьми на біблійні теми та почали будувати плани на наступний місійний проєкт. До нас приїздили спікери та вчителі з різних куточків України, розповідали захопливі історії, передавали свій досвід служіння. Ми отримали чудову можливість поспілкуватися з Романом Кісаковим, молодіжним керівником дивізіону, а також з керівниками молодіжного руху з різних територіальних підрозділів Адвентистської церкви в Україні.
30 серпня о 7 годині ранку ми прибули на місце призначення.
Після прибуття одразу ж зустрілися з комітетом церкви, молоддю міста та з місцевими керівниками. Служіння запустилось. Спершу вільного часу не було зовсім, потрібно було втягнутись у графік, який чекав на нас попереду. Щоранку зустрічалися всі разом заради ранкових служінь у квартирі дівчат або хлопців, щоб наситити свій початок дня словом Божим та розпочати його в благословенній тональності. Також ми читали й читаємо християнські книжки та Біблію, по розділу в день. Книга «Перемога в Христі» дуже допомогла та змотивувала нас на старті проєкту. Ранкові читання об’єднують в роздумах на духовні теми та надихають на весь день. Командне читання — це не тільки твої роздуми над істиною, вона також може відкритися тобі з уст іншої людини. Тому команда «Місії Авраама» рекомендує починати свій день саме з духовної їжі, та витрачати на це максимум свого ранкового вільного часу.
Свої враження про перші дні на проєкті розповідає його учасник Арсен Абдулаєв:
«Коли я тільки приїхав, то уявляв проєкт більше на зразок волонтерства. А виявилося, що це навіть більше, ніж просто служіння. Як мені сказала одна мудра людина: «Насамперед, ви приїхали рятувати себе». Тому досвід «Місії Авраама» є цінним не тільки як добра справа, але як щось велике, що залишиться зі мною на все життя. Я буду часто згадувати наші перші дні служіння, коли було нелегко, але з Божою підтримкою ми все пережили й будемо згадувати лише найсвітліші моменти та яскраві емоції!»
У нас з’являлися нові ідеї, паралельно ми планували проведення створених проєктів та обдумували як покращити нинішні. Вийшовши перший раз на вулиці міста для євангелізації, ми як команда відчули, що під могутньою рукою, яка над нами, ми можемо все.
Під час проведення програми «Стілець чудес» багато пересічних людей щиро плакали, коли ми молилися за них. Це були сльози радості за прощені гріхи, за ту нововідкриту легкість на душі, яку вони відчули одразу після молитви.
«Стілець чудес» — це щось дійсно чудесне. Суть цього проєкту проста: посеред вулиці стоїть стілець біля якого людина з плакатом закликає до чогось. Люди з цікавістю підходять, а євангеліст запитує: «Чи вірите ви в чудеса? Чи хотіли б ви, щоб у вашому житті вже сьогодні трапилося одне з них?»
Після чого, за згодою людини, вони разом моляться за її потреби. Сила молитви велика. Наша команда давно це зрозуміла, тому у важкі часи ми одразу звертаємось до Бога. Він завжди чує молитви та знає, що нам потрібно, а що ні. Таким чином ми познайомилися з багатьма новими цікавими людьми та розповіли їм про Ісуса та Його чудеса.
В планах не було на цьому зупинятися, отож був створений клуб настільних ігор, куди ми запрошуємо людей для подальшого спілкування. Таким чином, гарно проводячи разом з ними час, згодом запрошуємо наших нових друзів в молодіжну церкву «Believer», де вони можуть ще більше дізнатись про характер небесного Батька.
Зазвичай ми проводимо такий місійний вихід 1-2 рази на тиждень в центр міста, а кожен вихід вже по-своєму особливий. Щоразу викликаємо різні емоції у людей та самі надихаємося служінням.
Ще один вид місіонерства — це «банка з посланнями від Бога». Суть полягає в тому, що в банці знаходяться записані на папірцях вірші з Біблії, які трохи перефразовані у пряме звернення Бога до людини. За допомогою таких послань ми передаємо вістку та допомагаємо людям, відповідаючи на їхні запитання, що робить для нас Бог.
Згодом ми зустріли людей, які були на «Стільці чудес», щиро дякували за те, що ми з ними молилися, тому що Бог чув та виконував їхні прохання. У когось це було пов’язано з сім’єю, у когось з роботою чи здоров’ям.
Ми бачили хлопців, які вперше молилися самі, — молилися про прощення гріхів, спасіння, зміни та звільнення від залежностей. Нас дуже підтримували відповіді Бога на їхні молитви та мотивували не зупинятися, а розповідати про Нього й далі.
А ще ми брали контакти людей з якими молились та спілкувались, або залишали свої. За один вихід ми спілкуємося та молимося приблизно з 30 особами та маємо від 10 до 15 контактів людей, з якими потім підтримуємо зв’язок.
«Євангелізація — це те, що об’єднує наші душі та серця разом для служіння людям та Богу. Тому ми будемо знаходити й інші види спілкування та євангелізації людям, знайдемо нових людей, які будуть посвячені на служіння Богові» — розповідає учасник команди «Місія Авраама» Антон Городницький.
Як саме відбувається процес євангелізації?
Вечір суботи ніколи не був для мене настільки особливим часом яким він є тепер. Кожного тижня ми зустрічаємось з місцевою молоддю для прославлення Бога та наповнення своєї душі тим, що йде від Нього — духовним. Кожен тиждень ми зустрічаємо нових людей, спілкуємося з ними та слухаємо думки інших з різних куточків нашої країни: пасторів і людей, що пережили великий досвід з Богом та готові розповісти його нам.
Тепер кожен вечір суботи наповнює мене та всю нашу команду Духом Святим на весь наступний тиждень. Радіємо, що можемо бути частинкою розвитку цієї молодіжної церкви. За час нашого перебування в церкві вже з’явились нові колонки, за допомогою яких прославлення Бога лунає ще якісніше та ми можемо об’єднуватися з церквою у хвалінні нашого люблячого Христа.
Ми також не забуваємо й про інші проєкти, що вже проводилися в Миколаєві. А саме — клуб слідопитів. Кожен початок тижня ми зустрічаємо разом з допитливими дітками та підлітками, з якими проводимо спеціалізації, навчаємо їх, і таким чином навчаємось самі.
З Божою допомогою ми відновили функціонування клубу та на сьогодні є найбільшим клубом слідопитів в конференції! Понад сорок дітей ходять до нас в клуб. І разом з молоддю міста ми намагаємося їх наставити, а головне — стати друзями. Двоє хлопців з нашої команди вже мали досвід керівництва в клубах, тому стали директорами й тут. Зараз клуб розвивається, кожного разу діти залишаються з приємними спогадами та чекають наступного тижня, щоб побачитись знову, провести гарно час та дізнатися щось нове для себе. Ми ж намагаємося вигадати різні методи та способи спілкування з ними, — в нас вже є плани на цю весну!
«Ми ввели зміни в роботу клубу, тепер клуб має чотири ступені, а також наставників, які навчаються на майстер-провідників та розвивають свої лідерські якості. Кожен ступінь має по два наставники, які працюють над спеціалізаціями щотижня.
Цієї осені ми ходили в три походи, пройшли п’ять нашивок і не збираємось зупинятись на цьому. У клубі відбулося багато позитивних змін, але багато чого ще хочеться зробити, а для цього нам потрібні ваші молитви, пожертвування та підтримка.
Діти — це наше майбутнє, тому нам потрібно вкладати в них свої сили, час та любов. Клуб слідопитів — гарна можливість послужити нашим дітям та передати досвід, який ми набули за своє життя, а також вістку про нашого небесного Батька.
Бо як сказано у Святому Писанні:
«Діти — спадщина Господня, плід утроби нагорода!
Як стріли в руках того велетня, так і сини молоді». (Псалми 127:3-4)» — розповідає заступник директор клубу слідопитів «Зірка» міста Миколаїв Бобик Роман.
«Було нелегко. Але кожен тяжкий момент ми переживали з надією в серці та вірили, що все налагодиться. Ми ніколи не забудемо цей проєкт, тому що він підняв нас на новий рівень і розвинув як особистостей. Знаходження тут, серед посвячених людей, дало великий поштовх нашому служінню та духовному росту. І це лише початок цього не простого шляху.
Просимо молитись за наш проєкт, за людей, які будуть траплятись нам на шляху, бо зараз ми повільно переходимо через екватор, та хотіли б ще багато чого встигнути, але без Бога ми — ніхто. Тому ми приносимо свої серця на вівтар та просимо молитися за подальші плани, за проєкти, які заплановані на 2022 році та за те, щоб ми могли привести до Бога ще більше людей, ставши для них не лише друзями, а й сім’єю! Разом з Божою підтримкою в нас все вийде!»
«Місія Авраама» продовжує свій шлях і бажає вам у новому році ще більшого духовного росту та йти нелегкою дорогою життя міцно тримаючись за руку Небесного Отця.
Яків Шевчук
Фото автора
