«Біда не ходить одна»
Волонтери проєкту «Hope for Ukraine» допомогли жінці з селища міського типу Димер, що в Київській області, надавши для її дитини підгузки.
Дитині 10 років, але, на жаль, з початком військових дій в Димері, у дитяти розвинувся енурез (нетримання сечі). Причиною стала важка психічна травма спричинена військовою операцією в місті.
Зниклий племінник
В тому ж селищі міського типу Димер волонтери проєкту «Hope for Ukraine» допомогли харчовими продуктами жінці, на ім’я Людмила.
Жіночка втратила зв’язок з племінником, якого вже понад місяця тому, одягнувши мішок на голову, відвезли в невідомому напрямку. До цього часу інформації про Людмилиного племінника немає.
Жінка була дуже задоволена, що її відвідали волонтери та надали допомогу.
Допомога для жінки та її сина
А ось в місті Вишгород, яке також в Київській області, волонтери проєкту «Hope for Ukraine» надали допомогу харчовими продуктами жінці, на ім’я Тамара.
Жінка одинока та виховує сина, який хворіє на синдром Дауна.
Протягом перебування російських військ в місті, Тамара була вимушена користуватися допомогою сусідів. Отож, наразі вона рада будь-якій допомозі та була вельми вдячна волонтерам, які надали її родині підтримку.
Вишгород та його збіднілі мешканці
Волонтери проєкту «Hope for Ukraine» відвідували літніх людей в місті Вишгород, що в Київській області та надавали їм гуманітарну допомогу у вигляді харчових продуктів.
Наталя виховує двох внучок, батьки яких загинули.
Анна зовсім одинока. Їй 83 роки. Живе бідно.
Олена пенсіонерка, проживає з дорослими дітьми, які внаслідок війни втратили роботу.
Жінка Євгенія також зовсім одна. Пенсіонерка. Живе бідно.
Валентині 83 роки. У неї тяжке життя. Донька страждає від алкогольної залежності.
Всі люди були вдячні проєкту за підтримку.
Бабуся на милицях
Волонтери відвідали літню жінку Галину та принесли їй пакунок з харчовими продуктами.
Бабусі вже 81 рік, та ще й проблеми з ногами: вона погано ходить та пересувається лише на милицях.
Жінка одинока. Два її сина та невістка померли.
Жінка розповідає, що до неї вже приходили волонтери, розпитували чим їй допомогти, щось записували, але після того більше не з’являлися та нічим не допомогли.
Наданій допомозі жінка була дуже рада, дякувала та плакала.
Організований пункт гуманітарної допомоги
При молитовному будинку церкви Адвентистів сьомого дня в селищі міського типу Брусилів, що в Житомирській області, продовжують надавати допомогу переселенцям. Тут волонтери проєкту «Hope for Ukraine» організували пункт роздачі гуманітарної допомоги.
Люди приходять за пакунками, беруть харчові продукти, гуманітарний одяг та підгузки для дітей.
Так, 27 квітня допомогу отримали 20 осіб.
Вагітна Єлизавета та її двоє дітей
24 лютого, в день коли почався повномасштабний наступ російських військ та бомбування військових об’єктів Києва, жінка, на ім’я Єлизавета разом зі своєю сім’єю вирішили евакуюватися зі столиці в Київську область, село Михайлівка.
У жінки двоє дітей шести та десяти років, а ще вона вагітна третьою дитиною.
В Михайлівку родина поїхала до родичів.
Одного разу, — на той час вони прожили в селі вже деякий час, — жінці зателефонував брат і повідомив:
— Російські війська наближаються до Михайлівки. Скоро село буде оточене. Швидко збирайтеся та виїжджайте звідти.
Так, 4 березня, родина поїхала далі. Їх прийняли друзі, які проживають в місті Жмеринка, що в Вінницькій області. Тут Єлизавета з сім’єю проживають до цього часу. Але 25 квітня відбулися ракетні удари й по Жмеринці, зовсім поруч з місцем їхнього проживання. Для вагітної жінки це великий стрес.
Волонтери проєкту «Hope for Ukraine» надали їм гуманітарну допомогу та надалі підтримують зв’язок з цією сім’єю.
Дозвіл на волонтерство
Місто Жмеринка долучилося до проєкту «Hope for Ukraine». Волонтери проєкту закупили харчові продукти й засоби особистої гігієни, та розподілили допомогу по пакунках.
Оскільки в місті заборонене стихійне волонтерство, вони вирішили зареєструватися в мерії та отримати спеціальний дозвіл на допомогу переселенцям. В міській раді волонтерам надали списки переселенців, які потребують допомоги та їхні контакти. Кожного зі списку волонтери запрошують прийти за допомогою в призначене місце.
Подеколи волонтери виїздять автомобілями, розкладають стенд з християнською літературою та люди мають можливість окрім пакунків з гуманітарною допомогою отримати ще й газети або книги.
Так, за два тижні допомогу отримали 113 сімей переселенців.
Обібраний будинок
Майже два тижні після початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну, Оксана прожила в підвалі.
А коли вже за їхнім будинком почулися кулеметні черги, родина вирішила тікати. Виїздивши вони побачили, що автомобіль, який їхав за ними, попав під обстріл. Всі люди, які в ньому були, загинули. Оксанина родина дивом змогла виїхати. Їхній будинок залишився цілий, але був обібраний майже до шкарпеток.
Поки що Оксана проживає в місті Корнин. Повертатися додому в Бучанський район ще боїться.
Волонтери проєкту «Hope for Ukraine» надали Оксані та її родині гуманітарну допомогу.
Багатодітна родина
Волонтери проєкту «Hope for Ukraine» допомогли переселенцям знайти квартиру для проживання.
Велика багатодітна сім’я, евакуювавшись, довгий час проживала в реабілітаційному центрі «Вихід є», де волонтери надавали їм допомогу. Наразі тепер вони вирішили з’їхати та проживати окремо. Волонтери допомогли знайти їм квартиру, підготували нове житло для проживання та перевезти туди родину.
Відразу в сльози
За допомогою Збройних сил України волонтери проєкту «Hope for Ukraine» змогли евакуювати з «гарячої точки» жінку, на ім’я Любов.
Річ в тім, що волонтерів вже не пропускали до міста, оскільки в ньому велися активні бойові дії, отож вони вимушені були чекати Любов на блок посту, а українські військові допомогли доставити до нього жінку.
Волонтери привезли жінку до реабілітаційного центру «Вихід є», який в Кривому Розі. Жінка надіялася, що на наступний день її заберуть родичі, але ті зателефонували та повідомили, що не можуть її забрати.
Любов спочатку дуже засмутилася та почала плакати. Психолог з центру провела з нею індивідуальну консультацію, вислухала та заспокоїла.
Волонтери запевнили жінку, що вона може залишатися в центрі стільки, скільки їй буде потрібно, та що її ніхто не збирається виганяти. Жінка знову розплакалась.
Соціальний робітник центру, намагаючись заспокоїти жінку, відвела її до кімнат, де були речі та вони почали вибирати Любі новий одяг.
Волонтери планують продовжувати й надалі допомагати жінці.
Співпраця
В місті Гнівань та селі Ворошилівка, що в Вінницькій області волонтерами проєкту «Hope for Ukraine» було роздано 60 наборів гуманітарної допомоги.
Напередодні були закуплені харчові продукти та засоби особистої гігієни, які волонтери розподілили по пакунках та роздали переселенцям з Лисичанська, Маріуполя, Бердянська, Бахмута, Ірпеня та Гостомеля.
Волонтери співпрацювали з Гніванською об’єднаною територіальною громадою. Громада направляла переселенців до молитовних будинків церкви Адвентистів сьомого дня, де волонтери роздавали прибулим пакунки з допомогою.
Волонтери в Полтавській області
Волонтери проєкту «Hope for Ukraine» в Полтавській області відвідали ряд селищ, де тимчасово проживають переселенці.
Людям роздавали пакунки з харчовими продуктами. Також, люди мали змогу отримати християнську літературу.
В селі Райозеро допомогу отримали 16 сімей переселенців.
По черзі в дочок
Чоловік, на ім’я Валентин не має свого будинку. Живе по черзі у своїх дочок. Його зять зараз відбуває службу у Збройних силах України.
Волонтери проєкту «Hope for Ukraine» допомогли харчовими продуктами цьому жителю з селища міського типу Іванків, що в Київській області.
Сам Валентин працює на пилорамі. Коли до Іванкова увійшли російські військові, то вони прийшли до нього на роботу, розпитували та шукали власника пилорами.
Одна на весь під’їзд
В тому ж селищі міського типу Іванків, що в Київській області, волонтери проєкту «Hope for Ukraine» допомогли літній жінці.
Жінку звуть Клавдія Петрівна. Вона залишилась одна на весь під’їзд. Всі сусіди евакуювались та виїхали з Іванкова.
Волонтери надали їй допомогу у вигляді харчових продуктів.
Жінка була вельми рада наданій підтримці та красно дякувала.
Пресслужба проєкту «Hope for Ukraine»
