При чому тут любов?
Прибулі з віддаленої частини космосу — можливо, далі, ніж може досягти саме пильне око Хаббла, — небесні посланці назвали пророка Даниїла «chamudot», або «улюблений, бажаний, дорогоцінний». І зробили вони це тричі.
У Даниїла 9:23 Гавриїл каже «ki chamudot attah», «бо ти улюблений».
У Даниїла 10:11 небесна істота (можливо, знову Гавриїл) називає його «ish chamudot», «Даниїле, мужу любий», і ця фраза повторюється Даниїлу пізніше вже у вірші 19.
Господнє творіння, істота наділена високим інтелектом, не тільки приходить до Даниїла, але й називає його «chamudot». Яка радикально відмінна картина реальності від того, що зображує сучасна космологія!
● По-перше, космологія вчить випадковому творінню, всесвіту, який випадково з’явився, — можливо, як один із багатьох? — без жодного задуму, мети чи наміру.
Як сумно відомо, фізик-атеїст Стівен Вайнберг писав:
«Чим більше Всесвіт здається зрозумілим, тим більше він здається безглуздим».
На що астроном з Гарварду Марта Геллер відповіла:
«І чому у нього повинна бути крапка? Яка саме крапка? Це просто фізична система, — який в ній сенс?»
Ангельська істота, послана Творцем Всесвіту одній людині на Землі, відкриває «фізичну систему», більш багатогранну, ніж та, яка прийнята зараз.
● По-друге, спеціальна теорія відносності вчить, що швидкість передачі інформації не може перевищувати швидкість світла, яка становить близько 186 000 миль в секунду. Ніщо в просторі не рухається швидше. Однак ангел Гавриїл прийшов у відповідь на молитву Даниїла.
«На початку молитов твоїх вийшло слово, і я прийшов об’явити його тобі…», Даниїл 9:23.
У всесвіті, протяжністю в мільярди світлових років, — як нам кажуть, і додають, що він ще й розширюється, — якби ангел був обмежений субсвітовними швидкостями, в залежності від того, звідки він стартував, то Гавриїл міг би й сьогодні ще бути на шляху до Даниїла. Пророк би, тим часом помер задовго до того, як його молитва, знову ж на субсвітовних швидкостях, досягла б небес.
Так, квантова заплутаність, при якій субатомний зв’язок відбувається на таких швидкостях, що час і простір здаються неіснуючими, показує, що інформація може переміщатися швидше світла, що Ейнштейн, — засновник спеціальної теорії відносності, назвав «моторошною дією на відстані».
Можливо, ця «страшна дія» допоможе пояснити, як молитва та відповіді на молитву можуть існувати у всесвіті, в якому світло рухається занадто повільно, щоб вмістити їх?
Хто знає?
Якщо нічого іншого немає, то квантова заплутаність показує, як взаємодія Гавриїла з Даниїлом вже показала, що 186 000 миль в секунду — це не межа швидкості для передачі інформації в космосі. (Можливо, саме тому Даниїл сказав, що Гавриїл «прилетів швидко», Даниїл 9:21, настільки швидко, що «залишив світло в пилу»?)
Нарешті, найдивовижніше, що в нашому нібито холодному, ворожому та безтурботному всесвіті небесний розум називає Даниїла, зникаючим згустком вуглецю та води на крихітній планеті, яка, — як кажуть, — обертається навколо жовтого карлика, Іш шамудот.
Вельми любий? Ким? Богом? Ангелами на небесах?
Поговорімо про зв’язок, тісний зв’язок, між небом і землею, між Богом і людством. Ці прості взаємодії в книзі Даниїла показують, що всесвіт пронизаний моральним фактором, Божою любов’ю, такою ж всепроникною, як гравітація навколо чорної діри. І ця любов проявляється настільки багатьма способами, що з нашими відкритими серцями — які тільки й можуть звільнити наш розум від блокування очевидної реальності Божої любові — ми можемо самі випробувати те, що було так особисто виражено Даниїлу.
Кожен плід, кожен овоч, кожне зерно, кожна трава, кожна квітка, кожен горіх, кожна бобова рослина, кожне дерево — якщо й не є незаперечним доказом існування та любові Бога, то настільки потужно свідчать про Його існування й любов, що ігнорувати їх може тільки розум, який не бажає їх бачити. Навіть після 6000 огидних років гріха, страждань і смерті краса та функціональність створеного світу — від танцю журавля до людської сексуальності, — якою б порочною та збоченою вона, на жаль, не стала, — незворушно свідчать про Божу любов. Про любов кричать пагорби, долини, небо, ліси, рівнини, поля, луки, річки, озера та моря.
Звичайно, банан, — захищений кожурою, начинений смачною та поживною їжею, посипаний насінням для нескінченно більшої кількості бананів і зростаючий на деревах, — не доводить Євангеліє. Але він, безсумнівно, вказує на Творця, чия любов, вже виражена у творінні, буде повністю проявлена на хресті. Там, в акті вищого самозречення, Той, Хто створив космос, помер в жертву за нас, нікчемних цяток на тлі космічного пейзажу. На прикладі Ісуса на хресті ми можемо побачити, що Божа любов, — мається на увазі в банані, — спонукала Його зробити для нас.
«А Бог доводить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками.», Римлянам 5:8.
Та «Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його ранами ви вздоровилися.», 1Петра 2:24.
І оскільки я вірю в хрест, я вірю, що Бог може миттєво простягнути руку через мільярди світлових років і повідомити Даниїлу, якщо він ще цього не знає, що він іш хамудот. Якщо Бог відкритий, то кожен з нас, іш або ішах, — якщо про жінку, — може випробувати, як і Даниїл, наскільки ми є хамудот для Бога.
Кліффорд Гольдштейн — редактор посібників з вивчення Біблії для дорослих в Генеральній конференції церкви Адвентистів сьомого дня та багаторічний оглядач журналу «Адвентистський огляд».
За матеріалами Adventist Review стаття взята з «Логос Інфо»
