Він – християнин, чоловік, тато, фахівець IT-безпеки, мандрівник. Народившись у звичайній віруючій родині, він став допомагати ближнім. І це зробило його успішною людиною.
Розкажіть звідки Ви родом, хто за фахом?
Народився в місті Дніпропетровську, навчався в гірничому університеті. За фахом – інженер-системотехнік комп’ютерних мереж. Безпосередньо за своєю професією почав працювати на п’ятому курсі – в компанії, що займалася альтернативними джерелами енергії. Диплом мій пов’язаний з вітроустановками, тому і працював в компанії, яка цим займається. На підставі матеріалів написав диплом, присвячений використанню бездротових технологій для моніторингу стану вітростанцій.
В кінці 2007 року пішов на альтернативну службу, відслужив півтора року.
Після служби довго шукав роботу по спеціальності. Були складнощі з роботою по суботах, довелося влаштуватися на завод Інтерпайп НТЗ електромонтером. Пропрацювавши електромонтером три місяці, познайомився з керівниками заводу, запропонував свої послуги для роботи з комп’ютерними мережами. Ще через три місяці вже вони мені запропонували займатися мережами та інфраструктурою заводу. Через три роки перейшов в IT-компанію, сім років працював QA інженером. Зараз – фахівець з інформаційної безпеки.
Розкажіть про курсах які Ви проводили. Що це таке?
Ідея курсів в тому, щоб допомогти новачкам в IT відчути себе впевненіше, отримати розуміння напрямку, в якому рухатися, навчатися, мати друзів і робити щось разом.
Мене друзі попросили поділитися досвідом. Спочатку ми організували клуб у мене вдома. Проводили зустрічі, потім вирішили зустрічатися регулярно. У Дніпрі є фонд «Крок з надією», у них приміщення на вулиці Шмідта, 4. Там ми збиралися протягом півтора років. Три роки я проводив ці зустрічі, передавав знання. Потім поїхав по роботі в Малайзію, зараз – вже в Канаді. Ми спілкуємося по скайпу, продовжуємо разом займатися нашим проектом з програмування. Деякі хлопці, які кілька років були моїми студентами, завдяки цим заняттям, особистим бажанням і здібностям влаштувалися працювати в сфері IT.
Ви проводили курси для віруючих або для тих, хто закінчив інститут?
Не обов’язково, у нас немає вимог. Кому цікаво, хочеться займатися, той і приходив. Були хлопці з церкви. Приходили з моєї старої роботи. І підлітки приходили знайомитися з нашою діяльністю; їх батьки просили за своїх дітей. Це більше було дружнім колективом, навіть назва нашого клубу IT-friends.
Пів години перед заняттями тривала духовна частина, потім переходили до програмування, розбору різних технологій.
Що дали ці курси хлопцям?
Багато з них були новачками в IT. Завжди складно почати, а це було платформою, де люди можуть познайомитися з технологіями, які реально сьогодні використовуються в світі IT. Деякі розпочинають щось вивчати, а воно може бути вже не застосовується сьогодні, застарілі технології; або починають якийсь проект і не знають, що робити далі.
Завжди цікавіше робити роботу в дружньому колективі. Клуб може допомогти таким дітям.
Почати в якійсь сфері складно тому, що потрібно досить високий рівень знань, поріг входу в діяльність високий. Потрібно знати, де цьому вчитися. Завжди добре, коли є колектив, в якому товариші працюють, навчаються і можуть підказати. Ідея клубу – допомогти новачкам увійти, зрозуміти, навчитися, поділитися досвідом і разом щось робити.
Коли немає конкретного завдання, тоді людина не мотивована вчитися. Коли конкретне завдання є, тоді є і розуміння чого саме потрібно вчитися, щоб це зробити. Ми такий проект, мету, придумали і працюємо.
Над яким проектом Ви працюєте?
Завжди є потреба зберігати десь інформацію. Як ми зазвичай робимо? Створюємо файлик, зберігаємо його в комп’ютері; буває, ноутбук успішно ламається, а файлик зникає.
Є таке поняття як «база даних», яка зберігається в Інтернеті, вона захищена. Щоб отримати доступ до цієї бази, потрібно пройти процес введення логіна і пароля, аутентифікації; після цього людина отримує доступ до бази даних, може побачити інформацію.
Ми робимо простий проект, де різні волонтери можуть реєструватися в базі даних.
Люди в усьому світі відповідають за різні напрямки діяльності. Комусь потрібні волонтери. У базі даних вони бачать волонтерів, зацікавлених в тих чи інших напрямках роботи. І рекомендують їм різні проекти, залучають їх до діяльності в потрібних напрямках.
Не завжди є можливість зв’язатися з такими людьми, а платформа, де люди можуть зареєструватися, навіть не знаючи один одного, це – посередник. Через якийсь час вони можуть зв’язатися між собою для участі в спільних проектах.
Таке потрібно просувати, робити. Всі хлопці, які працюють над проектом – початківці розробники, а щоб створювати таку систему відразу ж з нуля, потрібно мати досить високий рівень професіоналізму і час.
Ми самі – волонтери, вкладаємо свій вільний час, тому просувається ця робота не так вже швидко. Але потреба в ньому є, велику роботу зробили, потрібно тільки час, щоб закінчити.
Як бажаючі можуть дізнатися про цей проект?
Ми будемо просувати його в соціальних мережах. Можна реєструватися, брати участь. Дуже допомагають дружні зв’язки, є вайбер-чат, групи, різні додатки в мобільних телефонах. До нас можна приєднатися на наступних ресурсах.
Вайбер-чат: https://invite.viber.com/?g=byNyFadrFUYWj7f1eDe72ILvJMrnmTwn
YouTube https://www.youtube.com/c/itfriends,
Але на YouTube у мене зараз не вистачає часу.
Скільки людей у Вашій команді?
Нас шестеро: я, Басенко Юра, Умека Оскар, Фаравонов Валера, Хорас, Антон Панасенко. Для нас це вже як служіння і хобі.
Кому допоміг ваш проект?
В першу чергу, проект допоміг нам самим і деяким хлопцям, які відвідували наші зустрічі. Троє з хлопців влаштувалися на роботу в IT-сфері за цей час.
Поки ми робили проект разом, ми зберегли дружбу. Навіть якби це було тільки заради дружби, це потрібно було б робити. Минають роки, а ми – колектив, ми разом щось робимо. Коли друзі щось роблять разом, це об’єднує. Головне правило клубу – нікого не «гнобити». Хтось в чомусь не розбирається, всі ми вчимося, не повинно бути страху перед питаннями.
Ви сказали, що зараз живете в Канаді. Ви там працюєте?
Так, мені компанія запропонувала роботу в Канаді. Живу в Оттаві, працюю фахівцем з безпеки програмного забезпечення в компанії Sitecore.
Як Ви вважаєте, наші українські IT-технології сильно відрізняються від зарубіжних або відстали?
Айтішники України вважаються одними з найсильніших у всьому світі. Наші хлопці працюють у багатьох державах: Канаді, Америці, Європі, Об’єднаних Арабських Еміратах, Азії, Австралії. Багато сильних продуктів створюються за участю хлопців з України, тому технології будуть розвиватися. На сьогоднішній день це хороший джерело доходу для держави. Є хороший приріст, інвестиції з боку іноземних компаній.
Питання – Алла Шумило
