Дуже важливо навчитися чути і розуміти Господа

Я народився в простій родині, де знання про Бога обмежувалися походом раз на рік - на Великдень - до церкви.

У 2009 році я познайомився з моєю майбутньою дружиною. Мені цікаво було з нею спілкуватися, і я хотів, щоб ми проводили більше часу разом. Але з якихось, тоді ще невідомих мені причин, вона не могла зустрічатися зі мною у суботу. Мене зацікавило - чому? І Катя розповіла, що в цей день вона відвідує служіння в церкві адвентистів сьомого дня. Я не знав, що це за церква, але захотів побачити, куди ходить моя дівчина.

З першого відвідування Богослужіння мені сподобалася панувавша в церкві спокійна атмосфера і почута проповідь, і я вирішив, що прийду ще. Спочатку я відвідував громаду тільки п'ятницями, але з часом став ходити і щосуботи.

Батьки Каті піклувалися про мій духовний стан і майже щосуботи запрошували мене на сімейний обід. Після спільного застілля ми багато спілкувалися на духовні теми, завдяки чому мої стосунки з Богом зміцнювалися. Біблія відкривала мені істину в тих питаннях, які у мене виникали, в тому числі й про святість суботнього дня. Згодом я зрозумів, що якщо Господь відкрився мені в цій церкві, значить, моє місце - тут. І вже у 2011 році я вирішив укласти заповіт з Богом, прийнявши водне хрещення.

Мої батьки були раді, що я відвідую церкву, а не ходжу по підворіттях. Я ж пізнавав все нові і нові істини і був щасливий поділитися ними зі своїми рідними. Але не завжди це вдавалося зробити з любов'ю і без сплеску емоцій. Зараз я це розумію і намагаюся відкривати їм Господа тільки через любов.

З шостого класу я мріяв стати архітектором і точно знав, куди буду вступати вчитися. Тому після школи став студентом Київського Національного університету будівництва і архітектури. Під час навчання мені не раз доводилося стикатися з випробуваннями віри. Найчастіше проблеми були пов'язані із заняттями і іспитами, які проводилися в суботу. Але, завдяки молитві, ці питання вирішувалися швидко і просто. Так, наприклад, одного разу, один з іспитів мені потрібно було здавати в суботу. Як здавалося спочатку, щось змінити було неможливо: викладач навідріз відмовився що-небудь міняти і не хотів переносити здачу іспиту на інший день. Я ж твердо вирішив, що при будь-якому результаті виниклої проблеми, на іспит в суботу не піду. В результаті Господь пом'якшив серце вчителя і він дозволив мені скласти іспит в інший день.

Ще бувши студентами, ми з Катею одружилися і, завдяки нашим міцним відносинам один з одним і з Богом, змогли подолати багато труднощів і випробувань, пов'язаних з моєю роботою.

Я дуже не люблю бути від когось залежним, тому після закінчення навчання вирішив працювати самостійно, так би мовити, на себе. Але, через три роки, почалися труднощі: кількість замовлень значно зменшилася, знизилася і заробітна плата. Тоді я вирішив, що, якщо протягом літа не знайду достатню кількість замовлень, восени буду намагатися потрапити в одну велику архітектурну кампанію, робота в якій відкривала великі можливості для професійного зростання. Ми з Катею постійно молилися про це, і відповідь Господа не змусила себе довго чекати: на початку літа, під час відвідин однієї з лекцій в цій компанії, мене несподівано запросили на співбесіду. А вже через два тижні я був прийнятий туди на роботу. Як я і припускав, тут мене чекали хороші перспективи.

Але через місяць я став розуміти, що це не те, про що я мріяв: методи роботи компанії не збігалися з моїми принципами. Це мене сильно дратувало. Крім того я все менше часу приділяв сім'ї ... Потрібно було щось змінювати. Можна сказати, що досить таки швидкою відповіддю на моє прохання Господь підготував мене до розуміння того, що це не те місце, де мені потрібно було працювати, і показав краще. Цим «кращим» стала невелика студія мого приятеля, який запросив мене на посаду керівника, де на даний момент я і працюю. У мене є всі можливості для розвитку, свобода в діях, хороший колектив, час на сім'ю і служіння в церкві.

З цих, поки невеликих, життєвих і молитовних дослідів я зрозумів, що, звертаючись до Бога, не варто зосереджувати свою увагу на питаннях, набагато важливіше навчитися чути та розуміти Його відповіді, навіть якщо вони іноді не збігаються з нашим баченням того, що для нас краще.

Нікіта Булатов

Поділитися

У Вас є запитання? Задайте їх нашим пастору

Поставити запитання