Звіт Секретаріату Генеральної конференції: місія попри виклики
У жовтні 2024 року Рік МакЕдвард, тодішній президент уніонної місії Близько Сходу та Північної Африки, не був присутній на річній нараді Генеральної конференції. Через війну в Лівані він вирішив залишитися, щоб координувати роботу церковних працівників та установ у кризових умовах.
Рівно через рік, 12 жовтня 2025 року, уже як новообраний виконавчий секретар Генеральної конференції,
обраний на сесії ГК у Сент-Луїсі (штат Міссурі, США), МакЕдвард представив звіт Секретаріату членам Виконавчого комітету ГК у штаб-квартирі Церкви в Сілвер-Спрінг, штат Меріленд.
Разом зі своєю сім’єю він має багаторічний досвід місіонерського служіння за кордоном – у Шрі-Ланці, країнах Південно-Азійсько-Тихоокеанського регіону та на Близькому Сході.
«Разом із дружиною та дітьми ми присвятили себе служінню Богові серед народів, які ще не чули Євангелія. Ми – місіонери», – зазначив він, перш ніж представити свою команду Генеральної конференції.
Протягом двох годин члени команди Секретаріату презентували статистику, звіти та досвід роботи Церкви у сфері місії – як минулий, так і сучасний.
Зростання попри виклики
Девід Трім, директор Офісу архівів, статистики та досліджень ГК, представив останні дані щодо членства. У 2024 році до Церкви приєдналися 1,887,000 осіб. Водночас майже 900 тисяч, тобто понад 40%, залишили громади.
«За останні п’ять років ми маємо 4 мільйони 50 тисяч втрат членів, – сказав Трім. – Це не ті цифри, якими ми можемо тішитися. Але певна причина для задоволення все ж є: у світі активно проводяться перегляди членства, і тепер ми маємо більш реалістичну картину стану Церкви».
Він наголосив, що цей виклик стосується не лише керівників: «Це завдання кожного члена Церкви – бути сторожем свого брата і сестри».
Серед позитивних показників Трім відзначив зменшення співвідношення «населення – член Церкви» із 1:350 до 1:341, а також середню кількість нових членів на одну громаду – 10,4, хоч у різних регіонах ці цифри суттєво різняться.
«Кожна територія світу зазнала зростання, але в одних місцях ділитися Євангелієм легше, ніж в інших. Однак важливо пам’ятати: підрахунок хрещень і членів – це не самоціль, а лише спосіб оцінити, наскільки успішно ми виконуємо нашу місію – підносити Ісуса».
Підготовка до місії
Далі виступив Оскар Осіндо, директор Інституту світової місії (Institute of World Mission). Він нагадав, що ІСМ – це «навчальний осередок Секретаріату ГК», який готує працівників до міжкультурного служіння.
Протягом останніх 12 місяців відбулося чотири навчальні сесії, де підготували 118 дорослих і 67 дітей. Крім того, три відновлювальні табори для місіонерів, які повертаються зі служіння, допомогли 73 дорослим і 29 дітям пройти етап переосмислення та адаптації.
Інститут також розширив свою діяльність через вебінари, подкасти, онлайн-курси та навчальні модулі для волонтерів.
«Ми живемо у час, коли місія стає дедалі терміновішою, – сказав Осіндо. – Тому наша мета – плекати бачення місії, готувати міжкультурних працівників і підтримувати дух служіння у Божому жниві».
Сила волонтерства
Елберт Кун (Elbert Kuhn), директор Служби адвентистських волонтерів (Adventist Volunteer Service, AVS), повідомив про «зростання й розширення» волонтерського служіння.
Серед ключових досягнень – відкриття 296 Шкіл місії у різних регіонах світу.
«Ці центри готують добровольців для служіння в освіті, медицині, технологіях, засобах масової інформації, церковному служінні та гуманітарних проєктах. Вони стали справжніми стартовими майданчиками місії», – зазначив Кун.
Він підкреслив нову тенденцію: дедалі більше волонтерів переходять від короткострокового до повноцінного місіонерського служіння.
Попри політичні й логістичні труднощі – закриття кордонів, візові обмеження, – AVS знайшла вихід, активізувавши внутрішньорегіональні можливості та навіть цифрове волонтерство. «Навіть коли кордони зачинялися – місія не зупинялася», – сказав Кун.
Менеджер платформи
VividFaith Філвія Фаулер Клайн (Fylvia Fowler Kline) додала, що головним викликом залишається нестача місійних вакансій.
«Охочих служити більше, ніж відкритих можливостей. Наше завдання – перетворювати потреби на місії, щоб Євангеліє було не лише проголошене, а й видиме», – наголосила вона.
Фокус і рефокус місії
Гарі Краус, директор Офісу адвентистської місії, нагадав, що Глобальна місія (Global Mission) продовжує відкривати нові громади серед нових народів і в регіонах, де ще немає адвентистської присутності.
Він згадав ініціативу Mission Refocus, спрямовану на три головні «вікна виклику»:
10/40-вікно – регіони з найбільшою кількістю населення і найменшою присутністю християн;
постхристиянське вікно – секуляризовані країни Заходу;
урбаністичне вікно – мегаполіси світу.
Асистент секретаря ГК Карен Портер наголосила: «Mission Refocus – це не просто стратегічна зміна. Це духовне переосмислення. Ми прагнемо об’єднати людей, ресурси та бачення з тими місцями, де Євангеліє майже невідоме».
Вона звернулася до членів комітету: «Нам потрібна ваша творчість, відвага і відданість. Коли ми фокусуємося на місії – ми не просто змінюємо бюджети. Ми змінюємо вічність».
Фокус на “вікні 10/40”
У другій частині звіту Рік МакЕдвард зосередився на 10/40-вікні – зоні, яку, за його словами, «ми не можемо ігнорувати, доки Ісус не прийде». У цьому регіоні 69 країн, де проживає 66% населення Землі (5,4 млрд осіб). На решту світу припадає лише 2,8 млрд. Лише 12% адвентистів живуть у межах цього вікна. Тут на одного адвентиста припадає 1 946 мешканців, тоді як у решті світу лише 135.
«У цьому регіоні є 11 країн, де офіційно немає адвентистської присутності», – зазначив МакЕдвард.
Особливо складною є робота серед великих етнолінгвістичних груп, майже недосяжних для християнського свідчення. П’ять найбільших таких груп охоплюють близько 200 мільйонів людей. «Ми маємо об’єднатися, щоб шукати нові шляхи свідчення про Божу любов у найтрудніших місцях», – закликав він.
Взаємини з ісламом
МакЕдвард наголосив, що мусульмани і християни становлять разом 55% населення
світу, але іслам зростає швидше і має більшу частку молоді. В Африці обидві релігії розвиваються динамічно, подекуди у прямій конкуренції. «Так, до деяких мусульманських країн складно відправляти місіонерів. Але це не означає, що свідчення там неможливе», – підкреслив він.
Він зауважив, що спільна есхатологічна тематика може стати мостом для взаєморозуміння: «Есхатологія – це невикористаний міст між адвентистами та мусульманами. Ми можемо показати, що поділяємо очікування майбутнього Божого царства».
Багато мусульман сьогодні знайомляться з Біблією через цифрові додатки, соцмережі й особисті розмови. Щоб долучитися до цього процесу, адвентисти мають подолати п’ять бар’єрів: страх, гнів, зневіру, незнання культури і мови, а також нестачу практичних інструментів служіння.
«Святий Дух уже діє в мусульманському світі, – сказав МакЕдвард. – Він відкриває серця людей у пошуках істини. Ми потребуємо більшого взаєморозуміння між лідерами обох спільнот і водночас маємо зберегти чітку ідентичність адвентистів».
Минуле і сучасне місії
МакЕдвард пояснив, що завдяки стратегії Mission Refocus місіонерська діяльність Церкви змінюється. «Генеральна конференція повністю оновила систему призначення місіонерів у нові регіони, щоб посилити підтримку передових місіонерів і засновників нових громад у стратегічних регіонах», – повідомив він.
У 2025 році Церква вже відправила 33 родини (43 місіонери разом із 114 дітьми) у 21 країну. Ще 58 місійних призначень у процесі, що загалом охоплює близько 310 осіб.
«Двадцять п’ять років тому майже неможливо було отримати призначення для започаткування нових місійних проєктів. Сьогодні, завдяки Mission Refocus, це стало реальністю», – зазначив він.
Нова стратегія базується на кращій місійній аналітиці, глибшому стратегічному плануванні та узгодженні ресурсів і практик у всесвітньому масштабі.
Приклад із минулого
У завершальній частині звіту МакЕдвард згадав подружжя місіонерів Фердінанда та Ану Шталь, які служили в Перу з 1909 по 1939 рік.
На основі щоденників Ани за допомогою генеративної моделі штучного інтелекту було створено відео, де відтворено їхні спогади.
Після показу до зали запросили Ентоні та Каріну Шталь — правнуків місіонерів. Ентоні Шталь, президент медичного центру Adventist HealthCare White Oak у Меріленді, поділився враженнями: «Коли я бачу їхні обличчя і чую голоси, історія оживає. Вони були звичайними людьми, які вірили в надзвичайного Бога… Вони палко чекали на другий прихід Ісуса. І я прагну продовжувати їхній шлях», – сказав він.
У завершенні МакЕдвард закликав усіх присутніх пам’ятати: «Наша місія – всесвітня. Вона триватиме, доки не повернеться Ісус Христос».
Marcos Paseggi, Adventist ReviewФото: Peterson FagundesЗа матеріалами ANN