Адвентистська клініка служить на передовій в Україні
У Києві команда з 12 медичних працівників, а також реєстраторів і водіїв, вирушає в дорогу, яка триває від 8 до 10 годин, до місця проведення мобільної клініки наступного дня. Рано-вранці вони встановлюють кабінети у вантажівці-причепі, перш ніж відкрити двері для пацієнтів о 9:00. Протягом наступних дев’яти годин вони надають понад 400 медичних послуг приблизно 120 пацієнтам — дорослим і дітям. Це легеневі обстеження, ехокардіограми, ультразвукові дослідження, стоматологія, педіатрія, психіатричні консультації, неврологія та загальна медична допомога.
Під час звіту президента Теда Вілсона 3 липня увечері на сесії Генеральної конференції Юрій Бондаренко, психіатр і генеральний директор клініки «Ангелія», коротко розповів про те, чим вони займаються зараз в Україні, та про умови, в яких їм доводиться працювати.
«Два-три рази на тиждень нас атакують дрони, – зазначив Бондаренко під час звіту. – Зараз, поки я тут, моя дружина і доньки вже шість годин перебувають в укритті. Кілька місяців тому одного з наших працівників убив дрон під час виконання завдання. Ми постійно потребуємо молитви й підтримки».
Клініка, яка має постійне приміщення в Києві, працює вже 11 років, але її роль стала ще важливішою після того, як у 2022 році Росія знову вторглася в Україну. Медична команда з 30 осіб включає фахівців із психічного здоров’я, неврологів, терапевтів, кардіологів, травматологів, стоматологів, фізіотерапевтів, гінекологів і фармацевтів.
«Ситуація продовжує погіршуватися, – сказав Бондаренко в інтерв’ю після виступу Вілсона. – Наша країна бореться, але ми вже три роки живемо під постійним травматичним стресом. Ми виснажені, вигорілі, і живемо в режимі виживання». Він додав, що понад 65% населення України потребує психіатричної допомоги.
До цього числа дуже легко можуть належати сам Бондаренко та його команда, зважаючи на умови, в яких вони живуть. Виїзди мобільної клініки здійснюються у села, розташовані близько до лінії фронту, де медична допомога наявна в кращому разі, а в гіршому – повністю відсутня.
«Одне з міст, яке ми регулярно відвідуємо, розташоване на річці, – розповідає Бондаренко. – Єдине, що відділяє це місто від ворога – це річка шириною в милю». Колись населення цього міста становило понад 300 тисяч осіб, а нині – близько 40 тисяч. «Берег цієї річки – зона смерті, – додає Бондаренко. – Дрони постійно полюють на цивільних». Українські військові не носять форму, бо це занадто небезпечно – бути впізнаним. Тож російські дрони полюють на будь-кого.
«Зазвичай, коли я буваю там, я зупиняюся в друга, який живе приблизно за милю від річки, – каже Бондаренко. – Я погано сплю». Безперервний свист артилерії, снарядів і мін робить сон майже неможливим. «Це постійне “свист – і вибух”, чути, як вибухають будинки та будівлі».
Навіть за 20 миль від передової, де зазвичай працюють волонтери клініки, літають бомби, яких не чути, доки вони не з’являться над головою. Воронки, які вони залишають, можуть вмістити триповерховий будинок. «Господь нас досі оберігав, – каже Бондаренко. – Бог дуже добрий».
Біблійні працівники клініки «Ангелія» вже зібрали список із 2000 контактів, які бажають вивчати Біблію, а ще 4000 людей чекають дзвінків.
Комплексна допомога
Позбавлення сну в поєднанні з тривогою та стресом – серйозне випробування для психічного здоров’я. Усвідомлюючи це, Бондаренко докладає всіх зусиль, щоб захистити себе та свою команду. Як офіційний тренер із психічного здоров’я для капеланів ЗСУ, він наголошує на важливості самодопомоги, зокрема молитви, дихальних практик, перебування на природі, контрастного душу (зміна гарячої та холодної води) і співу.
Гловна порада для підтримки психічного здоров’я? Обійми
«Коли ви когось обіймаєте або вас обіймають, ви виробляєте дофамін і окситоцин, і знижуєте рівень кортизолу, – пояснює він. – Я консультую вже понад 20 років, і два з моїх стандартних питань під час оцінки стану пацієнта, це: “Чи часто вас обіймали батьки в дитинстві?” і “Чи часто вас обіймає ваш партнер?” Дуже часто відповідь на обидва питання – “ні”».
Нещодавно одна літня жінка прийшла до мобільної клініки на прийом до психіатра й сказала Бондаренку, що більше не хоче жити. Її будинок і церкву було зруйновано, і вона жила в дуже маленькому приміщенні без опалення. Двоє з її трьох дітей жили в Росії, а третій працював у порту, що постійно перебуває під атакою дронів. Вона не могла навіть поговорити з дітьми в Росії, не кажучи вже про обійми.
«Моя мама живе в Росії, і вона того ж віку, що й ця жінка, – каже Бондаренко зі сльозами на очах. – Я сказав їй, що теж не обіймав свою маму вже три роки, і запитав, чи можу обійняти її. Після кількох хвилин обіймів вона почала усміхатися».
Молитовне служіння Клініка «Ангелія» співпрацює з Адвентистським агентством допомоги та розвитку (ADRA Ukraine), щоб надавати комплексну допомогу мешканцям України. Команда членів Адвентистської церкви, біблійні працівники, які підтримуються Генеральною конференцією, щодня вирушає в локації, нещодавно відвідані ADRA, щоб оцінити потреби у психологічній та духовній підтримці. П’ятнадцять відсотків опитаних погоджуються вивчати Біблію, а 70% хочуть, щоб їм зателефонували й помолилися.
«Коли наші молитовні працівники телефонують їм, часто люди плачуть, бо їх ніхто не телефонував місяцями, – каже Юрій Бондаренко. – Дехто з них втратив усіх, і їм більше ніхто не телефонує. Багато хто перебуває в депресії». Кожен третій дзвінок завершується проханням про вивчення Біблії.
Лише за останні п’ять місяців біблійні працівники клініки «Ангелія» зібрали список з 2000 контактів, які хочуть вивчати Біблію, і ще 4000 людей очікують дзвінка для молитви.
«А це лише один з п’яти районів, – зазначає Юрій Бондаренко. – І у нас є лише троє біблійних працівників, які проводять опитування, і двоє молитовних працівників, які телефонують. Ми довіряємо Господу, що Він забезпечить шлях для продовження цього служіння».
Назва «Ангелія» – це поєднання ідеї ангельської опіки та грецького слова euangélion – «добра звістка».
– Наша назва фактично означає: “Добра звістка – ти будеш зцілений”, – пояснює Бондаренко.
Минулого вересня Юрій Бондаренко перебував на півдні України, коли дронова атака знищила кілька будівель поблизу порту. Розшукуючи людей, яким можна допомогти, він зустрів сім’ю, чий будинок було зруйновано вдруге за два роки. «Я запитав у них, де був їхній дім, і жінка вказала в небо над купою уламків. Я подумав: вона показала в правильному напрямку, бо всі ми маємо оселі на небесах, – ділиться він. – Моя молитва не про те, щоб війна закінчилася, а: “Господи, прийди скоріше”».
Бекі Сент-КлерФото: Adventist ReviewДжерело: Adventist Review