Чи здатний майбутній богослов пояснити складні істини віри десятирічній дитині за 15 хвилин? І не просто пояснити, а втримати увагу школяра, який о 9 ранку ще мріє про сон? Це випробування може бути складнішим за будь-який іспит в аудиторії. Такий експеримент упровадив в Українському гуманітарному інституті головний стейкхолдер освітньої програми «Богословʼя» Андрій Шевчук. Замість лекцій дітям пропонують ігри, рухові вправи й сторітеллінг. Активність відбувається у межах навчального предмету «Методика викладання у громадах Адвентистської церкви».
Філософія богословської освіти базується на принципі цілісного розвитку: розуму, тіла та духу, розповідає Андрій Шевчук. Теоретично вивчити це можна, але відчути – лише на практиці. Студент має навчитися адаптувати складні істини для дитячого сприйняття. Якщо богослов не може пояснити цінність доброти чи віри десятирічній дитині за десять хвилин, то чи розуміє він суть своєї місії?Молоді богослови готують цікаві ілюстрації – це можуть бути предмети-символи, яскраві презентації або наочні приклади, що допомагають візуалізувати моральні поняття; рухові вправи та ігри, щоб розповісти про чесність чи важливість допомоги ближньому. Студенти залучають дітей до коротких активностей. Наприклад, вправи на довіру або командні ігри. А також замість сухих повчань – живі історії, де діти самі мають зробити висновок. Це не проповідь, це виховний елемент, який практично залучає дитину.За словами Андрія Шевчука, наявність ліцею на території освітнього містечка – по суті, соціальна лабораторія. Це створює живу наступність від вищої школи до середньої. Сучасний служитель має бути мультифункціональним. Якщо він може через рухову гру пояснити дитині принципи Божого Закону, значить, справді володіє матеріалом.Випускники богословської програми повинні були готовими працювати в громадах та школах. Ці 15 хвилин «ранкового натхнення» тренують лаконічність, щирість та здатність тримати увагу аудиторії, яка не буде слухати просто через повагу до статусу, а лише якщо лектор цікавий і викликає довіру.Така практика підвищує конкурентоспроможність випускника. Рада засновників зацікавлена в тому, щоб теолог був не лише теоретиком, а й практичним вихователем, наставником. “Ми бачимо, що через такі заходи зв’язок «церква – школа – університет» стає нерозривним. Наше завдання: надихати дітей сьогодні, щоб вони стали свідомими особистостями завтра”, – говорить Андрій Шевчук.Альона БіликУкраїнський гуманітарний інститут
