Коли 13 квітня російські війська вдарили балістичною ракетою по Сумах, під обстріл потрапив і цивільний транспорт — зокрема автобус, у якому їхала старша диякониса та секретар Сумської громади Адвентистів сьомого дня Тетяна Антипіна. У момент вибуху вона перебувала в салоні, де загинули десятки пасажирів, однак сама жінка не зазнала жодної травми.
«Коли стався вибух, я автоматично заплющила очі, але не від страху. Автобус підскочив і відразу зупинився, склалося враження, що його хтось зупинив. Потім виявилося, що перед автобусом упало дерево. Я стояла із заплющеними очима, і мені на голову сипалося скло — дрібні уламки, — згадує Тетяна, — Коли я відкрила очі, побачила, що у салоні стояв густий сірий дим. Люди кричали, панікували, а я стояла спокійно, не відпускаючи поручень. Я роззирнулася, і побачила, що у всіх пасажирів були поранення».Люди намагалися вийти, але двері автобуса не відкривалися. Коли ж урешті-решт їх удалося відкрити, жінка вийшла і побачила багато загиблих. Тетяна почала допомагати іншим вийти із автобуса. Повернувшись додому, вона побачила уламок бомби, що пробив передню кишеню її рюкзака і застрягнув у гаманці. З-під одягу та взуття вона витрусила численні дрібні уламки скла й снарядів, однак її шкіра залишилася неушкодженою — на ній не було жодного порізу.«Я розумію, що це Господь мене зберіг, адже всі, хто сиділи біля вікон, були поранені, а я навіть не чула ударної хвилі. Тоді я була абсолютно спокійна, в моєму серці був мир. Бог показав мені, що я під Його захистом», — говорить Тетяна.