Розповідає Віра Дмитрук — керівниця та фізична терапевтка центру відновлення й реабілітації «ДоВіра» у місті Кременець Тернопільської області.
Кошти спрямуємо на купівлю обладнання для центру. У першу чергу, придбаємо електрично регульовані масажні столи й оснащення фізіотерапевтичного кабінету. Зокрема, для обладнання залу лікувальної фізкультури.
Регульовані столи полегшують роботу з людьми з інвалідністю, літніми пацієнтами та тими, хто має обмежену рухливість. Це також зменшує фізичне навантаження на фахівців центру.
Співпраця з міжнародними гуманітарними організаціями, такими як Червоний Хрест, співпраця важлива не лише з фінансової точки зору. Це також про довіру, перевірку діяльності й відповідність стандартам. Представники Червоного Хреста попередньо відвідали центр, оцінили умови роботи й переконалися, що допомога дійсно потрібна.
Центр щороку
допомагає 12–15 тисячам людей. Основний виклик – поєднання великого потоку пацієнтів із якісною індивідуальною роботою. Також постійно виникає потреба в оновленні обладнання та розширенні простору, адже нинішні 380 квадратних метрів уже не повністю покривають потреби центру.
З якими категоріями населення працюєте?
Військові – складна і відповідальна група. Вони часто приходять не лише з фізичними, а й з глибокими психологічними травмами. Інколи важливо дати можливість людині побути в тиші або говорити на нейтральні теми. Така допомога потребує особливої чутливості.
У центрі проходять підтримки жінок, зокрема переселенок, дружин і вдів військових. Багато з цих жінок перебувають у складних життєвих обставинах і потребують не лише фізичної, а й соціальної підтримки. Навчальні програми дають їм можливість здобути нові навички, відчути впевненість і знайти місце у професійному середовищі.
Курси масажу для жінок — поєднання професійних навичок і відновлення внутрішнього ресурсу. Курси допомагають їм відновитися емоційно, відчути підтримку спільноти й власну цінність.
Частина коштів дозволить залучити більше учасниць до навчання та надалі організовувати благодійні акції. Уже зараз кілька жінок, які пройшли навчання, беруть участь у соціальних і реабілітаційних програмах центру.
Ми дотримуємося комплексного підходу до здоров’я, який включає фізичний, психологічний і духовний виміри. Це відповідає сучасному розумінню реабілітації як мультидисциплінарного процесу, де важливий не лише стан тіла, а й загальне благополуччя людини.
У центрі діє біблійний клуб, відкритий для людей різних конфесій. Ці зустрічі мають формат відкритого спілкування і не є обов’язковими. Вони створюють теплу, сімейну атмосферу, де люди можуть підтримати одне одного, незалежно від конфесійної приналежності.
За останні роки ви реалізували кілька грантових проєктів. Який із них став найважливішим?
Найбільш масштабним був грант від програми «Дія» на 500 тисяч гривень, завдяки якому центр отримав сучасну гідромасажну ванну. Цей проєкт суттєво розширив можливості реабілітації.
Що б ви порадили жінкам і соціальним ініціативам, які бояться подаватися на гранти або здаються після першої відмови?
Не сприймати відмову як остаточну оцінку своєї роботи. Варто уточнювати причини, аналізувати заявки й пробувати знову. Гранти – це процес, у якому наполегливість часто відіграє ключову роль.
Запитання – Данило Гаркавченко