Відкрий своє покликання: Божий задум для сучасної жінки

За вікном світить сонечко, розпускаються вербові котики, розквітають підсніжники — усе це свідчить про прихід весни. Березень розпочинає весняний марафон, і природа змінюється, набуваючи барв і яскравості.

8 березня — день, який багато хто сприймає як свято весни, краси та жіночності.
Свято 8 Березня виникло у 1910 році на Другій міжнародній соціалістичній жіночій конференції в Копенгагені. Учасниці заходу підтримали пропозицію німецької соціалістки Клари Цеткін щорічно відзначати День жінок на початку березня, влаштовуючи демонстрації в боротьбі за рівні права.
Через чотири роки, у 1914-му, це свято вперше відзначили на території України. Остаточне його перетворення на день, асоційований із жіночою красою, материнством і сімейними цінностями, відбулося в середині 1960-х, коли в СРСР ухвалили рішення зробити 8 Березня вихідним днем. У 1970-х роках свято стало частиною шкільних традицій і набуло значення дня, присвяченого вшануванню матерів, а також даруванню квітів і подарунків. Діти виготовляли листівки для мам у дитсадках і школах, а про права жінок чи боротьбу за них майже не згадували.
У 1975 році Генеральна Асамблея ООН проголосила 8 Березня днем відзначення досягнень жінок у всіх сферах життя та протесту проти нерівності. Варто зазначити, що це свято не має комуністичного чи радянського походження, хоча згодом увійшло до офіційного календаря радянських свят.
На сьогодні 8 Березня залишається державним святом у багатьох пострадянських країнах. У США та країнах ЄС цей день здебільшого не є вихідним, проте формат його відзначення відрізняється. Наприклад, в Італії та Франції проводяться демонстрації, а в Японії самого свята немає, проте в перший тиждень весни відзначають фестиваль ляльок Хінамацурі.
Весна завжди пробуджує природу й оновлює світ навколо. Тому не дивно, що саме в цю пору щороку відзначають Міжнародний жіночий день. Адже кожна жінка, як весна — чарівна, загадкова, ніжна і щира, мінлива та емоційна, по-своєму особлива та неповторна.
Бути жінкою — це краса тендітності. Спробуймо на мить відкинути стереотипи сучасного світу та зануритися в спокій давнини.
Коли Бог створив першу людину, Адама, Він наділив його Своїм образом і подобою. Це велика перевага! Проте Адам відчував самотність. Бог вирішив цю проблему, створивши жінку. Він наділив її красою та особливою роллю. Вона мала стати помічницею, другом, матір’ю та берегинею сімейного вогнища.
Для успішного виконання цієї місії Творець наділив жінку унікальними особливостями, які не притаманні чоловікам або менш виражені в них. Наприклад, у її крові більше води, але менше еритроцитів; у жінки слабші м’язи, що робить її менш витривалою до фізичних навантажень. Водночас її організм містить більше гормонів, що позитивно впливає на життєздатність — саме тому жінки статистично живуть довше за чоловіків. Збільшена печінка сприяє кращому кровотворенню, а значно більша щитоподібна залоза допомагає глибше відчувати емоції, краще розпізнавати настрій оточення, атмосферу в сім’ї.
Жінка емоційна, спостережлива, вона створює атмосферу у своєму домі та навколо себе. Її особливістю є здатність виношувати та народжувати дітей. Усі ці риси роблять її вразливою та ніжною.
Повернемося до суворої реальності.
Сьогодні суспільство ставить перед жінкою завдання бути «на висоті», а іноді й вище. Вона повинна виконувати таку ж роботу, як і чоловік. Сучасність позбавило жінку її унікальних особливостей, змінивши її, залишивши лише одну з традиційних жіночих функцій — народжування дітей.
Сьогодні від жінки очікують побудови успішної кар'єри, забезпечення сім'ї матеріальними благами, водночас вимагаючи, щоб вона залишалася гарною господинею, чудовою матір'ю і ніжною коханкою. Але це не під силу тендітній натурі. Вправно біжучи життєвим марафоном, ми неминуче щось втрачаємо.

Тож як нам прожити життя, не втративши найважливіше?

Насамперед варто пам'ятати:
● Ми з чоловіками маємо однакову цінність в очах Бога, але різні за призначенням;
● Ми унікальні, і не варто порівнювати себе з іншими, особливо з успішними чоловіками. Ми — інші, і наша роль не менш важлива;
● Необхідно ретельно досліджувати свою сутність, знати свої сильні та слабкі сторони, виявити власні здібності й таланти;
● Потрібно розвивати свої таланти, намагатися отримувати задоволення від своєї діяльності;
● Бог не очікує від тебе того, до чого не покликав, і не вимагає реалізації дарів, яких не дав.
Кожна з нас унікальна та неповторна: для однієї потрібна бурхлива діяльність, для іншої — тиха гавань. Це не означає, що одна більш талановита за іншу чи що одна служить Богу краще. Важливим є щире посвячення і любов до Бога, що виражається в доброзичливому ставленні до ближніх.
Говорячи про успіх, ми пам’ятаємо, що оточення нас оцінює по різному і часто нав’язує не притаманні нам цінності. Тому необхідно бути цілеспрямованими та користуватися “компасом”, щоб ніхто не збив нас з правильного курсу. Для цього потрібно визначити власні пріоритети, давши відповідь на наступні питання:

  1. Яка ціль МОГО життя? (ціль має бути конкретною і не мати кінця)
  2. Чого я хочу досягнути?
  3. В чому я бачу пріоритети МОГО життя?

Все, що ми робимо, має на меті прославити Господа. Це і є нашим прагненням. Не можна залишатися осторонь, закопувати свої таланти в метушні, байдужості, клопотах чи розчаруваннях. Підійміться! Ви покликані бути Деборами, Міріамами, Рутами, Маріями. Вашу участь ніхто не замінить. Богу і світу потрібні саме ВИ!
Весна розпочинає нову серію нашого життя. Вирушаймо в казковий лабіринт жіночої долі з твердою впевненістю, що ми - дорогоцінні дочки Небесного Царя. Наше життя повинно відображати Його королівську велич, а ми — гідно носити ім’я дітей Божих.
У цей весняний день бажаю кожній дівчині й жінці миру в серці, радості в Господі, бути здоровою та коханою. Нехай ця весна спрямує вас до здійснення мрій, а життєва стежина приведе до щастя!

Оксана Терещук, координаторка відділу жіночого служіння Адвентистської церкви на заході України

Західна Конференція АСД

далее
Життя після затоплення: як волонтери допомагають родині з Херсона оговтатися від трагедії