Біблійна археологія вивчає археологічні пам'ятки та залишки історичного та культурного середовища, де відбувалися події, записані в Біблії і було сформоване Святе Письмо. За допомогою специфічних методів та інструментів вона досліджує та реконструює історичне, культурне, релігійне та політичне тло певних біблійних подій та їхніх героїв, і допомагає краще зрозуміти їхній контекст, а також сенс біблійних текстів.
Про десять речей, які слід знати про біблійну археологію, розповідає просвітницький проект Біблійна археологія з посиланням на Epic Archaeology (https://epicarchaeology.org/archaeology-and-the-old-testament/10-things-you-should-know-about-biblical-archaeology/).1. Біблійній археології понад 130 років
Біблійна археологія як наука бере свій початок понад сто тридцять років тому, в 1890 році, коли британський археолог сер Вільям Метьюз Фліндерс Петрі навчився новаторським методам розкопок у німецького археолога Генріха Шлімана на знаменитому місці стародавньої Трої в Малій Азії. Петрі навчився стратиграфії (дослідженню шарів гірських порід, які представлені на археологічному об’єкті), а також аналізу кераміки для датування кожного шару кургану (або теля). Петрі використав ці нові методи у дослідженні Тель-ель-Хесі в Землі Ізраїлю. Саме тут бере свій початок наукова, біблійна археологія.2. Кожне новозавітне місто було відкрито археологами
Археологія — це перш за все дослідження минулого за допомогою артефактів — речей, які залишили колишні цивілізації. Артефактами можуть бути кераміка, ювелірні вироби, статуї або навіть цілі міста. З початку існування наукової археології кожне велике новозавітне селище та місто було відкрито археологами. Капернаум, місце служіння Ісуса в Галілеї, був селищем першого століття, яке вперше ідентифікував у ХІХ столітті ранній біблійний географ і дослідник Чарльз Воррен (1840-1927).3. Книга Дії Апостолів містить точні географічні посилання на римські торговельні шляхи
Крім того, що Біблія є надійним джерелом історичних та археологічних пам’яток, вона також достовірна в географічних деталях. У книзі Дії Апостолів, написаній Лукою, є понад 84 підтверджених точних географічних посилань, включаючи напрямок переважаючих вітрів біля узбережжя Мальти (“І днів багато помалу пливли ми, і насилу насупроти Кніду приплинули, а що вітер нас не допускав, попливли ми додолу на Кріт при Салмоні” (Дії 27:7)), глибину води, а також точні знання про місцеву географію та політичних діячів. Такі подробиці міг знати лише очевидець. Близьке знайомство Луки з політикою, географією та номенклатурою в Малій Азії [Туреччина], Греції та Стародавньому Римі [Італія] переконливо підтверджує автентичність книги Дії Апостолів як точного історичного опису місіонерських подорожей Павла та Петра.4. Багато артефактів, що підтверджують біблійну історію, були виявлені «небіблійними» археологами
Люди, які скептично ставляться до Біблії, часто стверджують, що «біблійні археологи» прагнуть «довести Біблію» і таким чином знайти те, що вони шукають, але всупереч цьому твердженню десятки археологічних відкриттів, які підтверджують біблійну історію, були зроблені «небіблійними» археологами. Осуарій (урна для зберігання кісток) Кайяфи, напис зі згадкою про Понтія Пілата, перстень з печаткою Пілата та стела з Тель-Дана були виявлені «небіблійними» археологами. Це свідчить про надійність Біблії як джерела достовірної історичної інформації.5. Звичайна кераміка є життєво важливим інструментом для біблійних археологів
Через вплив популярних фільмів про археологію велика частина громадськості розглядає біблійну археологію як пошук сенсаційних артефактів, таких як колеса колісниці фараона, потопленої в Червоному морі або легендарний Ковчег Завіту. Однак насправді такі побутові предмети, як кераміка та черепки, є найважливішими інструментами для біблійного археолога. Дискусії в біблійній археології іноді зосереджуються навколо інтерпретації кераміки і датування з її допомогою археологічного об’єкту. На кераміці можуть навіть бути історичні написи (це так звані остракони — черепки горщика з написом), такі як Лахіські листи, які дають нам уявлення про останні дні Юдеї перед вовавилонським вторгненням у 587/6 р. до н. е.6. Телі — стародавні поховані міста
Біблійні археологи зазвичай, але не завжди, проводять розкопки в телях. «Тель» — це арабське слово, яке означає «руїни» або штучний курган із послідовних міст, побудованих одне на одному. Одне питання, яке часто задають, полягає в тому, навіщо людям минулого продовжувати відбудовувати на одному місці протягом століть. Існують три основні чинники щодо того, чому стародавні люди відбудовували поселення на тому ж самому місці: 1. Близькість до води, а також наявність багатих сільськогосподарських угідь та інших природних ресурсів. 2. Близькість до торгових шляхів та/або доріг. 3. Це часто природно захищені місця — пагорби, скелясті виступи тощо.7. Археологічні розкопки — це повільний, методичний процес
Археологічні дослідження — це зовсім не швидкий процес! Археологи, які працюють на Близькому Сході (в Ізраїлі, Йорданії, Єгипті та Лівані/Сирії), часто витрачають кілька років на аналіз та розуміння археологічного об’єкту. Такі місця рідко, якщо ніколи не розкривають свої секрети швидко. Осмислення археологічного об’єкту подібне до фотографії, що дуже повільно проявляється. За останні кілька десятиліть нові технології зробили археологічний процес набагато більш раціональним і ефективним.8. Біблійна археологія — це колективна робота
Рідко буває (а то й взагалі не буває ніколи), щоби самотній археолог працював на археологічному об’єкті в Ізраїлі чи Йорданії, наче Індіана Джонс. Це мультидисциплінарна наука. Археологічні розкопки — це командна робота, яка залучає вчених та фахівців із широкого спектру дисциплін, включаючи, але не обмежуючись: остеологами (або фізичними антропологами), геологами, керамістами, філологами, нумізматами, спеціалістами з введення даних, геодезистами, металошукачами, біологами, зоологами, ботаніками та безліччю інших спеціалістів. Більшість археологічних проектів також значною мірою залучають волонтерів (або неспеціалістів), зазвичай з університетів, коледжів та/або церков.9. Історичний синхронізм — це коли Біблія та археологічні відкриття ідеально збігаються
Однією з основних відмінностей між тими, хто ідентифікує себе як «біблійних археологів», і близькосхідними археологами є те, що для біблійних археологів важливий історичний синхронізм, — це коли археологічні свідчення та біблійний текст узгоджуються. Посилаючись на історичний синхронізм, археолог Скотт Стріплінг стверджує, що «фіксовані дати в Біблії можна використовувати для визначення дат археологічних залишків. Наприклад, вавилоняни зруйнували Єрусалим у 586 р. до н. е., отже, було б неважко датувати шар руйнування періоду Залізного віку IIC в Єрусалимі чи Тель-Лахіші 586 роком до н. е.Іншим прикладом історичного синхронізму є облога Лахіша та облога Єрусалима ассирійським царем Санхерівом у 701 році до нашої ери, — подія, підтверджена як в ассірійських історичних та археологічних записах, так і в тексті Старого Завіту (Ісая 36-37; 2 Царів 18:17; 2 Хронік 32:9). У стародавній близькосхідній археології є багато історичних синхронізмів з Біблією, тому біблійні археологи підтримують і захищають історичну достовірність біблійного тексту.10. Біблія є надійним першоджерелом для розуміння археологічних відкриттів Стародавнього Близького Сходу
Біблійна археологія як наукова дисципліна постала у минулому столітті, але потім різко занепала з появою нових археологічних підходів і методів, які перебували під сильним впливом соціальних наук. Крім того, з Копенгагенською школою тлумачення Біблії та біблійним мінімалізмом також виник більш обережний і відверто скептичний погляд на Біблію. Ця школа вчила, що Біблію не можна вважати надійним доказом того, що сталося в стародавньому Ізраїлі, і що Ізраїль сам по собі є проблемним предметом історичного дослідження.Але, як стверджує дослідник Старого Завіту, доктор Юджин Хейнс Меррілл: “Всупереч перебільшеним твердженням тих, хто приймає нову археологію, біблійна археологія зберігається за межами євангельських кіл [протестантських євангельських конфесій — Прим. перекладача.]. Ізраїльські вчені, загалом, продовжують використовувати її, щоб визначити напрямок своєї праці з пояснення біблійних текстів та реконструкції історії своїх предків. Це також стосується вчених, які не дотримуються жодної певної релігійної традиції або, принаймні, не роблять віру публічно проголошеною мотивацією для своїх наукових зусиль …очевидно, що чутки про загибель біблійної археології, перефразовуючи Марка Твена, сильно перебільшені”.Отже, Біблія продовжує залишатися дуже надійним джерелом стародавньої історії, а також того, що археологи знаходять під час розкопок на біблійних землях.Олександра Обревко
За матеріалами Epic Archaeology (https://epicarchaeology.org/archaeology-and-the-old-testament/10-things-you-should-know-about-biblical-archaeology/)
Фото Yoav Dothan, Avram Graicer, British Museum, Britannica, Олександри Обревко
Підписуйтеся на нашу сторінку https://www.facebook.com/bibliinaarkheolohiia та Телеграм-канал https://t.me/archeobible, щоби першими дізнаватися про нові відкриття у царині біблійної археології.#біблійна_археологія#bibliinaarkheolohiia