Богдан Куриляк – старший викладач кафедри філософії, теології та історії церкви в Українському гуманітарному інституті успішно завершив навчання на докторській програмі богословського факультету зі спеціалізації “Новий Завіт” у Цюріхському університеті в Швейцарії. 23 травня його дисертація на тему “Претеризм, ідеалізм, історицизм чи футуризм? Інтерпретаційні проблеми Апокаліпсису та його рецепція в античності та пізній античності” отримала оцінку magna cum laude (лат. “дуже похвально”).
Основний вклад дисертації полягає у висвітленні часового виміру книги Обʼявлення в ранній церкві з фокусом на чотирьох основних герменевтичних підходах тлумачення: претеризм, футуризм, ідеалізм та історицизм.• Претеристський підхід (претеризм) інтерпретує книгу Обʼявлення в історичному контексті часу її написання, насамперед першого століття. • Ідеалістичний підхід (ідеалізм) інтерпретує Апокаліпсис як позачасове та загальне зображення боротьби між добром і злом, підкреслюючи практичні аспекти тексту.• Історицистський підхід (історицизм) інтерпретує книгу Об’явлення переважно як пророцтво, що зображує конкретні події в історії церкви від першого до другого пришестя Ісуса Христа.• Футуристичний підхід (футуризм) інтерпретує книгу Обʼявлення переважно як пророцтво про події далекого майбутнього, які розгорнуться наприкінці історії Землі.Герменевтичний аналіз дисертації здійснений через призму цих чотирьох часових перспектив. Перша частина дослідження за допомогою екзегетичного аналізу демонструє літературні особливості книги та інтерпретаційні проблеми найбільш дискусійних уривків книги Обʼявлення (Об. 6:1–8:1; 8:7–11:19; 12–13; 17; 20). Друга частина дисертації присвячена рецепції історії цих пʼяти уривків у ранній церкві з ІІ по VII століття. Остання, третя частина, за допомогою екзегетичного аналізу визначає текстові основи та проблеми претеристського, футуристичного, ідеалістичного та історицистського герменевтичних підходів.Дисертація демонструє, що певною мірою всі ранні християни поєднували претеристські, ідеалістичні, історицистські та футуристичні перспективи. Хоча коментатори використовували різні комбінації герменевтичних підходів, жоден не заперечував пророчої природи Апокаліпсису чи його звʼязку з історією. Результати дослідження підкреслюють не лише постійну актуальність символів Одкровення в різних контекстах, але й роль екзегетичного розмаїття у відображенні глибоких богословських вимірів книги. Таким чином, ця дисертація збагачує сучасні дослідження ранньохристиянської герменевтики.Отримані результати надають аргументовану підтримку історицистському підходу, що інтегрує елементи претеризму, ідеалізму та футуризму. Обмеження герменевтичної рамки лише одним або двома з цих підходів виявляється недостатнім для повноцінного тлумачення книги Об’явлення, оскільки таке обмеження звужує її змістове й символічне багатство. Попри виявлені недоліки кожної окремої інтерпретативної моделі, екзегетичний аналіз демонструє, що текст Апокаліпсису містить підстави для осмислення в усіх часових вимірах – минулому, теперішньому та майбутньому. Таким чином, дисертація робить внесок у біблійну герменевтику, поглиблюючи розуміння символізму книги Обʼявлення й підкреслюючи значущість поєднання різночасових перспектив у процесі екзегези.Дисертація буде опублікована у вигляді монографії у престижній серії “Наукові дослідження Нового Завіту, 2-га серія” (Wissenschaftliche Untersuchungen zum Neuen Testament 2. Reihe) в одному з найдавніших академічних видавництв Mohr Siebeck (засноване в 1801 році).Валентин Загреба
