Адвентисти та розуміння ними своїх громадянських обов'язків.
Поділ церкви та держави — це тема, яка являється предметом дискусій з моменту утворення державної влади. Під час зростаючої політичної поляризації розуміння єдності Євангелія повинно слугувати мостом до того, як нам жити в рамках нашої громадянської активності. На жаль, поляризація проникла в церковне співтовариство, при цьому деякі віруючі вважають, що їхні голоси повинні бути найгучнішими в політичному конфлікті, тоді як інші вважають, що християнам слід відсторонитися від будь-яких форм політичної участі.На цьому тижні на каналі ANN InDepth наші провідні лідери ведуть розмову з Беттіною Краузе1, заступником директора відділу зовнішніх зв'язків і релігійної свободи та директором зі зв'язків з урядом Всесвітньої Церкви Адвентистів сьомого дня, й Орланом Джонсоном, директором відділу по зв'язках з громадськістю та релігійними свободами в Північноамериканському дивізіоні церкви Адвентистів сьомого дня.Для багатьох громадянська активність може здатися чорно-білим питанням, в якому немає місця для сивих зон. Навіть відмова від участі в політичному житті сама по собі вже є політичною заявою, яка увічнює ізоляцію в рамках ідеології, відмінної від біблійної істини. Помістивши нашу ідентичність відповідно до нашої політичної позиції, ми увічнюємо такі поняття, як переможець/програвший, вірно/не вірно, святий/язичницький спосіб мислення, а це, своєю чергою, небезпечно для нашого духовного та громадянського прогресу. Джонсон визнає, що, поки ми знаходимося на цій грішній землі, не може бути ніяких закликів до громадянської активності, які б скрізь задовольнили всіх віруючих. Говорячи, що «існують деякі фрази, до яких ми звикли в наших розмовах в нашій місцевості», він нагадує забуте нами, «що на деяких людей вони діють як тригерні2». Виходячи з такої вельми неоднозначної ситуації, він пропонує говорити словами з Писання або хоча б намагатися переконатися, що «всі наші твердження повністю відповідають Святому Письму, відображають любов Ісуса Христа до слухача та не являються підбурювальними».Умисно використовуючи нашу мову, ми працюємо над усуненням поділу, ведемо розмови з повагою та визнаємо, що не кожен досвід універсальний. У представників західної цивілізації, зокрема в Америці, державна влада формувалася на юдеохристиянських принципах. Така підстава дозволяє віруючим проявляти велику активність в цивільній діяльності. Однак наші брати та сестри, які живуть в країнах, ворожих християнству, до громадянської активності в ім'я Христа повинні підходити по-іншому. Розуміння таких відмінностей і здобування уроків з цього проявиться в усвідомленні своєї залежності від керівництва Духом Святим і в християнській мудрості.Краузе каже: «Мати доступ до інформації — це не означає бути просто проінформованим і це очевидно. Чи має значення тип політичної системи, в якій живе та діє віруюча людина? Звичайно, так. Я згадую членів нашої церкви по всьому світі, багато з яких живуть, служать Богу та свідчать в політичному середовищі, яке ми навіть не можемо собі уявити».Спектр того, що та як застосовувати в питанні громадянської активності, слід розглядати з біблійної точки зору. Як консерваторам, так і лібералам наша політична позиція роз'яснює, як читати та застосовувати Писання.Краузе підкреслює важливий момент, говорячи: «Запитайте самі себе: моя віра визначає мою політичну позицію чи моя політична позиція впливає на мою віру?»Ми часто намагаємося Біблією виправдати наші власні ідеології, будь то підтримка заяв про наше політичне самоусунення або представлення Христа як борця за соціальну справедливість. Обидві точки зору являються маніпуляцією біблійними істинами з метою знайти докази своєї точки зору. Якщо Святе Письмо читається виключно для того, щоб довести певну ідеологію, то аргументи знайдуться. Протягом століть знаходили та цитували вірші, які нібито доводять, що та чи інша політика не тільки правильна, але й благословенна Богом.Джонсон згадує рабовласників, які поміщали своїх рабів у підвальні камери, щоб дивитися на них зверху вниз через решітки в підлозі, перш ніж увійти до церкви на поклоніння. Уникнути таких маніпуляцій з представниками різних ідеологій можна, підтримуючи сповнені поваги, але інформативні бесіди, засновані на неупереджених Писаннях.Адвентистська церква була передвісником громадянської активності під час свого формування в роки Громадянської війни.Джонсон детально розповідає про внесок піонерів-адвентистів, кажучи:«Адвентисти дуже активно висловлювали свою позиції щодо скасування рабства. Також вони з величезним задоволенням публікували статті як всередині країни, так і на міжнародному рівні, які прямо критикували дії уряду США. Так що давайте не будемо тішити себе ілюзіями, що ми, як адвентисти якимось чином, володіємо спадщиною політичного такту, та що в нашій традиції чесність, коли мова заходить про участь в політиці. А бути обачними та обережними, — це, аж ніяк, не одне і те ж, що й такт.»Джонсон розкриває ключовий елемент громадянської активності, який полягає в намірі бути посланцем Христа. Так як же віруючому застосовувати свою громадянську активність? Слід зауважити, що в цьому питанні не існує універсального підходу.«Іноді це просто вплив через свої сфери впливу. Іноді люди вважають, що я не принесу ніякої користі, якщо не вийду та не поведу за собою інших. А іноді мова йде про те, щоб бути просто добрим сусідом і дозволити людям бачити в тобі Христа».Ніколь Домінгес,Сілвер-Спрінг, Мериленд, Сполучені Штати Америки1 Після того, як ця програма вийшла в ефір, Беттіна Краузе була переведена на посаду редактора журналу Liberty в Північноамериканському дивізіоні2 Примітка перекладача: Тригерні фрази або слова — причинні, що спонукають до чогось, переломні, що діють за принципом «спускового механізму».За матеріалами ANNДжерело: logosinfo.org