В Україні борги є проблемою. По-перше, борги бізнесу із зарплати восени 2020 року склали 3,4 млрд гривень. По-друге, борги населення із комунальних послуг перевищили 60 млрд гривень. Нарешті, майже кожний десятий повнолітній українець узяв кредит, хоча ¾ цих боржників не мають доходів для виплат по кредитах. Як результат, банки наймають колекторів, які не завжди коректними методами намагаються, так би мовити, переконати боржників виплатити кредит. Нерідко під їхній тиск потрапляють зовсім сторонні люди. На що мають і не мають права колектори, дивіться у нашому сюжеті.
Боргове рабство. Декілька тижнів тому працівниці одного з підприємств Львівщини втратили сон і спокій. Їм почали телефонувати нібито працівники банку, які стверджували, що вони поручилися за родича співробітниці, який два роки тому взяв кредит і не сплатив його. Жінки навіть не відали, про кого йде мова, адже не були знайомі з цією людиною. Їхня співробітниця також про заборгованість родича й не чула. Утім, представниць чарівної статі тероризували безперервними дзвінками. Марія, незаконно потерпала від колекторів: “На мобільний телефон почалися дзвінки з невідомих номерів. Спочатку представилася особа, яка назвала себе. Сказала, що вона є представником фірми “Мікрозайм. Швидкі гроші” і сказала про те, що моя колега позичила у них гроші і не віддає, і вказала мене поручителем. На що я відповіла, що я ніяких документів, договорів не підписувала. Тому я не можу бути поручителем. Ця особа стверджувала, що це неправда: людина має договір, має платіжне доручення. Є всі фотографії, які вона мені скине і я зможу їх переглянути, щоб удостовіритись, що це є вірно. На мій погляд, фотографії були змонтовані, підписів не було. Коли я перепитала, чому немає підписів, особа мені стверджувала, що це є електронні підписи. Хоча я працюю з документами: електронних підписів там також немає”. Документи виглядали, як звичайні шаблони з Інтернету. Марія запропонувала невідомій особі звернутися до суду, де мають розглянути справу щодо заборгованості колеги. Після цієї розмови телефонний номер жінки поставили на так званий “колекторський дозвін”, скориставшись “технікою агресивного дозвону”. Дзвінки тривали протягом двох тижнів - практично безперервно. Тобто, кожні три хвилини.Не припинялися навіть вночі. Виявилося, що таким чином телефонують ще 15 співробітникам. Тож вирішили подати колективну заяву до поліції та кіберполіції. Також звернулися до фірми, аби надали оригінали документів з мокрими печатками. Після цього кроку загрозливі дзвінки припинилися. А неприємний осад і проблеми зі здоров’ям - залишилися. У Ірини, яку також турбували на підприємстві, піднявся тиск. Жінка каже, ніколи у житті не брала кредитів і згадує ці два тижні, мов страшний сон. Ірина, незаконно потерпала від колекторів: “Був дзвінок десь година 7-8 вечора. Спочатку незрозумілий. І я якось так не звернула на це увагу. І ще було смс-повідомлення про те, що мене назвали поручителем за якийсь кредит. Людину я знаю, про якісь кредити - ніколи не чула. І вночі - десь о пів на четверту, прозвучав перший дзвінок. Це було жахливо! Я поки взяла трубку, поки я подивилися… По-перше, там не було імен. Це був страх! Ви розумієте, нічний дзвінок - це є шок! Не знаєш, чого від нього чекати. Ось це було найгірше. А потім вже був “пресинг” протягом майже двох тижнів. Кожні 15-20 хвилин дзвонили”. Дзвінки надходили на номери, прикріплені до зарплатних карток. Виявилося, що сума кредиту, взятого три роки тому на двотижневий термін, становила 4400 грн. Через відсотки та штраф сума зросла на 750 відсотків. Останнім часом подібні випадки почастішали. Мета колекторів - змусити знайомих вплинути на боржників.Відомо, що директор однієї з організацій через такий “пресинг” звільнив працівника, який мав кредитну заборгованість, аби отримати жаданий спокій. Мар’ян Цаплак, юрист: “Якщо колекторська, так звана, компанія викупила борг у банку - у них є таке право, вони мають у такому випадку надати всі дані. І та компанія, яка дзвонить, повинна дати дані: коли був укладений договір, з ким, який рік… Тоді вона у правомірному колі знаходиться. Але, знову ж таки, вимагати борги вони можуть тільки у судовому порядку. Виконавчі написи нотаріуса по кредитних договорах є недійсними у даний час. Є рішення суду, постанова Кабміну - скасована з цього приводу. Тільки лише у судовому порядку, через виконавчу службу - державну або приватну, якщо є виконавчий лист суду - виданий судом, а не виконавчим написом нотаріуса.” Якщо особа, яка представляється колектором, не може надати вам необхідні дані - то досить імовірно, що це шахрай. Її дії підпадають під статтю Кримінального кодексу “Примушування до виконання цивільно-правових відносин”. У такому випадку слід звертатися у поліцію. А також - у кіберполіцію, щоб визначити номери телефонів, емейли та інші дані шахраїв. Мар’ян Цаплак, юрист: “Вони, як правило, вимагають телефонними дзвінками. Вони називають суми і не називають інших конкретних даних. А у законному порядку, тільки маючи на руках лист виконавчої служби і тільки через суд. У незаконному - тероризують людей дзвінками. Телефонують до родичів. У тому числі, особисті дані знаходять незаконним шляхом. Це, знову ж таки, втручання в особисте життя. Це вже інша стаття Кримінального кодексу України”. Законопроєкт про нові вимоги щодо роботи колекторів покликаний чітко регулювати повноваження фірм відповідного напрямку. Регламентація їхньої діяльності надає можливості ефективнішому контролю з боку держави, а також поставити їх у відповідні рамки. Натомість українцям, які дійсно заборгували кошти, слід відповідально ставитися до своїх кредитних зобов’язань. Саме таким чином, вдасться уникнути тиску з боку колекторів, а також - спустошення державної казни.Лариса Попроцька, Микола Івахненко, Львів, “Вісті надії”