Телеоператорку Аню завжди потурали за вік. На думку оточуючих, молода дівчина не могла займатися серйозною роботою і тим більше виконувати її якісно. Чому в Україні існує дискримінація за віком дізнавалися журналісти “Вістей Надії”.
Анна Сенченко, постраждала від ейджизму розповідає: “Ми приїхали на зйомку, відзняли спікера, повертаємося на канал. Моєму журналісту телефонує спікер і каже, що якщо буду наступного разу з вами співпрацювати, то щоб мене ця маленька дівчинка ніколи не знімала”.А у 19 років, коли вона влаштовувалася на роботу адміністратором, сказали відверто: ви занадто молода, адже вам немає 21 року. На такі прояви ейджизму дівчина навчилася не ображатися, а навіть ставитися до них з позитивом.“Мені дуже смішно з цього, бо я вважаю себе нормальною, дорослою людиною. А якщо люди дозволяють собі таке, це показує тільки їхню невихованість”, — говорить Анна Сенченко, постраждала від ейджизму.Ейджизм — це дискримінація людини на підставі її віку, поширена як у формальних, так і в неформальних сферах життя суспільства. Проявляється в готовності адекватно сприймати і співпрацювати лише з людьми, які відповідають заздалегідь установленим віковим критеріям. Ми запитали українців, чи стикалися вони з проявами ейджизму.Світлана, черкащанка, говорить: “Моя мама шукала роботу, коли їй було сорок років. То це набагато важче зробити в Україні. В анкеті вказані вікові рамки, і вже проблема знайти роботу”. Інна черкащанка не погоджується: “Не звертають, тому що важливі саме професійні навички, а людина може бути навіть з дипломом медичного працівника і розумітися в IT сфері. Їх можуть взяти на роботу”.“З приводу роботи таке буває. Тому, що коли влаштовуєшся на роботу завжди потрібен досвід роботи. А де ти його візьмеш, якщо ти тільки випустився з університету, ти студент колишній і не маєш взагалі стажу ніякого”, — ділиться черкащанка Юлія.“Я маю досвід, наймаю на роботу, то сьогодні бачу, що навпаки відповідальніші більш старші люди, ніж молоде покоління”, — каже черкащанка Ірина.Сьогодні безробітними є 1,6 млн українців. Близько третини шукачів роботи — це особи віком від 40 до 59 років. І це не дивно: наразі сайти вакансій в Україні переповнені об'явами про пошук співробітників до 40-45 років. Законом же говорити про вік при прийомі на роботу заборонено.Марина Сорокіна, заступниця директора Черкаського обласного центру зайнятості пояснює: “У вакансіях вказувати вік заборонено. Є закон України про рекламу, цим законом заборонено роботодавцем вказувати вік. До речі, роботодавці надають інформацію про вакансію відповідно затвердженої форми до статистичної звітності. І цією формою не передбачається вказувати вік. Вказується інформація про освіту, про кваліфікацію, вид роботи, вік не вказується”.В обласному центрі зайнятості цього правила дотримуються і забороняють ставити у вимогах вік. Та навіть тут неформально їх просять про певні категорії працівників.“Є роботодавці, які до нас звертаються і висловлюють таке прохання: направляйте до нас переважно молодих людей. Є, наприклад, вакансії, де роботодавці потребують продавців брендового молодіжного одягу і вони кажуть, що їм краще було б, щоб до них скерували саме молодь. Їм буде зручніше пропонувати от саме такий вид товару”, — додає Марина Сорокіна, заступниця директора Черкаського обласного центру зайнятості.І хоча в Україні вік кандидата заборонено вказувати в оголошеннях на законодавчому рівні, роботодавці у більшості випадків не несуть жодних покарань за такі порушення. Хоча мають платити штраф у 10-кратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої на час виявлення порушення. Не взяти людини на роботу можна за будь-яким формулюванням не вказуючи причини, пов'язані з віком. Загалом, чимало роботодавців в Україні вважають, що, наприклад, 40+ фахівці менш гнучкі у роботі, не вміють швидко переналаштовуватися, у них виникають складності з сучасними технологіями та діджиталізацією. Вадим сам приймає на роботу людей, каже, що оцінює їх лише за професійними якостями.Вадим Рудишин, директор філії аграрного холдингу запевняє: “Мій холдинг працює в реальній економіці, тому в першу чергу береться до уваги професіоналізм людини, її підготовленість до виконання певних задач. Це по-перше, а по-друге, те, які задачі ставляться перед цим працівником”.Вадим вважає, що підхід до набору людей за віком не правильний. Адже у кожному віці людина може бути професіоналом своєї справи. Так можна втратити справді цінних працівників.“Роботодавець повинен розуміти, кого він набирає, не дивитися на вік. А я вже повторюю, важливо дивитися на професіоналізм, на навички, на його бекграунд, на його минуле. А людина, яка хоче влаштуватися на роботу, має довести, що незважаючи на вік, чи молодий, чи похилого віку, вона здатна досягти певного результату”, — пояснює Вадим Рудишин, директор філії аграрного холдингу.Сергій Каліга очолює клуб довгожителів у Черкасах. Учасники клубу літом і зимою плавають у Дніпрі, щоб покращити своє здоров'я та якість життя. Каже, що приймають усіх. Сергій Каліга, в.о голови черкаського “Клубу довгожителів” говорить: “Суспільство, в якому є ця дискримінація, не має майбутнього. Будь-яка молода людина, яка бажає жити довго, не підозрює, що вона може стати колись людиною похилого віку. І про цей момент повинні всі задуматися”.За демографічними прогнозами, до 2025 року люди віком понад 60 років в Україні становитимуть до половини населення. Однак на відміну від Європи, у нашій країні не існує системних програм для працевлаштування тих, кому за 40. Чимало українців бояться змінювати професію навіть у 30-35 років. Бо вважають, що запізно. Ольга Мацканіч, Анна Сенченко, Вісті Надії