Цього тижня світ відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю. У світі майже 466 мільйонів людей втратили слух. Ця цифра з кожним роком тільки зростає. За даними World Health Organization в Україні людей з порушеннями слуху близько 2.1 мільйони. На жаль, показник людей, які не чують значно перевищує людей, які знають та розуміють жестову мову, а це всього 400 тисяч українців. Це проблема не лише України, але й світу. Далі історія звичайних школярів, які вирішили змінити таку сумну статистику та взялися вивчати жестову мову.
Марія та Віра, учениці Ірпінського академічного ліцею: "Привіт, ми з команди «Варяги», наш проєкт «Україна говорить жестами»." Мова жестів. «Україна говорить жестами» - це не просто локальний шкільний проєкт учнів ліцею. Цю ініціативу спрямовано на покращення інклюзивного освітнього простору та популяризацію мови жестів. Учні Ірпінського академічного ліцею Національного університету біоресурсів і природокористування України протягом року працювали в рамках всеукраїнського конкурсу «Відкривай Україну». За умовами конкурсу школярі самостійно працювали над власними ідеями. За результатами освітніх змагань проєкт «Україна говорить жестами» визнаний найкращим серед 650 інших команд.Віра Магдалінчук, капітана команди «Варяги» Ірпінського академічного ліцею: "Спочатку ми працювали над іншою темою. Це була тема екології. Але під час опитування в нашому місті ми зіштовхнулися з проблемою комунікації з людьми з вадами слуху. Правильно зкомунікувати з ними та зрозуміти їх. Тому це зацікавило нас, особливо мене, адже це моя життєва ситуація в моїй сім’ї. У моїй сім’ї є дідусь, який на жаль має проблеми зі слухом. І в нашій сім’ї ніхто не знав жестову мову, тому ніхто не міг з ним спілкуватися і він був ізольований, навіть у своїй родині, вже не кажучи про соціум і державу в цілому."Ліцеїсти, які брали участь в конкурсі, спочатку самі почали вивчати мову жестів, а пізніше долучили до інтерактивів своїх друзів і вчителів. Нещодавно активні хлопці та дівчата спробували провести заняття за межами навчального закладу. В одній з приватних шкіл вони показали основи дактильної абетки, в якій кожному жесту однієї руки відповідає літера української мови. Але це лише частина діяльності небайдужих старшокласників.Віра Магдалінчук, капітана команди «Варяги» Ірпінського академічного ліцею: "Ми співпрацювали з дуже багатьма людьми. Починаючи від тимчасово виконуючого обов’язки міністра освіти і науки України. Також ми зверталися до українських зірок, щоб вони допомогли розвинутися нашій команді. Також ми спілкувалися з людьми, які знають жестову мову, так як наша команда вивчає жестову мову, нам треба мати матеріали над якими працювати і вчити самим жестову мову, щоб це було коректно і все правильно." Кількість людей, які знають мову жестів, катастрофічно менша від кількості осіб з вадами слуху. Ініціатив по вивченню мови жестів обмаль, а молодь часто боїться вивчати жестову мову, бо це видається складною справою. Ліцеїсти вважають, що успіх їхнього проєкту багато в чому залежить від того, наскільки цікаво буде подано матеріал.Марія Шуменкова, спікерка проєкту «Україна говорить жестами»: "Ми плануємо використовувати, знову ж таки, інформаційні ресурси, які популярні саме серед молоді. Серед яких є Телеграм, Тік-ток, пізніше у нас з’явиться Інстаграм, і ще можливо Фейсбук. Наразі, в нас вже створено телеграм-бота, який може полегшити завдання вивчення жестової мови. Наразі, 70% підлітків сидять саме в Телеграмі, користуються ресурсами Телеграму, тому ми вирішили розвиватися саме на цій платформі зараз."Лариса Снігир, заступниця директора з виховної роботи Ірпінського академічного ліцею: "Діти обрали доволі таки проєкт сучасний, потрібний в суспільстві – «Україна говорить жестами», тому що на сьогоднішній день у суспільстві дуже багато людей, які мають вади, яким потрібна допомога. На сьогоднішній день інклюзія займає перше місце у світі і навчальні заклади мають у себе таких діток, і діти ці приходять для того, щоб соціалізуватися у класі, у суспільстві."Експерти вважають, що участь молоді в соціальних проєктах є вкрай важливою. Адже така діяльність розвиває у молодого покоління кризове реагування, навички кризового менеджменту та можливості вирішення різних завдань. Молодь вчиться правильно думати та шукати шляхи для реалізації задуманих ідей. Артем Рудомьоткін, голова правління благодійного фонду «Територія розвитку»: "В принципе социальные проекты, особенно на первых этапах, когда они только начинаются, у них нет четкого понимания тех проблем с которыми они столкнутся, они появляются с опытом, когда понимаешь все риски и все подводные камни, которые тебя ждут. В начале ты действуешь только по своей личной интуиции, по своему ощущению, что это правильно, со временем это приобретает дополнительный опыт, ты понимаешь как, что необходимо сделать. Но так или иначе социальная деятельность, социальные проекты зависят от сторонней поддержки. Поддержки не только со стороны бизнеса, это само собой разумеется, это необходимо. Но достаточно важна поддержка со стороны близких, со стороны знакомых, и в том числе со стороны общества." Підтримка цього соціального проєкту є чималою, підлітки вірять, що можуть змінити країну в напрямку інклюзивної освіти. Вони мріють про запровадження гуртків жестової мови в кожній школі й запрошують усіх долучатися до цієї ініціативи. Давайте вивчати жестову мову разом!Наталія Шмарко, Олександр Чебан, Київщина, «Вісті Надії»