Олена Коберник презентувала у Львові поетичну збірку "Мою країну ріжуть по живому..."

27 жовтня відбулася презентація поетичної збірки "Мою країну ріжуть по живому...", що поєднала в собі не тільки знайомство з книгою, але й вечір пам'яті Олександра Коберника, якому присвячено другий розділ збірки. 20 жовтня минуло два роки з дня його смерті.

Щоб ушанувати пам’ять, на цей вечір зібралися побратими, їхні родини, колеги, друзі, учні з батьками, знайомі та всі, хто був близьким Олександру або кому відгукнулися рядки поезій.
В основі назви "Мою країну ріжуть по живому..." - рядки однієї з поезій, написаної авторкою у перші дні війни.
Збірка складається з двох розділів: "Запах війни" та "Моє серце зігріте твоєю любов'ю". Перший розділ охоплює вірші, написані у довоєнний період, а також хронологію подій від початку вторгнення. Другий розділ присвячений найдорожчій людині в її житті – коханому чоловікові, якого вже не було поруч. Ці вірші – результат глибоких переживань та скорботи, в яких вилився весь її біль і смуток.
Верстання та дизайн виконала донька авторки, Анастасія Коберник. Колір, зображення обкладинок та ілюстрації до віршів вона наповнила сенсом. Можна помітити і символічні деталі на сторінці, зокрема кларнет, Біблію та медичну аптечку — предмети, які відображають захоплення та життєвий шлях батька авторки.
«Олександр Коберник служив головним медиком 1 роти у 125-тій окремій бригаді територіальної оборони. Загинув у жовтні 2022 року, від пострілу танка.
Сьогодні його дружина Олена пише неймовірні вірші, які надихають жити, а донечка Анастасія створює малюнки та ілюстрації, що змушують поглянути на світ під зовсім іншим кутом.
Тексти, які увійшли до презентованої збірки - це вірші-молитви. У них Олена Коберник вилила увесь біль, який війна принесла у її долю та долю нашого народу. Бо ж колись, багато років тому, війна уже забирала найрідніших - батьків авторки», – пише народний депутат Олег Синютка, голова Львівської ОДА.
Вечір пам’яті був наповнений історіями із життя сім’ї, віршами авторки, співом, приємними спогадами. «Вистрибуючи з окопу, під обстрілами і вогнем він надавав допомогу пораненим…», - була змога почути відеозвернення від побратимів Олександра Петровича та його власне до своїх учнів.
Перетворення найскладнішої ситуації у сповнене вірою майбутнє та надія, яка доносилась до слухачів, стали лейтмотивом того вечора.
Книга вийшла у львівському видавництві "Бона". Її можна замовити в авторки, заповнивши форму за посиланням.
Частина коштів з продажу кожного примірника буде передана команді "Відчайдушні", яка понад два роки займається придбанням і обладнанням медичних автомобілів для евакуації поранених.

Катерина Пилипенко

Further
Вікенд для сімей з дітьми з особливими освітніми потребами пройшов на Закарпатті