Накопичувальна пенсія в Україні. Реформа пенсійної системи

Переглянути відео

В Україні спостерігається демографічна криза. Станом на 1 січня 2020 року зареєстровано 11,2 млн пенсіонерів та 13 млн працівників. Така ситуація негативно позначається на пенсійному забезпеченні наших громадян. Середній розмір пенсій об’єктивно недостатній. При цьому у 2019 році на фінансування пенсій було витрачено з Державного бюджету 193 млрд гривень, що складає 45% бюджету Пенсійного фонду. Тобто економіка України не може дозволити собі сплачувати навіть існуючий мізерний рівень пенсій.
Міністерство соціальної політики України розробило законопроект про впровадження накопичувальної професійної пенсійної системи (НППС) для окремих категорій працівників віком до 35 років, які мають право на пільгове пенсійне забезпечення, і оцінює обсяг накопичень за нею в 15,6 мільярда гривень у перші п'ять років від більше ніж 135 тисяч осіб.
Чи вирішує насправді даний законопроект питання пенсійного забезпечення українців? Які має плюси накопичувальна система? Та які наслідки введення примусової накопичувальної системи? Дивіться у сюжеті.
Пенсійна реформа. В Україні пенсію нараховують із внесків працюючих громадян. Обов'язкові відрахування до Пенсійного фонду становлять близько четвертої частини нарахованого доходу працівника. По суті, Пенсійний фонд — великий «грошовий мішок», куди спочатку йдуть всі відрахування з заробітних плат, а потім йде розподіл серед пенсіонерів — при досягненні пенсійного віку вони отримують пенсію. Така система за нинішньої демографічної ситуації зазнає краху.
Олена Сотскова, голова ради Української асоціації адміністраторів пенсійних фондів: "Коефіцієнт заміщення, тобто різниця між вашим доходом коли ви працюєте і вашою пенсією складається на рівні 28%. Тобто, коли ви виходите на пенсію, вам призначається пенсія в розмірі 28% з вашого заробітку. Цей коефіцієнт заміщення буде зміщуватися, тому що ситуація зараз працює не на користь України. І ми розраховували, що десь у 28 році він буде 18%. Тобто, людина буде отримувати тільки 18% від свого заробітку. Це порушує всі права громадян. Це порушує міжнародні конвенції, європейські конвенції які кажуть, що коефіцієнт заміщення повинен бути не менше ніж 40%."
Олена вважає, що без обов’язкової накопичувальної складової, що передбачається у другому рівні пенсійної системи, неможливо підвищити коефіцієнт заміщення. До 56% його допоможе підвищити лише пенсійна система, яка діятиме на трьох рівнях. Перший рівень - це солідарна система, коли зі сплачених внесків забезпечуються пенсіонери. Другий рівень - це накопичувальна обов’язкова система, коли кожен роботодавець сплачує внески на користь своїх працівників. І третій рівень - це добровільна накопичувальна система. В Україні зараз працює тільки два рівні пенсійної системи: солідарний рівень та добровільне недержавне пенсійне забезпечення.
Олена Сотскова, голова ради Української асоціації адміністраторів пенсійних фондів: "Цій людині потрібно обрати недержавний пенсійний фонд, в якому вона хоче накопичувати, все. І подати заяву до роботодавця, я вам зараз кажу по цій концепції, яка зараз обговорюється. Подати заяву до свого роботодавця, далі роботодавець робить внески, точно так же, як робив у подальшому, і перераховує до Пенсійного фонду України. У Пенсійному фонді України акумулюються всі дані: яка людина, до якого фонду пішла, який фонд обрала. І вже Пенсійний фонд України розподіляє ці пенсійні внески по недержавних пенсійних фондах відповідно до цих даних."
В Україні діє 62 недержавні пенсійні фонди. Якщо недержавний пенсійний фонд з якихось причин людині не підійшов чи не сподобався, вона може замінити його на інший без втрати коштів. Якщо говорити про загальнообов’язкові пенсійні накопичення, Олена підкреслює, що вимога до держави – це створення механізму захисту такої системи задля збереження пенсійних накопичень, адже ці кошти будуть працювати на економіку України довгостроково.
Олександр Хмелевський, кандидат економічних наук: "Передбачається, що 2% буде додатково сплачувати роботодавець і 1% буде перераховуватися із зарплати працівника. Тобто всього 3%. Скільки можна нагромадити, якщо зарплата в районі мінімалки 5 тисяч, то за 35 років це буде трохи більше 60 тисяч грн. Тобто, сума на перший погляд здається не маленька, але ясно, що за 35 років вона суттєво знеціниться, і навряд чи буде суттєвою допомогою."
Олександр допускає, що при такій пенсійній системі існує високий ризик інфляції. Інша концепція законопроекту передбачає під накопичувальну систему створення Накопичувального державного фонду, який обійдеться бюджету Україні в кілька мільярдів гривень. Таке явище, пояснює експерт, є негативним. Розповідає, що із загальнообов’язкових коштів загалом до 7% в рік можуть витрачати на комісії різним організаціям. А довгострокові гроші на рахунку країни – спокуса для вирішення загальнодержавних проблем за їхній рахунок.
Олег Лиховид, голова комітету при Торгово-промисловій палаті з фінансового ринку та з питань соціальної відповідальності бізнесу, юрист: "Звичайна людина сприймає це як податок, і каже: "ну заберіть свої 50, 100, 150 грн, забирайте і не морочте мені голови". І це не говорячи вже про те, що якщо це буде мати обов’язковий характер, тобто для людини буде сприйматися як додатковий податок, то люди будуть намагатися уникати цього, як вони зараз уникають сплати податків, як вони часто йдуть працювати неофіційно, або із заниженою зарплатнею. Тобто це не виводить зарплату з тіні, а навпаки заганятиме її ще далі в тінь."
Експерт переконаний: примусове накопичення тягне за собою значно більше ризиків, ніж коли людина приймає рішення накопичувати усвідомлено. Крім того, у порівнянні з недержавними пенсійними фондами, державний фонд матиме значні корупційні ризики. За останні 40 років 30 країн запровадили обов’язкове накопичення пенсії, серед них і 14 країн Східної Європи та колишнього Радянського Союзу. У 2018 році через ряд недоліків 18 з цих 40 країн вимушені були повністю або частково скасувати перехід до примусового накопичення пенсії.
Накопичувальна система для України - не новина. Вона діє з 2004 року. Однак представлена така система недержавними пенсійними фондами, які діють досить ефективно. Тобто, людина вже зараз може скористатись можливістю та почати накопичувати собі на майбутню пенсію.
Олег Лиховид, голова комітету при Торгово-промисловій палаті з фінансового ринку та з питань соціальної відповідальності бізнесу, юрист: "У накопичувальній системі зрозуміло, на своєму рахунку людина накопичує, відкладає гроші, вони приростають з прибутком, як мінімум кожен рік людина має право знати, скільки там накопичилось і виходячи на пенсію, зрозуміло, скільки грошей у неї є на своєму індивідуальному рахунку і скільки вона може отримувати пенсію. Якщо відкладати буквально 100 грн, ну зараз бажано 200 грн, не такі великі гроші на сьогоднішній день 200 грн на місяць. То ви побачите, що за законом, так званих складних відсотків, через декілька років ця сума подвоїться, потім стане більшою у 4 рази і так далі."
Олег переконує, що ті, хто починав накопичувати пенсію ще 10 років тому, на своїх рахунках уже мають гривні по ціні тих самих доларів, які вони колись відкладали зі свого бюджету. Тобто, доларова вартість збереглася. Головне при цьому, щоб темпи зростання ціни накопичень за рахунок інвестиційного прибутку були вищі, ніж темпи інфляції. Експерт переконує, що недержавні пенсійні фонди показують темпи нарощення вищі, ніж темпи інфляції.
Олег Лиховид, голова комітету при Торгово-промисловій палаті з фінансового ринку та з питань соціальної відповідальності бізнесу, юрист: "Діють податкові пільги. Тобто, людина ті кошти, які направляє на накопичення своєї пенсії, відмінусовує від бази оподаткування, тобто людина не сплачує з цих коштів податок. Тобто багато чого вже діє, і чим люди користуються, треба просто поширювати позитивно історію - перше, а друге, державі відверто просто сказати, що іншого шляху просто немає – ідіть і накопичуйте."
Питання ж нинішніх пенсіонерів обов’язкове для вирішення. Адже на них не може розповсюджуватись майбутня накопичувальна система, а теперішня солідарна система не може забезпечити всім пенсіонерам гідні пенсії. Ризик солідарної пенсійної системи очевидний. Статистика показує, що найближчі 10 років на пенсію щороку буде виходити в півтори рази більше людей, ніж закінчувати школу.
Олег Лиховид, голова комітету при Торгово-промисловій палаті з фінансового ринку та з питань соціальної відповідальності бізнесу, юрист: "Треба шукати іншу базу для нарахування пенсій. Такі пропозиції були. Зокрема йшлося, і на мій погляд це позитивно, про нерухомість – от нерухомість нікуди не збіжить. Її достатньо легко порахувати, усе це на обліку, все це достатньо легко зробити, тільки треба зайнятися цим. І, відповідно, буде постійна зрозуміла база для пенсій нинішніх пенсіонерів."
Добровільна накопичувальна система в Україні досить прозора і зрозуміла. До того ж, ніякий суд не може визнати недержавний пенсійний фонд банкрутом, на відміну від банку.
Аби убезпечити себе від ризиків та забезпечити своє майбутнє, треба цікавитися та збирати інформацію про недержавне пенсійне забезпечення, дивитися, які гарантії надає ця система, мати особистого фінансового радника, який би допоміг обрати фонд.
Яна Ємченко, Євгеній Луговець, Київ, “Вісті надії”

Further
Ми продовжуємо боротьбу з COVID-19 в Україні!