Коберник Олександр Петрович народився 2 червня 1970 року в с. Старий Почаїв Кременецького району Тернопільської області в сім’ї військовослужбовця. З 1977 по 1984 роки навчався в середній школі м. Почаїв. У 1982 році вступив до дитячої музичної школи м. Почаїв.
У зв’язку з переїздом батьків на нове місце проживання в м. Джанкой Кримської АР, продовжив навчання у місцевих закладах освіти. Після закінчення загальноосвітньої школи, в 1987 році Олександр Коберник вступив на навчання до Кримського училища культури на відділення духових інструментів. З 1988 по 1990 рр. проходив строкову службу у лавах Радянської Армії тодішнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік.По завершенню військового обов’язку Олександр вирішив присвятити своє життя освіті. Так, 20 грудня 1990 його прийнято на роботу вчителем української мови та літератури в середньоосвітню школу №3 м. Джанкой, де він сам колись навчався. Паралельно з роботою, Олександр Петрович продовжував навчання в Кримському училищі культури, яке успішно закінчив 1992 року. Також з 1991 по 1998 роки Олександр Коберник заочно закінчив філологічний факультет Сімферопольського державного університету за спеціальністю «Українська мова та література».У 1991 році Олександр вперше знайомиться з біблійною вісткою Церкви АСД. З березня по червень 1996 року Олександр Коберник детальніше досліджує Біблію. Під впливом Святого Духа він вирішує прийняти хрещення й 20 липня 1996 укладає завіт з Богом в громаді АСД м. Джанкой, де йому згодом доручають служіння керівника музичного відділу, вчителя суботньої школи та диякона. Також з 1997 по 1998 роки Олександр Петрович заочно вчиться в місіонерській школі Південної конференції адвентистської Церкви.У 1992 році сталась ще одна важлива подія – Олександр одружився з Хмільною Оленою Іванівною, яка стала коханням всього його життя. Через рік після весілля, у 1993 році, молоде подружжя переїздить на нове місце проживання – у м. Нововолинськ, Волинської області. Протягом наступних трьох років, Олександр Петрович працює вчителем української мови та літератури, а також очолює музичний гурток у Нововолинському Будинку школяра. У 1994 році в молодій родині народжується син Ярослав, а згодом через 5 років – син Іван. Брат Олександр Петрович разом з дружиною активно служать в місцевій громаді Церкви АСД. Олександр виконував служіння вчителя СШ в громаді м. Нововолинська. З грудня 1999 року, його було обрано пресвітером в громаді Мишів, що на Волині.Навесні 2000 року, Олександр Коберник разом з родиною наважуються повністю присвятити своє життя служінню Богові та Його Церкві й погоджуються на пресвітерське служіння по контракту. З 1 жовтня 2000 року його було офіційно переведено на посаду пастора у Західній Конференції (тоді – Західному Об’єднанні Церков АСД). З 2001 по 2004 рік родина Коберників виконувала служіння в смт. Локачі Волинської області. Саме під час цього служіння в 2002 році Бог подарував сім’ї доньку Анастасію. З 2004 по 2007 рр. Олександр Петрович разом з дружиною та трьома дітьми служить в м. Камінь-Каширський та с. Раків Ліс Волинської області.Невдовзі у 2007 році родина Коберників переїздить до Львова, де Олександру Петровичу доручають служіння керівника відділу освіти та керівника «слідопитського» (підліткового) служіння в Західній конференції. Водночас він здійснює пасторське служіння у третій, а пізніше в четвертій громаді Церкви АСД м. Львова. У ці роки служіння львівським дітям і молоді брат Олександр організовує потужний духовий оркестр, здобуває ще дві вищі освіти. У 2009 році Олександр Петрович стає зачинателем, а згодом – першим директором Приватного ліцею «Живе Слово» м. Львів (тоді НВК «Живе Слово»). Саме завдяки його сумлінній праці функціонує перша християнська школа на території Західної конференції Церкви Адвентистів сьомого дня. Через 5 років, у 2016 році Коберник Олександр започатковує діяльність Приватного християнського закладу освіти «Щасливе місто» в м. Тячів, Закарпатської області, де він працює на посаді директора два роки. Олександр Петрович брався за найважчі освітянські виклики, розпочинав те, що іншим здавалося нездійсненним, втілював задумане з блискавичною швидкістю, невтомною працею здобував успіх у справах, котрі робив з ентузіазмом та вірою. У серцях колег, батьків та учнів Олександр Петрович сіяв щедрі зерна істини, любові до Бога та щирого прагнення пізнавати і змінювати світ. З 2019 року брат Олександр працював учителем початкових класів у Ліцеї "Просвіта" Львівської міської ради, звідки й добровільно пішов на війну у перший місяць повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Керуючись своїми релігійними переконаннями і маючи медичну освіту (медбрат-масажист та реабілітолог), прийняв рішення піти служити бойовим медиком. Брат Олександр служив у першій стрілецькій роті військової частини А7390 старшим бойовим медиком роти. 20 жовтня 2022 року на 52 році життя на Донеччині, де йшли найважчі бої, від прямого попадання танкового снаряду загинув герой-захисник, медик, брат по крові та брат вірі, рукопокладений пресвітер, учитель, колега, директор, слідопит, керівник оркестру, друг, наставник, чоловік та батько – Коберник Олександр Петрович.Усі сумуємо від втрати дорогої та шанованої людини. Висловлюємо щирі співчуття дружині – Коберник Олені Іванівні, дітям – Ярославу, Івану та Анастасії. Хай добрий Господь потішить в горі та подарує втіху надії на перше воскресіння. Свято віримо словам Ісуса Христа, Котрий обіцяв: "Я знову прийду і заберу вас до Себе, щоб де Я були й ви" Івана 14:3.Валентин Шевчук, Анжела Поліщук