У китайській системі соціальних кредитів є більше нюансів, ніж здається. Вона не просто чорна або біла

2021 року Китай зробив черговий крок у впровадженні системи соціальних кредитів. Християни цікавляться, чи не стане ця система державного винагородження чи штрафів прообразом світового економічного контролю, передбаченого у книзі Об’явлення 13 розділі. Про китайську систему соціальних кредитів розповідає китайська незалежна журналістка Цянь Сун (Qian Sun), яка проживає в Берліні, зберігаючи китайське громадянство. Вона є авторкою статті про соціальний кредит Китаю.

Чи існує якась онлайн-платформа, де китайці можуть ознайомитися з їхнім кредитним балом?
Теоретично так. Кожен повинен мати можливість перевіряти свої бали. Але не в кожній провінції встановлена ця система. Деякі провінції мають діючу кредитну систему, і громадяни Китаю можуть піти до муніципалітету та перевірити свій рейтинг. Але в деяких провінціях ця послуга не активована. Тому багато людей навіть не знають своїх балів.
Чи знаєш ти свій кредитний рейтинг?
У мене його немає, тому що багато людей, які перебувають за кордоном, не отримують балів. Навіть якщо ти китаєць за національністю, але живеш не в Китаї, ти не маєш балів.
Моя рідна провінція, це провінція Шаньсі, яка не надто розвинена. Є інші пілотні провінції, більш економічно розвинені райони. Оскільки моя провінція не є однією з них, там люди не мають кредитних балів.
У своїй статті ти написала: "Громадяни Китаю стикаються з десятками систем, які в основному несумісні між собою". Про які саме системи йде мова?
Наприклад, зараз різні міністерства Китаю мають різні системи, які хочуть брати участь у кредитній системі або бути її частиною. І кожен муніципалітет, наприклад, у різних містах, провінціях мають пілотні проекти та власні системи. Якщо, наприклад, я живу в Пекіні, то це не означає, що міська влада Пекіна має кредитні бали для мене, і в той же час національна влада має свій кредитний рейтинг для мене. Але це більше схоже на те, що пекінська влада має кілька власних систем, які регулюються лише в Пекіні. Але у Шанхаї існує зовсім інша система підрахунку балів. І якщо ви переїдете з Пекіна до Шанхаю, ці дві системи не співвідносяться одна з одною. Тож Ви не можете відстежити чи перерахувати свої бали за шанхайською системою. Це базується на рівні муніципалітету, на міському рівні.
Крім того, в різних міністерствах намагаються створювати різні системи.
Наприклад, National House Commission (Ministry) реалізовують ідею, якщо Ви стаєте донором крові, тоді можете зробити свій внесок у бальну систему, тобто заробити кілька балів.
Автором ідеології соціального кредиту Китаю є Лінь Цзюньюе (Lin Junyue), який заявив, що «Китаю потрібна система соціальних кредитів, щоб допомогти переходу Китаю до кредитної економіки (де безготівкові інструменти, такі як кредитні картки, мають важливе значення). Зараз у 2021 році чи є в Китаї добре функціонуюча кредитна система?
Відповідаючи на питання: чи має Китай кредитну систему, яка працює або виглядає добре з точки зору фінансової кредитної системи, так. Є певні рейтинги, наприклад, фінансові. Працює приватна кредитна система, і люди можуть посилатися на цю кредитну систему, яка називається SESAME. Ви не обов’язково, маєте брати кредит, але якщо у вас високий соціальний бал ви можете отримати невеликі позики в певних банках. Наприклад, Ви хочете купити телефон або Ви хочете заплатити за нього кількома частинами по кілька сотень щомісяця. Тоді ви можете скористатися SESAME кредитом. Але це не є обов'язковим і поки що не пов'язане з національною кредитною системою.
Загальна система ще не створена. Категорії приватних фінансових кредитів є більш-менш встановленою( кредит SESAME), але також існує система, яка регулюється центральною фінансовою системою Китаю і пов'язана з китайськими банками. Наприклад, працівники банків мають доступ до цієї системи. Якщо людина отримує пенсію, працівник банку може переглянути її фінансові показники. Але єдиної кредитної системи, яка поєднує як фінансові кредити, так і реальний соціальний кредит, насправді не існує.
Могла би ти пояснити нашим читачам, що таке «Одинадцять Ліня»?
Ми називаємо це «Одинадцять Ліня», тому що Лінь був одним із творців 11 проектів, де “Система соціальних кредитів” стоїть у центрі. А саме: «Кредитне законодавство», «Державне, ринкове та фінансове регулювання кредитування», «Побудова кредитної системи для підприємств та фізичних осіб», «Асоціації з надання кредитних послуг», «Система іспитів для перевірки професійної кваліфікації», «Вища освіта в галузі управління кредитом»,« Розвиток кредитних послуг», «Проект кредитної освіти», «Міська та індустріальна кредитна підсистеми» та «Планування побудови системи соціальних кредитів».
Звичайно за цими проектами стоїть велика дослідницька група, за Ліном також. І вони мають на меті створювати комплексну систему, яка включає абсолютно все.
Наприклад, законодавство, яке було б законодавчою частиною всієї кредитної системи, становило би правову основу, що дозволяє кредитній системі функціонувати. Це одна з найважливіших частин.
Також державний ринок і регулювання фінансового кредитування. Кредитна система в основному є всередині фінансових ринків, де ви можете давати кредитні оцінки компаніям і також прочитати про свою компанію. Кожен може перевірити свої бали. Тобто це був би тип побудови кредитної системи для бізнесу та приватних осіб. Отже, для приватних осіб є бали, які стосуються фінансової сфери, а також є соціальні бали.
Асоціації кредитних служб в основному схожі на застосування сили у цивільних суспільствах, що базуються на різних стовпах. Є урядовий стовп, приватний стовп, який представлений компаніями, і також стовп громадянського суспільства та організацій.
Також Лінь розмірковував про професійну кваліфікацію, систему іспитів, яка б поєднувалася з університетською освітою. Отже, згідно з «Одинадцяткою Ліня», щоб кредитна система добре функціонувала мають бути обізнані в цьому люди, які б у свою чергу мали змогу наполегливо працювати. Тож важливим завданням стає створення програми професійної підготовки, отримання університетської освіти у цій галузі, щоб люди могли здобути академічну ступінь з соціального кредитування або мати професійну підготовку в коледжі, аби далі працювати в цій сфері. Усередині кредитної системи можуть бути залучені не лише фізичні особи, а й компанії, різні державні структури. Наприклад, якщо Ви є громадянином Китаю, ви також могли б оцінювати муніципальні органи влади, національні установи та національний уряд. Отже, це щось на зразок всеосяжної кредитної системи, укладанням якої займалися Лінь та його колеги.
Чи можеш ти пояснити, що таке показник соціальної цілісності (社会 诚信 一 系) встановлений Комісією з національного розвитку та реформ Китаю (NDRC). Які функції виконує NDRC?
NDRC — це агентство з макроекономічного управління при Державній раді, яке здійснює широкий адміністративний та плановий контроль над економікою материкового Китаю.
Різниця між системою соціального кредитування. Жодна система соціальних кредитів насправді не є загальною всеосяжною базою, і в основному існує дві. Одна регулюється центральним банком, а інша під егідою NDRC. І саме NDRC створила показник, який називається оцінкою соціальної доброчесності, що й лякає усіх. Ви повинні добре поводитися в соціальному контексті, наприклад, допомагати людям переходити вулицю, здавати кров. І саме це свідчить про те, що члени суспільства мають згуртованість. Тому його називають оцінкою соціальної цілісності. Але також, як я пояснила у статті, існують дві системи, що переплітаються. І це якось бентежить, так як в одній провінції це виконується, а в іншій - ні. Отже, кредитна система, яку очолює NDRC, більше охоплює соціальний спектр кредитних систем або кредитних балів, порівняно з системою центрального банку.
У 2014 році центральний уряд опублікував перше ґрунтовне повідомлення про систему соціальних кредитів. У чому полягає головна ідея цього повідомлення?
У повідомленні підкреслено, чому Китаю потрібна кредитна система. Проблема в тому, що люди більше не можуть довіряти один одному, панує недовіра у суспільстві, і соціальний кредит необхідний, якщо в майбутньому Китай хоче бути кредитним товариством, де наприклад, ви можете використовувати кредитні картки. Для цього потрібно створити здорове почуття довіри. І цю довіру може забезпечити система соціальних кредитів, де можна оцінити майже все. Тож кожен зможе краще зрозуміти, чи хоче позичати гроші, чи ні. І якщо виникає потреба дізнатися чи можна довіряти певній марці або компанії, завжди є система, на яку ви можете посилатися. Суть полягає у підвищенні рівня довіри у китайському суспільстві.
Як імплементується «фінансовий кредит» у житті громадян Китаю? Тобто переваги для людей з високим балом та недоліки для осіб, що потрапили до чорного списку?
Наприклад, фінансовий кредит, що регулюється центральним банком схожий на кредитну систему Schufa в Німеччині і трохи нагадує кредитну систему в США. Якщо ви хочете взяти позику для фізичних осіб, тоді банки, будуть посилатися на соціальну кредиту систему, щоб перевірити, чи вистачає вам кредитних балів та на який проміжок часу ви можете отримати кредит.
Особа потрапляє до «чорного списку» за рішенням суду, згідно зі створеної схеми соціальної справедливості, до якої входять певні закони. І якщо індивід порушив ці закони, він потрапляє до чорного списку. Як наслідок обмеження у користуванні vip-послугами. Наприклад, не можна летіти бізнес-класом, жити в дуже дорогих готелях, і, очевидно, позичити гроші в банку тощо. Але це діє лише тоді, коли порушені лише певні закони, і тоді місцевий суд може засудити людину до цього. Отже, це частина великої схеми або великого плану, але вона не пов’язана безпосередньо з соціальною критикою.
Як конкуренція між різними установами, комісіями та місцевими органами влади вплинула на визначення поняття "кредит"?
Незважаючи на те, що уряд дуже наполегливо працює над цим проектом, іноді вони заходять занадто далеко, і включають певні повсякденні дії в систему соціального кредиту, наприклад, перехід на червоний. І таких пунктів стає все більше і більше.
Це не терплять ні ЗМІ, ні китайський народ. І державні органи вже усвідомили цю проблему. Ось чому також у нових правилах, опублікованих наприкінці минулого року, було наголошено на цій проблемі і необхідності визначити, що таке кредит, а що є порушенням певного кредиту, та мати загальну правову базу для впровадження соціального кредитування, якої зараз Китай не має. На цій підставі місцева влада або різні державні комісії мають право розширювати визначення кредиту. Тож це одна з найсерйозніших проблем, яку необхідно вирішувати.
Запитання – Юлія Бондаренко

Further
У Кам’янському відбувся канікулярний підлітковий табір