Професія богослова — нестандартний вибір для сучасних молодих людей. Багато молоді навіть не знає про існування такої.
Хоч як би це не було дивно, але в Українському адвентистському теологічному інституті цю професію освоюють близько 150 чоловік. В основному, хлопці, котрі закінчили цей факультет, стають служителями церков. Хтось іде працювати на канал «Надія» фахівцем з питань релігії, а хтось стає викладачем у даній галузі.Але хто ж він — сучасний богослов, і як впливає обрана професія на його подальше життя?Розібратися в цих питаннях мені допоміг Петро Мирний, студент 2-го курсу факультету богослов'я, майбутній пастор.На твій погляд, які 5 звичок необхідні сучасному богослову?Мені здається, на першому місці повинен бути чітко розписаний графік задля дотримання правильного режиму. Адже якщо ти присвячуєш своє життя Богу і хочеш брати участь в різних служіннях, то день виходить достатньо завантаженим. Щоб все встигнути, потрібно бути дуже організованим.Друга і дуже важлива звичка — починати день з читання Біблії, оскільки вся ця суєта і рутина поглинають нас. Я помічаю за собою, що коли починаю день не з читання, а біганини в своїх справах — весь день залишаюся дуже розсіяним, в голові — каша. Та коли починаєш день із Богом, все чітко вибудовується.Третя звичка — приділяти час спорту. Коли я тільки приїхав вчитися в УГІ, то дуже набрав у вазі, але потім усвідомив, як важливо тримати себе в формі. Особливо зважаючи, що наша професія передбачає більше розумового навантаження, ніж фізичного.Четверте — швидше навичка, ніж звичка. Це вміти говорити «ні», знати свою зону комфорту.І остання — ранній підйом: якщо я хочу встигати виконувати всі попередні пункти — потрібно рано вставати.Який стиль одягу сучасного богослова? Чи повинен він слідувати моді?Думаю, він має бути сучасним. Офіційним, якщо це служіння, але молодіжним.Є різниця між богословом і пастором. Пастор вже служить і є безпосереднім представником церкви, а богослов ще вчиться, до нього ще не так багато вимог. Під час навчання від нас не вимагається якогось офіціозу.Усе більше невіруючої молоді не сприймає офіційний стиль, часом з упередженням ставлячись до тих, хто так одягається.На даний момент офіційний стиль різноманітний. Можна виглядати презентабельно в джинсах і піджаку або в брючних штанях і кросівках. Головне — бути охайним.Який, на твою думку, гумор дозволений богослову?(Усміхається). Це дуже провокаційне запитання: дозволений і той, котрий використовується — це трохи різне.В принципі, дозволений інтелектуальний, гострий, іноді саркастичний гумор. Мені простіше сказати, який гумор не дозволений: чорний, вульгарний. У будь-якому випадку, потрібно враховувати, з ким ти жартуєш, чи не ображає це людину.Як думаєш, чи доречний гумор у проповідях?Звісно! Він навіть корисний, якщо його використовувати акуратно: не зачіпаючи людей і не паплюжачи ім'я Бога та церкву. Коли проповідник стає за кафедру, на нього автоматично покладається велика відповідальність. Тому обов'язково потрібно в молитві просити Господа про мудрість. На прикладі Ісуса Христа ми бачимо, що Він використовував у своїх проповідях і алегорію, і гіперболу — для того, щоб висміювати щось погане.Чи є мінуси в професії богослова?Особливих мінусів виділити не можу. Швидше, є певні труднощі в житті того, хто обрав стезю служіння Господу.Напевно, мінусом моєї професії є нерозуміння мого невіруючого оточення. Я зустрічаюся з однокласниками або одногрупниками, вони запитують: «Чим займаєшся? Як твої успіхи?". Коли відповідаю, що займаюся служінням — в їхньому розумінні, я нічого не досяг.Але все ж, це дуже індивідуально. Якщо тобі подобається те, чим ти займаєшся, тобі не буде діла до думки інших. Тому для мене це не є мінусом, мінус — це нерозуміння людей. Навіть якщо за мірками цього світу я нічого не досяг, це для мене нічого не означає: моя мета — Небеса!Чи повинен богослов мати світську вищу освіту?Це не обов'язково, але дуже вітається. Адже тоді у людини є певний життєвий досвід і навички, котрі можуть стати йому в нагоді.Як пише Еллен Уайт, всі пастори повинні мати якусь певну навичку, окрім проповідування. Ми живемо в останні часи, і коли-небудь настане момент, що церковна організація не зможе спонсорувати сім'ї служителів. Пастор, як глава сім'ї, повинен буде вміти прогодувати її в такій ситуації.Я суджу по собі, моя навичка ремонтувати техніку мені ніколи не завадить. У разі чого, я можу цим заробляти. І не лише це — у такий спосіб можу служити людям.Де б ти хотів служити: в селі чи в місті?Хотів би спробувати себе і там, і там. У місті більше можливостей, а в селі інша атмосфера, набагато приємніша й тепліша.Я довгий час служив в Одесі, на практиці. Там дуже активний рух, його дуже багато. У принципі, як і тут — в УГІ. А в селі зовсім інша обстановка: люди дуже відкриті, прості, щирі.Я думаю, богослову необхідний досвід служіння і в місті, і в селі. А взагалі, куди пошле Бог — туди й поїду.У багатьох людей, у тому числі й прихожан церкви, пасторське служіння асоціюється з невисокою зарплатою і досить скромним способом життя. Яке в тебе до цього ставлення?Від початку, коли йдеш на служіння, маєш розуміти, що служиш Богу. Відповідно, Господь тебе не залишить, якщо ти цілковито Йому довіряєш. Служитель не буде ані бідним, ані нужденним, але й на надмірність не варто розраховувати.Я знаю багатьох пасторів, які можуть собі дозволити й відпочинок за кордоном раз на рік, і автомобілі у них є. Я помічав, що нерідко не всі члени церкви живуть так, як пастори. І в цьому немає нічого такого. Міра достатку у всіх людей різна, і в житті пастора, безумовно, є все необхідне: житло, харчування, медичне обслуговування, засоби для навчання дітей. Все що тобі дійсно потрібно — Бог дасть.Чи варто майбутньому пастору слідувати сучасним світським тенденціям?Слово «слідувати» мені здається не зовсім підходящим. Бути в курсі того, що відбувається, так би мовити, в темі — потрібно. Щоб достукатися до людини зрозумілою їй мовою, потрібно розуміти, як і про що з нею почати розмову. Це відбувається набагато швидше й успішніше, якщо ти достатньо розбираєшся в новітніх тенденціях. Ті ж сучасні серіали, якими цікавиться молодь, можуть в якійсь мірі налаштувати людину на розмову.Якщо ми виберемо цілковите відсторонення від цього світу, нам буде складно підтримати розмову з молодими людьми. Так, звичайно, потрібно акуратно підходити до вибору того, що ми дивимося й читаємо, але навіть для власного розвитку часом корисно щось таке вивчати.Яка вона — ідеальна дружина богослова? Які твої критерії при виборі дружини?Перш за все, я розумію, що хочу займатися служінням. Тому я хочу, щоб вона теж хотіла цим займатися. Це її бажання повинно бути щирим, а не через любов до мене.Вона повинна мати живі стосунки з Богом. Виходячи з них, у неї буде бажання все своє життя присвятити роботі на ниві Його. Така дружина буде справжньою дружиною пастора, адже вона поділятиме його місію та в усьому підтримуватиме.Важливо, щоб вона з розумінням ставилася до мого служіння, а не говорила: «Ну, коли ж ти вже там звільнишся? Ми так давно не ходили в ресторан». Вона повинна розуміти, на що наважується.Якби ти обрав іншу професію, твої критерії вибору дружини відрізнялися б?Думаю так. Я не був би настільки вимогливим. Достатньо, щоб мені було з нею цікаво, вона була б для мене симпатична, у неї були б певні захоплення, які мене приваблюють, хороші відносини з Богом — оце і все.Я просто прагнув би зробити її щасливою усіма наявними силами. Але як на пастора, на мене буде покладено величезну відповідальність, іноді мене це цілковито поглинатиме.Питання — Віра Середа