Про секрети щасливих сімейних відносин розповідає психолог Олена Міненко
Чи актуальна для сучасних сімей теорія про фази шлюбу? Чи існує проблема вікової кризи?Будь-яка сім'я проживає особливі періоди розвитку відносин – так звані, фази. Їх всього чотири: фаза мрії, розчарування, відкриттів і глибини (таємні куточки серця). Не має значення, чи є подружжя релігійним. Фази в сім'ях – це як розвиток людини: народження, дитинство, шкільний час і зрілі роки. Ситуація не змінюється. Як сто років тому людина проходила ці періоди, так і зараз.Кожна сім'я проживає перший період мрії, «медового місяця», «рожевих окулярів». Вступ до шлюбу заснований на бажанні здійснення мрії. Дві різні особистості пристосовуються один до одного. Романтичний період триває від трьох місяців до п'яти років. Термін залежить від виховання, темпераменту, оточення й умов проживання сім'ї. Але мрійливе почуття екзотичної романтики незабаром згасає, його пригнічують побут і щоденні трудові та матеріальні потреби.Потім у будь-якій сім'ї настає фаза розчарування. Причиною стають побут, пристосовування до особливостей характерів, народження дітей, проблеми. Ця фаза може тривати від п'яти до десяти років. Деякі сім'ї завдяки своїм характерам, долають цю фазу швидше. А інші живуть так десять-п'ятнадцять років, і не можуть з неї вийти. Саме ця фаза відіграє головну роль у розвитку подальших відносин. Коли подружня пара переживає кризу розчарувань, але знає, що це не назавжди, то вони налаштовані подолати труднощі і зберегти шлюбний союз.Якщо сім'я не стоїть на місці, розвивається, тоді переходить в наступну фазу - «відкриттів або відродження». Подружжя дізналося всі сторони один одного, звикли, навчилися пристосовуватися один до одного, вирішувати конфлікти, жити разом. Люди стають більш розсудливими, почуття підпорядковують розуму. Виявляється, в чоловіка або дружини є багато прекрасного, заради чого варто поступитися. Відмінності залишаються, а ставлення змінюється. Виявляється, що відмінності заповнюють прогалини в темпераменті й характері.Ця фаза може тривати не один рік і навіть десятиліття, але поступово вона переходить в четверту фазу: «таємні куточки серця». Тоді двоє – вже «одне тіло», тоді дружину знаєш краще, ніж себе. Коли двоє – одне ціле, настає повноцінне щасливе життя. Як правило, в цей період діти покидають будинок і створюють свої сім'ї. Тоді двоє можуть насолоджуватися спілкуванням один з одним.На жаль, деякі сім'ї залишаються в другій фазі. На це впливає психологія розвитку кожної сім'ї, незалежно від національності, віку, способу життя. Це залежить від емоційної, психологічної, духовної, фізичної зрілості подружжя.Чи впливає вік подружжя на наявність цих фаз?Це не залежить від віку. Як я вже говорила, існує чотири фази - «медовий місяць», «розчарування», «відкриття» і четверта «таємні куточки серця». Саме в такій послідовності ці фази проходять всі сім'ї. Але час перебування в кожному періоді дуже індивідуальний. Деякі сім'ї можуть жити в «розчаруванні» багато років, так і не знайшовши спільної мови. Подружжя об’єднують тільки діти, і коли ті йдуть із сім'ї, чоловік і дружина розлучаються, хоча прожили більше двадцяти років разом.У чому або в кому причина розчарувань?Не обов'язково причина в комусь. Недарма в адвентистській церкві для кожної молодої пари проводять дошлюбне консультування. Їм пояснюють, що кожна сім'я проживає чотири фази. І хоча вони люблять одне одного дуже сильно, все-одно доведеться пережити ці моменти. Коли молоді люди знають, що їх чекає попереду, що проблеми необхідно пережити, підготуватися, і для цього потрібно краще пізнати один одного, навчитися правильно реагувати в критичні моменти, тоді друга фаза проходить швидко.Проблеми виникають через відмінності в темпераментах, вихованні. Двом людям із різними моделями сім'ї потрібно разом скластися в один пазлик.Коли хлопець і дівчина зустрічаються - вони закохані. Однак сірі будні, проблеми призводять до того, що закоханість зникає. Але це добре, адже поки закоханість не вмре, любов розвиватися не може. У розчаруванні можуть бути винними дві сторони - не зрілі в цілях свого життя, не готові до шлюбу. А до створення сім'ї потрібно правильно підготуватися.Що потрібно, щоб підтримувати вогонь закоханості до чоловіка (жінки)?Як би ми не намагалися підтримувати закоханість, вона все одно минає. Але на її місці повинна відродитися справжня любов. Закоханість – це акт, який відбувається поза нашою волею, ми закохуємося мимоволі. Як несподівано приходить закоханість, так несподівано вона зникає. Її неможливо контролювати.Любов – це вибір: любити цю людину чи ні? Прагнути чогось заради нього або ні? Пробачити чи не пробачити? Справжню, глибоку любов потрібно підтримувати. Без праці з нашого боку, сама по собі, вона горіти і рости не буде. Потрібні зусилля двох: якщо обоє з подружжя будуть працювати, то у них все вийде. Навіть, якщо тільки один із подружжя буде щось робити, є шанс на успіх.Що робити, щоб любов в серцях була постійно? Щоб не розчаровувалися один в одному?Це щоденний копіткий труд. Потрібно знати «мову любові» чоловіка і частіше говорити, проявляти любов так, як коханий її відчуває. Люди різні: для когось слова, справи, дотики, подарунки, проведений разом час. Дуже важливо, коли чоловік і жінка знають свою мову любові і своєї половинки, і виявляють любов саме її (його) мовою, як вона (він) розуміє, відчуває. Згодом люди вчаться бачити переваги і не помічати недоліки, мудро виходити з конфліктних ситуацій, висловлювати свою точку зору, не ображаючи іншого. Це приходить із досвідом і з бажанням зберегти сім'ю.Американський психолог доктор Харлі в книзі «Закони подружнього життя» описав потреби чоловіка та жінки. Як у людини є п'ять базових потреб: їжа, вода, дах над головою, сон, безпека, так і в шлюбі. Чоловік та дружина мають п'ять потреб. Коли дружина задовольняє всі п'ять потреб чоловіка, йому не потрібна буде інша жінка. Якщо чоловік задовольняє всі потреби дружини, вона навіть не подивиться на іншого і буде щасливою в шлюбі. Без задоволення базових потреб, людина не відчуває себе повноцінною, щасливою. Вона може і не знати про це, але все одно відчувати, що чогось не вистачає. Тоді інтуїтивно буде шукати задоволення цих потреб деінде: з друзями, в компанії, іноді з іншим партнером. Це важливо знати. На дошлюбному консультуванні розповідають про потреби, мови любові, фази шлюбу, про відмінності в психології чоловіка і жінки. Коли люди це знають, у них є інструмент, інструкція до дії, вони знають, що робити, коли настає критичний момент. Тоді результат залежить вже від їх вибору – робити чи не робити? Спробувати чи ні?Хто приходить до вас на консультації?На консультації приходять люди різного віку. Як правило, старші вважають, що знають все. Але, коли ми проводимо програми, жінки різного віку уважно слухають і потім кажуть: «Тепер ми зрозуміли, чому в нас у родині не склалося. Як шкода, що раніше не проводили такі консультації. Чому, коли ми тільки вступали в шлюб, нам не розповідали цього?»Чи можна одружуватися тим, кому за п'ятдесят-шістдесят років? Адже в цьому віці дуже потрібна підтримка.Звичайно можна. Якщо жінка або чоловік вільні або вдівці, то вони мають повне право створити сім'ю. У моїй практиці був випадок, коли вінчали пару віком 72 і 74 роки. Навіть якщо людям потрібна не тільки моральна підтримка, у них не згасла сексуальна потреба, то гріховного нічого немає, якщо вони в шлюбі. Згідно Біблії не можуть створити сім'ю повторно ті, хто розлучився. Але навіть у цьому випадку є нюанси. Якщо дотримані принципи, які описані в Писанні, тоді можна вступати в шлюб.Які відмінності між християнськими і нехристиянськими сім'ями в періоди кризи?Відмінності є. У християнській родині є правило, біблійний принцип - «сонце не зайде у гніві вашому». Подружжя разом моляться, як мінімум, вранці і ввечері. А як можна разом звертатися до Бога після сварки, перебуваючи в конфлікті? Значить, подружжя не ляже спати, поки не помолиться, а молитва неможлива без примирення.Коли конфлікт вирішується швидко, не затягується на дні або місяці, то і болю він не залишає. У людей, які довіряють Богу, є фундамент, який їх об'єднує – їхня спільна віра. Коли створюється християнська сім'я, подружжя не допускають навіть думку про розлучення, адже «що Бог спарував, людина нехай не розлучує». У тих, хто разом моляться, читають Біблію, відвідують богослужіння і самі служать, у сімейному житті є набагато більше спільного, що їх об'єднує і допомагає в будь-яких ситуаціях.У чому причина розлучень в християнських родинах?Розлучення в християнській родині – це нонсенс. Еллен Уайт писала, що «немає на землі двох людей, які не могли б жити разом». Не зійшлися характером, різні темпераменти й інші причини - це все відмовки. У таких людей власне его стоїть на першому місці. Вони не змогли жити разом, бо не захотіли поступитися. Або не дозріли фізично, морально не підготувалися до шлюбу, або настільки люблять тільки себе, що не готові жити однією сім'єю. Перекладання всіх обов'язків на іншого і завищені вимоги – ознака незрілості. Одружитися або вийти заміж – це вдвічі зменшити свої права і вдвічі збільшити обов'язки. Якщо людина згодна на це, то вона готова до шлюбу.Питання – Алла Шумило