31 жовтня, в історичний день початку Реформації, коли за переказом Мартін Лютер прибив свої 95 тез на дверях церкви у Віттенберзі, відбулася презентація моєї нової книжки «Філіп Меланхтон. Фенікс Реформації» (Київ: «Дух і літера», 2020).
Презентація пройшла в архітектурній перлині Києва – приміщенні Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України.У невеликій доповіді я звернув увагу на особливість релігійного та культурного життя Західної Європи XIV - поч. XVI ст., підкресливши, що гуманістичний рух, котрий виник на території Італії, мав на меті відродження давніх мов, що вважаються біблійними: грецької, латини та давньоєврейської. Це все робилося для того, щоб відійти від середньовічної традиції читання лише схоластичних коментарів та мати можливість читати Святе Письмо і ранні патристичні твори у першоджерелах.Інший потужний рух Нового благочестя, котрий захопив майже усю Західну Європу, розпочався в Нідерландах. Члени руху не задовольнялися тим, що могла дати офіційна церква і прагнули самостійно вивчати Біблію, а для цього необхідно було вміти читати. Тому одним із найголовніших завдань нового руху стало створення шкіл, бібліотек, утримання вчителів та закупівля підручників для шкіл.Німеччина, знаходячись між Італією та Нідерландами, виявилася ніби в епіцентрі двох рухів, що, без сумніву, посприяло виникненню Реформації саме там. Для німецьких гуманістів, до яких належав і Меланхтон, характерною рисою стала цікавість саме до Святого Письма, до релігійної проблематики. Чим відомий Меланхтон? Він – один із чільних теологів Реформації, але інша частина його діяльності полягала у створенні нового типу школи. Реформатори розуміли, що Реформація лише тоді переможе, коли буде виховане нове покоління переконаних і освічених людей, котрі знають, що таке істина і як її захищати. Тому чи не найголовнішим завданням реформаторів стає створення нового типу школи і нової педагогіки.Про меланхтонівську педагогіку ми знаємо із численних джерел. Вона гарно зафіксована в багатьох документах, які називаються шкільними планами. Ці плани, що вийшли із під пера Меланхтона, демонструють, що для реформатора важливо було створити учням особливий лояльний навчальний простір. У цьому сенсі пануючими принципами були прищеплення і виховання двох важливих якостей, які Меланхтон називає pietas et eruditio. Рietas, це комплекс чеснот, які включають особисте благочестя, доброчинність, шляхетність, повагу тощо, а еruditio, відповідно – комплекс необхідних знань.Звісно, нова німецька школа впоралася із поставленими завданнями. Вона забезпечила необхідними знаннями і важливими моральними якостями тих, хто в майбутньому став працювати у різноманітних сферах і, по суті, створював нову Німеччину. Принципи функціонування нової протестантської школи отримали поширення також в інших країнах, а шкільні плани Меланхтона стали зразком для наслідування. Презентація, як і видання книжки, відбулася за сприяння єпископа Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України Павла Шварца та фінансової підтримки Союзу Мартіна Лютера (Ерланген, Німеччина). Книга надрукована у видавництві «Дух і літера».Книгу продають у видавництві та різних магазинах. Я свої авторські екземпляри дарую. Для мене це не є бізнес-проєктом. Мені приємно, що хтось цим цікавиться і, можливо, ті принципи, на які я звертаю увагу, колись знайдуть втілення і в українській педагогіці. Вони не втратили значення і завжди будуть актуальними.Записала Алла Шумило
