Чи є Вікіпедія надійним джерелом?

Розповідає Марина Чала, редакторка української Вікіпедії

Вікіпедія є надійним джерелом настільки ж, як і будь-яке інше джерело інформації. Вікіпедія не гарантує достовірність. Оскільки до Вікіпедії може дописувати кожен, то вона пишеться на основі авторитетних джерел і є обов'язкові вимоги до статей, але не всі редактори дотримуються цих вимог. Сила Вікіпедії не стільки в достовірності, а в тому, що побачивши помилку, або неточність, чи побачивши зміну, яка відбулася з часом у якихось наукових дослідженнях, це легко виправити. Це колективна праця, колективний розум, колективні знання. Сила в цьому, що будь-хто, може як написати, так і виправити.
Є базові принципи написання і редагування статей у Вікіпедії, на яких вона фактично стоїть і без яких вона неможлива. Найперше, – це точні й авторитетні джерела. В залежності від того, чи є авторитетні джерела з того, чи іншого питання в конкретному мовному розділі, від цього залежить рівень статті, які можна написати про те чи інше питання. Якщо авторитетних джерел немає, тоді стаття не вийде повною, достовірною. У нас, на жаль, є багато питань, наприклад, про місцеві річки, селища, події, які можуть бути достатньо значущими, але про це мало пишуть. Або це можуть бути події церковного життя, які не висвітлюються в авторитетних джерелах. І хоч вони можуть бути значущими для громади, можуть мати величезний вплив, але якщо немає авторитетних джерел, то статті не буде, або вона може бути вилучена як така, що не має джерел. Тому дуже важливо, коли проводяться якісь події, щоб залучалися науковці, ЗМІ й по максимуму ці події висвітлювалися. Тому що Вікіпедія по суті є третинним джерелом, і вона повинна спиратися на вторинні джерела. Якщо пишемо статтю про особу, то не можемо спиратись на її автобіографію, не можемо брати першоджерело. Ми спираємося на вторинні джерела, які опрацьовують першоджерела.

Що таке Вікіпедія як організація? Як улаштовано роботу Вікіпедії? Як вона працює?

Вікіпедія не є організацією, формально це сайт, на якому кожен може редагувати й створювати вільні знання. Організацією є фонд Вікімедіа, який опікується Вікіпедією і сестринськими проєктами. Це вільна онлайн енциклопедія, найбільша в історії людства. Чому вільна? Будь-хто може писати, редагувати, доступ до неї має будь-хто, хто має інтернет тощо. Вікіпедія позиціонується як вільне джерело знань. Це один з досить зрілих вебресурсів, причому це популярний і великий за розміром вебресурс, який немає реклами. Вікіпедія не продає і не розміщує рекламу, і багато дослідників дивуються, чому вона дотепер існує, попри те, що це некомерційний проєкт. Її можна розглядати як волонтерський проєкт. Всі дописувачі, редактори, всі адміністратори, патрульні роблять свою роботу на волонтерських засадах, тобто неоплачувано. Тому що їм це цікаво, мотивація може бути різною, але здебільшого це такий колективний волонтерський проєкт.
Вікіпедія містить різні мовні розділи. Станом на сьогодні, є понад 300 мовних розділів. Ці мовні розділи є автономними. До них існують спільні правила, але різний вміст. Стаття про одну ту саму подію, людину чи явище може існувати різними мовами, але мати різний зміст. Можуть бути діаметрально протилежні статті про одну й ту саму подію. Якщо, наприклад в якійсь країні ставлення до якоїсь історичної події описано науковцями, підтверджено в дослідженнях, містить багато статей і представлено з однієї точки зору, то в іншій країні на цю саму подію може бути абсолютно інший погляд. Найчастіше це відбувається з політичних чи історичних причин. Наприклад, є відмінності між вірменською й азербайджанською Вікі, між, російською й українською, між українською і польською. Там де були різні історичні погляди, ці статті відрізняються не тому, що там правда, а там неправда, достовірно, а там недостовірно. Відрізняються вони саме тому, що українською мовою авторитетні джерела твердять так, а російською твердять так, а польською авторитетні джерела твердять так. Це 300 автономних мовних розділів, які намагаються дотримуватися певних правил, але різні. Мовними розділами опікуються регіональні представництва «фонду Вікімедіа», в Україні це громадська організація «Вікімедіа Україна». Ця організація здійснює усіляку підтримку розвитку Вікіпедії та сестринських проєктів українською та кримськотатарською мовами, зокрема технічну складову, проведення різних віківишколів, тренінгів, акцій, промоцій і т. д.

Хтось платить за створення контенту?

За створення контенту не платять, можуть бути платні редагування, може хтось хоче себе розрекламувати й платить комусь, але це не гарантує того, що стаття проіснує. Ви можете заплатити комусь, щоб про вас створили статтю, однак ніхто не дасть гарантії, що вона довго проіснує. Якщо вона порушує одне з базових правил, то буде номінована на вилучення. Всі рішення Вікіпедії приймаються колегіально. Ця стаття виставляється на голосування, тобто стаття номінується на видалення, і учасники спільноти, адміністратори, редактори, патрульні й будь-яка людина, активний читач може висловити свою думку, чи доцільна наявність цієї статті у Вікіпедії.

Як стати редактором? Навіщо люди це роблять?

Для того, щоб стати редактором, потрібно захотіти. Ви помітили якусь помилку, це може бути пунктуаційна помилка чи якась інша, чи ви побачили помилку у назві населеного пункту. Навіть не бувши зареєстрованим ви можете внести правку. У Вікіпедії є два типи редагування: візуальний і редактор вікі коду. Якщо людина побачила помилку, то входить у візуальний редактор, виправляє, зберігає і таким чином вона вже редактор Вікіпедії, який ідентифікується за IP адресою. Якщо вона хоче робити серйозніші редагування: додавати зображення, робити зовнішні посилання, то ці функції доступні за реєстрацією. Реєстрація досить проста, необхідно вказати логін, придумати пароль, причому логін можна як кирилицею, так і латиницею, підтвердити це капчею. Вікіпедія досить сильно турбується про новачків. Коли людина вперше реєструється, для неї створюється сторінка новачка і закріплюється досвідчений вікіпедист. Вона побачить, хто нею опікується. Якщо я досвідчений вікіпедист і в мене є трохи часу, який я можу приділити для роботи з новачками, тоді я погоджуюся і є у списку тих, хто готовий допомагати. Так я можу стати підтримкою для новачка. Людина може самостійно рухатися, взагалі не звертаючись по допомогу, а може звернутися за допомогою до досвідченого вікіпедиста, який може їй порадити відеоуроки з редагування чи статті, які допоможуть їй редагувати, підказати вибір теми, з якої краще почати й багато іншого. Тобто, про новачків турбуються. Крім того, є блог підтримки, який веде громадська організація Вікімедіа України, де є багато довідкового матеріалу. Головне бажання і мотивація. Мотивація може бути різною. Люди починають редагувати Вікіпедію з різних причин. Наприклад, я допомагала одному новачку, його мотивацією була рефлексія або психологічна підтримка, його заспокоюють роботи з текстом, йому було цікаво виправляти, замінювати, вичитувати, автоматично перекладені статті, надавати їм більш енциклопедичного стилю. До речі, енциклопедичний стиль – це одне з незмінних правил Вікіпедії, всі тексти мають писатися енциклопедично. Це не зовсім науковий стиль, це стиль енциклопедії, оскільки Вікіпедія – це енциклопедія, то навколо неї будуються всі правила.

На якій підставі можуть відхилити розміщену у Вікіпедії інформацію? Як бути впевненим, що така цензура не перетворюється на переслідування тих чи інших ідей?

Повертаємося до правил. Перше правило – це енциклопедичність. Вікіпедія – це перш за все енциклопедія. І, загалом кажучи, матеріалам, яких немає у звичайній друкованій енциклопедії, їм немає місця й у вікіпедії. Там немає місця особистим думкам "я так думаю", судженням, немає місця рекламі. Людина може заплатити за те, щоб для неї створили рекламну статтю, але швидше за все, вона буде номінована на вилучення. Все, чого ми не хочемо бачити в енциклопедії, того не потрібно бути й у Вікіпедії. У Вікіпедії не місце публіцистиці. Це достатньо цікаві тексти, але навряд чи ви побачите публіцистичну статтю в енциклопедії, тому її не буде у Вікіпедії.
Наступне – це значущість. Не кожній темі, чи людині, не кожній події можна присвятити статтю у Вікіпедії. Вона повинна бути значущою. Є конкретні критерії значущості. Вони прописана в самій Вікіпедії. Є спеціальні сторінки, які опікуються правилами. Тобто, якщо дуже хороша людина, зробила дуже багато корисного для спільноти, знана у вузьких колах, але якщо про неї немає авторитетних джерел, то статті про неї не може бути. Якщо, наприклад, пишемо про якогось видатного пастора, чи ще щось, але джерелом інформації про нього є виключно церковна література, то швидше за все стаття буде відхилена. Про нього має написати місцева газета, якщо був вплив, або ще щось, це має з'являтися в якихось дослідженнях, можна загуглити та знайти якусь згадку. Тобто, це має бути значуща подія, особистість, явище. Крім того, є суто формальні індикатори значущості, наприклад, посада мера міста. Мер міста мільйонника обов'язково буде мати статтю. А якщо це мер міста, де менш як п'ять тисяч населення, швидше за всі - ні, якщо в нього немає інших категорій значущості. Якщо він мер маленького містечка, але має видатні спортивні досягнення, то про нього стаття буде існувати. Так само як студентка, якщо вона просто студентка, то вона "не значуща особа", але якщо вона студентка, і при цьому олімпійська чемпіонка, то критерій значущості проходить. Для значущості потрібна наявність незалежних, авторитетних джерел й істотне висвітлення, не просто згадка.
Ще важлива доступність джерел, є такий критерій як перевірність джерел, можна згадати джерело, але якщо перевірити що воно справді існує ніяк не можливо, то є ймовірність номінації на вилучення. Якщо хтось знайде це джерело, то стаття залишиться. Не обов'язково джерела мають бути електронними, це можуть бути звичайна друковані видання, але вони мають бути в бібліотеках, в іншому публічному просторі, щоб можна було перевірити, як експертні джерела. На жаль, інколи у Вікіпедії можна зустріти статті які посилаються на сайти сміттярки, такі статті можуть існувати, якщо контроль до них не добереться, вони можуть висіти досить довго якщо це не дуже важливий контент, але пізніше вони будуть вилучені. Ненадійність джерела – це теж показник до вилучення статті.

Тобто кожний може перетворитися на автора енциклопедії? Як Вікіпедія захищається від брехні та маніпуляцій?

Є багато інструментів, це патрульні, це така волонтерська робота, це вікіпедисти, які достатньо вже "в темі", як то кажуть, які мають достатньо ресурсів, які розуміють правила Вікіпедії. Вони можуть простежити все що відбувається на сторінках Вікіпедії, номінувати на вилучення. Деякі вилучення відбуваються автоматично, наприклад, якщо відбувається копіпаст, тобто стаття була скопійована з іншого джерела, така стаття видаляється автоматично ботом. Існують системи роботів, боти, які відстежують плагіат.
Якщо стаття не скопійована, але оригінальність достатньо низька. Або якщо публікується нове дослідження, яке більше ніде не було обговорено, патрульні також номінують на вилучення. Також патрульні слідкують за вандалізмом, тому що деякі статті можуть псувати навмисно, здебільшого це статті про політиків, про неоднозначні події, ненормативна лексика і таке інше. Багато є статей, які захищені від редагування, це здебільшого статті про політиків, про неоднозначні особистості, які можуть потрапляти під маніпулятивний вплив.
Крім того, є обов'язкова вимога – це нейтральна точка зору. Якщо ви описуєте будь-яку подію, ви повинні представити її з усіх можливих точок зору, до яких ви можете знайти авторитетні джерела, причому будь-які твердження, цитати чи статистичні дані треба підкріплювати. Якщо стаття містить тільки одну точку зору, то на ній буде поставлено шаблон, що вона порушує правила нейтральності. І будь-хто, хто побачить це, може додати з авторитетних джерел, які йому доступні, іншу точку зору, або додати до тієї точки зору, яка вже представлена, більше інформації з авторитетних джерел. Оригінальні дослідження не розміщуються у Вікіпедії. Тому що вона, як я уже говорила, є третинним джерелом інформації, яке спирається на вторинні джерела і не є місцем для оприлюднення авторських досліджень. Вікіпедія чітко слідкує за дотриманням авторського права. Те що в Україні вважають припустимим, багато речей не можна робити у Вікіпедії. Це ліцензування зображень, текстів, аудіофайлів. Бо Вікіпедія це не тільки мультимовна енциклопедія, але й мультиформатна. Тобто, крім тексту, можна додавати зображення, анімації, відео й аудіо. Деякі статті містять аудіосупровід, тобто, люди з вадами зору можуть прослухати аудіозаписи цієї статті. Тут є проблеми, бо текст може змінюватися швидко, а аудіо складніше змінити, але така функція Вікіпедії є. Крім того, існує сестринський проєкт, який називається Вікісховище, де зберігається багато форматів зображень, текстів, і т. д. на які є вільна ліцензія, або вони потрапили до суспільного надбання, і їх можна вільно використовувати. Дотримання авторських прав також дозволяє уникати маніпулювання певною мірою, і багато іншого. Сама структура статей також турбується про те, щоб не було маніпуляції. Є шаблони опису, короткий вступ.

Чи можна і варто посилатися на Вікіпедію у: публічних виступах, академічних джерелах, медійних публікаціях?

Можна і варто, із зазначенням назви статті та «Вікіпедія: Вільна Енциклопедія», часу перегляду та URL. Це правила цитування Вікіпедії, але в Україні їх мало дотримуються. Хоча автор статті й колективний, вона має авторство. У Вікіпедії зберігається історія усіх редагувань. Звісно, у наукових дослідженнях Вікіпедія навряд чи може бути авторитетним джерелом. Але у медіапросторі вона може бути джерелом тлумачення, як ми посилаємося на енциклопедію. Найкращі енциклопедії оновлюються раз на п'ять років, Вікіпедія може оновлюватися хоч щодня, якщо з'являються авторитетні джерела, які змінюють ту чи іншу думку. Є статті які прописані краще, є статті, які прописані гірше. І тут має спрацювати критичне мислення того хто читає. Як і будь-яка енциклопедія, в якій можуть бути помилки, хибодруки й недоречності.

Ви служителька церкви й волонтерка. Ці ваші ідентичності допомагають чи заважають вашій діяльності як редакторки Вікіпедії?

Не заважають, це ще одна іпостась волонтерства. Мені це цікаво, я можу багато що змінити. Це і про вплив зокрема, тут є такі нюанси: я стукаю в усі можливі двері, бо на жаль, дуже мало авторитетних джерел, пов'язаних з діяльністю Церкви, саме українських, зокрема відсутнє видання про доктрини церкви українською мовою. Більшість статей, які є у Вікіпедії про будь-які релігійні організації, зокрема і про церкву Адвентистів сьомого дня, здебільшого перекладені з інших мовних розділів, і посилаються на джерела тих мовних розділів, де ця інформація представлена більш широко. Тому я можу зробити більше, зокрема і для Церкви. Хоча мені цікаво й інші напрямки, інші події: математика, література, мистецтво, я можу дописувати скрізь, де я відчуваю в собі сили та тому подібне. Крім того, Вікіпедія досить цікава як інструмент саморозвитку, тобто, якщо ти чогось не знаєш, вона змушує копати глибше, тому що вона містить багато внутрішніх посилань і тобі потрібно перелінкувати різні статті, щоб вони мали взаємозв'язок. Вона стимулює роботу мозку на глибший пошук і тому тут немає жодних суперечностей.

Якщо вас звинуватять у просуванні, наприклад, біблійного вчення у Вікіпедії, що ви відповісте? Ви ж по ідеї покликані поширювати ці ідеї. А тут доступ до такого суперсайту.

Я маю усвідомлювати, що створюючи ту чи іншу статтю Вікіпедії я маю дотримуватись принципів енциклопедичності, нейтральності, поваги до авторського права, використання надійних авторитетних джерел. Принцип нейтральності вимагатиме збалансованого висвітлення. Я можу прописати один погляд з посиланням на авторитетні джерела, і інший користувач може дописати до цієї статті інший погляд, який він вважатиме за потрібне, з посиланням на авторитетні джерела. Тобто, не може існувати одного погляду на події. Єдине, що я можу написати, якщо назва статті буде "Вчення такої-то Церкви щодо певної події", тоді правки будуть не значними. Але мають бути авторитетні джерела, і треба усвідомлювати, що з'явиться така рубрика як Критика, куди також з і інших джерел допишуть інші редактори.
Питання – Максим Балаклицький

Further
У Дніпрі завершився IX з’їзд Східно-Дніпровської конференції