Ліз Поланко – відома адвентистська служителька та ораторка із Пуерто-Рико, яку Господь обрав для незвичайної місії: дарувати Біблії людям, чиє мирне життя порушила війна. Жінка вірить у те, що її місія – допомогти українцям поширити Боже слово у всьому світі, адже як сталь гартується у вогні, так і віра укріпляється під час випробувань.
Для того, аби поширення Біблій для українців стало можливим під час війни, Ліз пройшла нелегкий шлях: для початку потрібно було знайти хоч когось, хто має зв’язок з Україною. Немало часу зайняв пошук людей, які допоможуть запустити книги у друк, збір коштів для їх оплати та складення логістики для доставлення. Завдяки проєкту Ліз Поланко Біблії отримали вже понад 20 тисяч сімей! Проте на цьому служителька не зупинилась. Попри посилені обстріли, вона прибула в Україну разом зі своїми подругами Россі та Міртою, аби стати волонтерами та власноруч роздати людям ще 30 тисяч Біблій.Ліз, розкажіть, будь ласка, про ваші емоції, коли ви отримали повідомлення від незнайомця, у якому він розповів про свій сон. Він був переконаний, що ви повинні зробити щось для України. Як ви спершу на це відреагували?
Коли я почула це повідомлення (воно було у форматі аудіо), не могла в це повірити, тому що ніколи раніше нічого подібного зі мною не відбувалось. Тим більше мене ще ні разу не просили діяти, покладаючись винятково на сон. Тож перше, що спало на думку – це молитись. Молитись, щоб Бог відкрив свій задум. Але я ніколи не думала, що можу зробити для українців щось більше, аніж помолитись за них та допомогти разом із благодійними організаціями медикаментами, їжею та одягом.Коли почав з’являтись план дій?
Для того, щоб зрозуміти, про що йдеться у сні, повідомлення про який я отримала від незнайомця 5 березня, я прийняла рішення молитись та взяти піст. Це тривало від 9 до 11 березня. В останній день посту я отримала відповідь на свої молитви: у думках я почула ясний Божий голос, який сказав мені, що я повинна очолити проєкт, який подарує українським біженцям, військовим та дітям Біблії. Велику увагу повинна була приділити дитячим Бібліям, адже Бог каже: «Навіть якщо батько та мати залишать тебе, то Я не залишу» (Псалом 27:10). Також важливо було відкривати Боже Слово українським солдатам, аби вони дізнались, що існує Господнє військо, яке значно сильніше, ніж земна армія.Кожна Біблія коштує орієнтовно від 5 до 7 доларів. Ви запланували роздати 50 тисяч книг, на друк яких потрібно витратити від 250 тисяч доларів. Це велика сума, яку можна було б витратити на медикаменти, їжу чи іншу гуманітарну допомогу. Тож у багатьох людей виникає питання: чому ці кошти ми повинні витрачати зараз саме на друковані Біблії? Адже у наш час вони є у форматі додатків для гаджетів і переважна більшість доступні абсолютно безплатно.
Звичайно, для того, аби полегшити цю роботу, дуже просто завантажити додаток та мати Біблію у мобільному телефоні чи іншому гаджеті. Але Бог показав мені, що я повинна везти не мобільні додатки, а саме паперові Біблії.Тому що це зовсім не одне й те ж, коли ми можемо спілкуватись з рідними через Skype чи Zoom, і коли ми можемо зустрітись особисто та обійняти одне одного. Так само і з Біблією: коли ти маєш її у телефоні, то перед тобою ще маса інших речей, які тебе відволікають. Коли ж ти тримаєш паперову книгу у руках – то абсолютно точно не помилишся. Саме для цього вона і надрукована: аби нічого більше не відривало нас від спілкування з Богом, аби дати надію та спасіння людині.Тож друкована паперова Біблія – це той інструмент, який Бог передбачив, щоб вона була особливою і відокремленою від усього іншого.Багато волонтерів зараз працюють у місцях, де населення потребує їжі, одягу та медикаментів. Вони розповідають, що люди не завжди охоче беруть Біблії. Забирають їх, радше, з ввічливості, аніж через те, що справді хочуть. Більшість з цих людей – вимушені переселенці, які втратили дім, сім’ю чи близьких. На вашу думку чи є сенс дарувати літературу тим, хто вважає, що вона їм не потрібна?
Цю ситуацію я можу порівняти з посівною, яку ми проводимо в нашій країні – на невеликому острові у Пуерто-Рико. Щороку ми сіємо різні рослини й щороку до нас приходить ураган і знищує всю нашу роботу. Але це не означає, що через це ми повинні перестати сіяти. Ми не повинні впадати у відчай, а лиш сподіватись, що наші зусилля принесуть свої плоди. Ми ніколи не повинні втомлюватись сіяти Слово Боже. Так, буде багато людей, які його проігнорують, але будуть теж ті, хто послухає та оцінить. Я це кажу, тому що ми отримали багато позитивних відгуків та вдячних слів від людей, які прийняли від нас Біблії. Це були слова вдячності, зокрема, від дітей та військових, які зараз наближають перемогу України. Тож навіть якщо люди не оцінюють отримані Біблії як щось важливе безпосередньо в момент отримання, це не означає, що вони не оцінять такий подарунок потім.З якими труднощами ви зіштовхнулись при реалізації проєкту?
Я ніколи не концентруюсь на негативному досвіді. Тому що якби Ісус дивися лиш на те, як Його приймають, як на Нього реагують та на весь негатив, який відбувається навколо Нього – ми б ніколи не знали про Ісуса. Син Божий не концентрувався на негативі, Він просто продовжував робити свою роботу. Проте в цьому служінні виникло 3 основних проблеми.Перша проблема – це переконати людей, що Біблія є такою ж важливою допомогою українцям, як їжа та ліки. Проте Сам Христос казав: «Кожний, хто п’є цю воду, буде спраглий знову, а хто питиме воду, яку Я йому дам, не матиме спраги повік, бо вода, яку Я йому дам, стане в ньому джерелом води, що тече в життя вічне» (Івана 4:13,14)Друга проблема: довести всім, щоб вони повірили, що таке маленьке служіння пересічних вірян, яке я очолила, може принести такий глобальний результат. Окрім того, я зовсім не спілкуюсь українською і на той момент я навіть не знала нікого з України, аби реалізувати цей проєкт. Також проблема полягала в тому, аби змусити людей повірити, що все, що ми робимо – не просто якісь сни та мрії, а істинно воля Божа.Третя проблема: як познайомитись з людьми, які проживають в Україні, аби втілити проєкт в життя. Де можна закупити Біблії, як їх транспортувати, розділити та кому вручити? Та з Божою допомогою крок за кроком я знаходила потрібних людей.Кожен раз, коли Бог з’єднував мене з потрібними людьми, я розуміла, що Біблії – це справді те, чого потребують українці. Бо українські служителі розповідали мені, що Слова Божого в Україні не вистачає і вони молились, аби знайшлась можливість закрити цю потребу.