Частина 1
Хтось мене не почує, хтось — вирішить повісити на мене ярлик...Хтось прочитає між рядками зовсім не те, що я хотіла написала, а те, що шепоче йому його особистий життєвий досвід... Адже всі ми з вами складаємося зі шматочків своїх і чужих історій, зрад, травм та страхів.Мене почують тільки ті, хто заздалегідь відкриє своє серце.Хоча по собі знаю, що сприймати чиїсь ідеї з відкритим серцем — це зовсім непросто. Особливо, якщо вони тобі не подобаються.У моїх роздумах не буде...категоричності...ярликів...прикладів з мого подружнього життя.Хоча я розумію, що багато моментів можна проілюструвати найбільш вдало тільки розповівши про своє життя. Але я вчуся поважати межі мого чоловіка, а вони значно відрізняються від моїх. Тому я не стану розповідати про нас.Отже, розпочнемо.За моїми спостереженнями, всі люди світу діляться на три основні категорії:●•• ті, які всією душею схвалюють розлучення;●•• ті, які категорично проти розлучення;●•• ті, які не вважають розлучення найкращим сценарієм життя, але визнають його можливим (або навіть необхідним) в деяких випадках.Особисто я тяжію до останньої категорії.Для того, щоб ви краще розуміли мій світогляд в цілому, розповім трохи про себе:)Так, я християнка.Так, я в усе це занурилась досить глибоко.І так, я усвідомлено вибираю ставлення до того, що написано в Біблії з тремтінням...А ще — я за фемінізм.Тому що мені подобається, коли жінки мають право здобувати вищу освіту, брати участь у голосуванні, розвиватися професійно, мати та якщо є бажання висловлювати свою думку з усіх питань (і в подружніх відносинах в тому числі. Неодмінно).Мені подобається, що чоловік та жінка рівні по своїй цінності (між іншим, уважний читач побачить цю установку на сторінках Біблії — від першої до останньої сторінки).І водночас я — проти фемінізму. Тому що мені подобається, коли чоловік — сильний. Сильніший від мене. Коли він готовий захищати мене та боротися за мене проти цілісінького світу. Мені подобається, коли у відносинах, як у вальсі — веде чоловік. Твердо, ніжно й ...дуже красиво.Мені подобаються яскраві жінки. І я не вважаю стриманість, ніжність, незаперечний послух у всьому єдиним можливим варіантом жіночності. Щобільше, особисто мені, послух нагадує залежність.Так, я знаю, що говорить про це Біблія. Але я не схильна виривати фрази з контексту. Сповнена гідності повага до чоловіка та покора без розсуду з єдиним аргументом, що він — чоловік, — в моїй свідомості це занадто різні речі.Я вдячна Богу, що зараз Біблія являється для мене найвищим авторитетом. І на це є ряд вагомих причин, які, можливо, розгляну в окремій статті.Але це не означає, що я не знайомлюся з точкою зору самих різноманітних авторів!Моя остання публікація на особистих просторах Facebook та Instagram викликала бурю обурення. Занадто багатьох, здається, зачепила фраза «Я не рекомендую розлучення».Друзі мої, я читаю не тільки Біблію. Назвіть будь-якого популярного нині психолога, психотерапевта, коуча, експерта в області жіночності... Існують великі шанси, що я назву вам основні концепти його/її світогляду.Роздуми, роздуми, багато роздумів:***Михайло Лабковський: Багато хорошого, але є те, що мені не підходить.***Ніка Набокова — прекрасна у своїй щирості, а особливо неперевершена в роз'ясненні теми співзалежності. Але багато з її ідей мені теж не підходять...***Ольгу Валяєву багато хто хає. І, на мій погляд, далеко не завжди заслужено.Я уважно вивчила все, що вона пише про розлучення... Її позиція досить осмислена та зважена.Якщо не виривати з контексту, а читати все по темі.►►►Зверніть увагу, що багато чого в її сприйнятті життя я не сприймаю категорично. Але намагаюся залишатися відкритою й справедливою стосовно її творчості.***Ліля Град для мене абсолютно особлива авторка. Прошу зауважити: скоріше за все, вона взагалі не вірить в Бога. Але все ж — вона неймовірна. Читаю її з захватом, — єдиний нюанс, полягає в то тому, що її блог існує тільки ВКонтакте.Не у всьому з нею згодна. Але багато чому навчаюся від неї.Загалом, так вже склалося, що через мене проходять тонни інформації. І на тему розлучення в тому числі.З приводу християнства...Дехто нещодавно мені дорікнув: мовляв, в християнстві заохочується збереження глибоко дисфункціональних сімей, а це, в свою чергу, стає причиною руйнування особистості жінки (або чоловіка) та поламаності психіки дітей.Християнство християнству різниця. Подеколи — глибина. Частіше — одна назва... Потрібно вдаватися та аналізувати. Абзацом вище йде мова про спотворене християнство. Це історія про «християнство», яке зрікається його сили.Так, на сторінках Біблії Бог говорить, що ненавидить розлучення. Але щоб зрозуміти чому, потрібно заглибитися. Поверхневого прочитання буде недостатньо.Якщо ви називаєтесь іменем Божим, тобто християнином, — заглиблюйтеся, будь ласка. Не в тлумачення різних християнських авторів, а саме в вчення Біблії. Шукайте Його та істини з відкритим серцем.Якщо ви не вірите в Бога, то аргументи у вигляді цитат з Біблії для Вас неактуальні...Але підійде стаття Тетяни Дзуцевої «Чи потрібно розлучатися».Для віруючих вона підійде також. По духу.Дуже цікава та інтелігентна жінка. Але, — будьте спокійні, — абсолютно секулярна людина.До речі, якщо якась тема викликає в нас опір, це сигнал... У тої ж Тетяни Дзуцевої на сайті є дві неймовірно цікаві статті про опір.Але повертаючись до вчення Біблії, скажу:Пройдете ви у своєму житті через розлучення чи по всяку ціну будете намагатися зберегти сім'ю, — Бог не припинить любити вас.Для Всевишнього цінна кожна людина. Він знає долю кожного та перерахував всі ваші сльозинки.Розповідайте Богу все як є.І думайте.Дозвольте собі розкіш думати самостійно...Дозволяйте собі приймати особисті усвідомлені рішення, а не тому, що той чи інший сценарій сьогодні в моді...P. S. І для тих з вас, хто особливо переживає за мене. Я не перебуваю в запереченні дійсності, не загрузла в християнських табу... Я відкрита до різних точок зору, дбаю про свій внутрішній світ та опрацьовую свої складні спогади. І якщо станеться так, що моєму заміжжю прийде кінець, то це буде зважене, з оглядкою на саму себе... а не на інших людей, рішення.І, так: якщо трапиться розлучення, мій Всесвіт не розіб'ється вщент. Моє щастя продовжиться, можливо в новому форматі.І, будь ласка, не поспішайте думати, що я відстала, якщо мій вибір сьогодні — залишитись у своєму заміжжі...Хоча... Якщо вам так подобається, — думайте.***Частина 2Тема сумна. Але життєва. Пишу продовження. Тому що просять — і не тільки в коментарях.Фотографію захотілося вибрати світлу — з нашої з М. прогулянки з друзями.Пишаюся ним.І, так: я продовжу розглядати теми, про які заведено мовчати.Тому що Бог запитає мене за ті думки, які мене переповнювали, за інформацію, якою я володіла, але не захотіла ділитися — бо злякалася: це що ж про мене люди подумають?..Думайте, скільки душа забажає. Тільки, буде краще, якщо не поверхнево. Так набагато щасливіше.Окремо хочеться поговорити про подружню невірність.Навіть Ісус в Євангелії говорить про те, що зрада є настільки великим гріхом, що людина, проти якої згрішили, вільна розлучитися, а церква додає: та створити нову сім'ю.Зрада — це велика зневіра.Особливо якщо це вже стиль життя, тривалий зв'язок на стороні, а не разове моральне падіння в силу душевної чи духовної слабкості... Навіть Бог дуже гостро реагував на зраду з боку народу, який він обрав для особливої мети, з яким Він творив особливі відносини...У духовному контексті зрадою називалося те, що ізраїльський народ відходив від віри в живого Бога, Який багаторазово доводив людям Свою любов і вірність. ...Народ же звертався до поклоніння язичницьким богам, — так-так, переймаючи звичаї сусідів-язичників, в певні періоди ізраїльтяни опускалися навіть до принесення в жертви маленьких дітей... Це розбивало серце Бога на осколки...Бог ніколи не засуджував найскладніші переживання людської душі. Якщо не вірите — читайте книгу Псалтир... Виливати душу перед Богом — це означає розповідати Йому все, як воно є.Все, як воно є.Сучасна психотерапія вже довгі роки радить: набратися сміливості та щиро дивитися на свої найскладніші та найсуперечливіші почуття, говорити про це з людиною, яка не засудить і не розповість іншим, плакати про свої почуття...Це приносить зцілення. Стародавні люди знали про це.На мою скромну думку, люди, які вірували в Бога, були психічно та емоційно здоровими й сильними саме тому, що вони виливали свою душу перед Всевишнім: не затискали своїх почуттів в собі, не приховували за натягнутою посмішкою, не стримували сльози, коли хотілося волати на весь світ.Бог ніколи не засуджував обґрунтовані ревнощі, — всі ми розуміємо, що ревнощі бувають необґрунтованими, патологічними.Більш того, на сторінках Біблії Бог Сам називає Себе ревнителем. В образах священної Книги християн, Бог — чоловік, а Його народ — наречена. (Іс.54:5, Див. також Єр.3:1, Ос.1:2, Еф.5:25, Об'явл.12:1,6; 19:7).Бог розуміє ту неймовірну біль, яку приносить невірність.Ті з вас, хто знає, наскільки глибоко ранить зрада, пам'ятайте: Бог відчуває, як ніхто інший, що коїться в вашому серці.Хочу зазначити, що фізична зрада є далеко не єдиною різновидністю зради. Широка палітра зради — це досить велика тема. Сподіваюся поділитися своїми думками по цій темі в майбутньому.Отож, на мою скромну думку, існують ситуації, в яких жінка мусить набратися сміливості, щоб подати на розлучення. Якщо чоловік давно має іншу та його все влаштовує, тобто він не відчуває ні найменшого каяття стосовно законної дружини та йому цілком комфортно жити на два будинки... Мені здається, в такій історії жінці потрібно цінувати себе настільки, щоб вийти з подібних відносин.Звичайно, не можна забувати, що існує сексуальна залежність, яка, як і алкогольна, являється хворобою. Але будь-яка залежність лікується, хоча це і непростий шлях. Обов'язковою умовою є бажання самого хворого отримати зцілення. Проте, сексуальна залежність — це окрема тема.Я бачу дуже велику проблему в історії, коли жінка дозволяє витирати об себе ноги й просто терпить подібне ставлення.Ось це абсолютно точно — гріх.Ключовою установкою істинного християнства є розуміння неймовірної цінності кожної особистості на планеті. Згідно з Біблією, цінність людини настільки висока, що на порятунок нас від вічної загибелі на хресті помер Спаситель Ісус Христос, — і, так: Він віддав би Своє життя навіть у тому випадку, якби Його жертву оцінила лише одна-єдина людина на землі! Бог не мислить категоріями популярності. Він просто нескінченно нас любить.Дорогі мої,Якщо ви знаєте жінок, які в силу низької самооцінки, темпераменту, особливостей психотипу, дитячих травм або по ряду інших причин терплять абсолютно неприпустиме до себе ставлення з боку чоловіка — бийте тривогу!Насильство в сім'ї, — не тільки фізичне, а й психологічне, — абсолютно неприпустиме!Підняти самоцінність жінки до належного рівня буває дуже і дуже нелегко. Іноді можуть знадобитися роки роботи з кваліфікованим фахівцем, роки молитов і підтримки з боку кмітливих людей.Повторюся: тема розлучення — дуже непроста і неоднозначна.Ніколи не можна судити людей, які вибрали розлучення. Особливо, якщо не знаєш всіх тонкощів історії їхнього минулого шлюбу.Окремо хочу звернутися до людей, які з релігійних переконань, або з абсолютно не пов'язаних з релігією причин, категорично проти розлучення.Будь ласка, дбайливіше!Поранити ближнього своїм словом, зневажливим або поблажливим поглядом, виразом свого обличчя дуже легко...Але за кожне таке діяння з нас запитає Бог.Навіть якщо ви на 1000% переконані, що, розлучившись, людина зробила помилку — думайте, чи варто про це говорити вголос. Чи готова почути вашу думку сама людина, про яку йде мова. І ще одне, ніколи ні за яких обставин не «ПЕРЕМИВАЙТЕ кісточки» за спиною у людини.Мені здається, що плітки — це дуже страшний гріх, який нерідко роблять «благочестиві віруючі».За себе дамо звіт Богу, дорогі мої.І ще.Якщо вас зрадили, вам напевно захочеться помститися. Навіть якщо це була не фізична зрада, а інший її вид.Це природно для людини.Але помста приносить тільки тимчасове полегшення. Доказ тому — мільйони людських доль.Набагато краще для зцілення власного серця просити у Бога сили поступово відпускати ситуацію. Не триматися за неї всіма руками, ногами й зубами.І нехай за вас помститься Бог.Він зробить це по-справжньому справедливо, вчасно та надасть людині ту лекцію, яку ви настільки ж не можете, як і не маєте права.P. S. Я знаю, що деяким парам вдається зберегти сім'ю навіть після зради.Хочу зауважити: мене цікавлять саме ті історії, коли зберегти СІМ'Ю означає повноцінно йти дорогою зцілення обом партнерам. Ні в якому разі не маю на увазі ситуацію, коли зберігається тільки видимість сім'ї. Зберегти своє подружжя по-справжньому після зради дуже нелегко, але можливо... при дотриманні деяких важливих умов. Але про це як-небудь іншим разом...Анна МакарчукЗа матеріалами Facebook сторінки Anna Makarchuk інформація для цієї статті взята з:Что я на самом деле думаю о разводе?Часть 1 и Часть 2.