Розповідає Лариса Владиченко, доктор філософських наук
Які є результати суспільної та соціальної діяльності українських протестантів у 2019-2020 роках (ВРЦіРО, РЄПЦУ, суспільні організації, громадські рухи; благодійність, освіта)?У зазначений період відбувалася суспільна діяльність українських протестантів через участь у міжрелігійних та міжконфесійних об’єднаннях, таких як Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій (далі ВРЦіРО) та Ради євангельських протестантських церков України (далі РЄПЦ). Як ВРЦіРО, так і РЄПЦ є одними із активних суб’єктів у державно-конфесійних відносинах які репрезентують релігійну сферу держави.Безпосередньо ВРЦіРО є однією з найбільших міжрелігійних об’єднань в Україні. Зокрема, ВРЦіРО представлена сімнадцятьма центрами церков і релігійних організацій, які проводять свою діяльність в Україні, що репрезентує приблизно 82% всієї інституційної релігійної мережі країни. До складу ВРЦіРО входять православні, католицькі, протестантські, мусульманська та іудейська організації. Необхідно підкреслити, що серед релігійних організацій, що входять до ВРЦіРО, протестантські релігійні організації представлені вісьмома центрами, які широко репрезентують протестантське середовище в Україні – серед яких: баптисти, адвентисти сьомого дня, реформати, лютерани та п’ятидесятники (що становлять приблизно 16% від всієї інституційної мережі в Україні та 47% від кількісного складу ВРЦіРО). Таким чином, діяльність, яку проводить ВРЦіРО, відбувається, зокрема, із безпосереднім залученням або із ініціативи протестантських церков, які входять до ВРЦіРО. Головування у ВРЦіРО є почерговим, зазначимо, що в період останніх двох років з січня по липень 2020 року головуючим був представник від протестантської спільноти: Федір Райчинець – старший єпископ Української євангельської церкви. Упродовж 2019-2020 рр. відбулася низка офіційних представницьких зустрічей керманичів держави та представників ВРЦіРО, зокрема з Президентами (березень, грудень 2019 р., жовтень 2020 р.), Прем’єр-міністрами (липень, 2019 р., червень, серпень 2020 р.), Віце-прем’єр-міністром (травень 2019 р.), головою Верховної Ради (липень 2020 р.) та представники ВРЦіРО були запрошені на відкриття четвертої сесії Парламенту IX скликання (вересень 2020 р.). На зустрічах обговорювали питання державно-конфесійних відносин: - профілактика поширення COVIT-19;- спрощення оформлення гуманітарної допомоги та звітності до її розподілу;- доопрацювання законодавчих ініціатив (законопроекти «Про медіа», «Про військове капеланство», «Про ювенальну юстицію», «Про захист персональних даних», проект Трудового кодексу, зміни до Сімейного кодексу); - зокрема ВРЦіРО виступає проти ратифікації в існуючих редакціях «Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами», «Конвенції про захист прав і гідності людини щодо застосування біології та медицини», «Конвенції про захист дітей та співробітництво в галузі міждержавного усиновлення», тощо.Представники ВРЦіРО були запрошені на молитовні заходи до Дня Незалежності як у 2019 р., так і у 2020 р.Зазначимо, що ВРЦіРО оголосила 2019 рік – Роком сім’ї. І впродовж року зініціювала низку всеукраїнських заходів, таких як: прес-конференція «Сім'я – серце України!» (травень 2019 р.), Ходу на захист прав дітей і сімей (червень 2019 р.). У 2020 році у червні було проведено телемарафон «Україна за сім’ю». До організації цих заходів активно долучилася протестантська спільнота України. Представники ВРЦіРО за даний період проводили зустрічі з такими центральними органами виконавчої влади, як: Міністерство внутрішніх справ (вересень 2019 р.), Міністерство охорони здоров’я (березень 2020 р.), Міністерство культури та інформаційної політики (червень 2020 р.), Міністерство соціальної політики (вересень 2020 р.). Відповідно було обговорено низку актуальних питань співпраці. Впровадження в Україні служби медичного капеланства, так в 2019 р. при Громадській раді при МОЗ України з питань співпраці з ВРЦіРО було створено Робочу групу з питань впровадження капеланства у сфері охорони здоров'я, яка на жовтень 2020 р. розробила проект «Положення про капеланство у сфері охорони здоров’я». Зазначимо, що головою вищезгаданої громадської ради є Сергій Убогов, який, зокрема, є старшим пастором громади християн віри євангельської у м. Києві, президент ГО «Асоціація капеланів в охороні здоров’я України». Також, у червні 2019 р. представники ВРЦіРО та низки громадських організацій підписали «Хартію релігійних організацій про надання паліативної допомоги людям старшого віку». З МВС України обговорено принципи діяльності центрів реабілітації наркозалежних, зокрема, стандартизація вимог до церковних центрів ресоціалізації. З МОЗ – проведення богослужінь під час адаптивного карантину.Упродовж 2019-2020 рр. ВРЦіРО у своїх зверненнях привертала увагу громадськості до наступних питань: щодо протидії епідемії ВІЛ/СНІДу, стигмі та дискримінації; щодо мобілізації громади проти домашнього насильства та насильства за ознакою статі; щодо оновлення судової системи; щодо звільнення полонених українців та інших бранців Кремля та зниклих безвісти; щодо проведення заходів, спрямованих на підтримку сімей, які втратили близьких на сході України внаслідок російської агресії.Із зазначених вище питань ВРЦіРО співпрацювала із Міжнародним Комітетом Червоного Хреста, Громадською радою доброчесності, Громадською організацією «Елеос-Україна», Міжнародним фондом «Відродження» та іншими. У грудні 2019 р. за ініціативи ВРЦіРО і за участі членів Ради у справах душпастирської опіки при Міноборони було проведено міжконфесійний захід «Благословення України». Саме в день проведення зустрічі у норманському форматі представники церков і релігійних організацій, зокрема і протестантських провели молитовні заходи за встановлення справедливого миру на українській землі.Рада у справах душпастирської опіки при Міноборони з 2009 р. діє як профільний консультативно-дорадчий орган, яка опікується питаннями військового капеланства у Збройних силах. До складу цієї ради від протестантської спільноти входять представники Всеукраїнського союзу церков євангельських християн-баптистів, Української євангельської церкви, Української церкви християн віри євангельської, головування у Раді є почерговими. З грудня 2019 р. головою обраний керівник департаменту соціального служіння УЦ ХВЄ, старший пастор Церкви «Скинія» Рустам Фатуллаєв, секретарем – пастор Павло Царевський, головний військовий капелан УЄЦ.Зокрема ВРЦіРО здійснює міжнародну діяльність та співпрацю. Так у березні 2019 р. ВРЦіРО провела виїзне засідання в Єрусалимі (Ізраїль) та провела низку робочих зустрічей з представниками державних установ та релігійних організацій.Іншим унікальним міжконфесійним об’єднанням через яке протестантська спільнота (ті церкви які входять до цього об’єднання) репрезентує свою узгоджену позицію щодо суспільної діяльності – Рада євангельських протестантських церков України.РЄПЦУ створено у квітні 2005 р. Як свідчить назва цього міжконфесійного об’єднання, Рада охоплює протестантські церкви, на які припадає близько 14% загальної кількості релігійної мережі в Україні та майже 70% протестантських організацій в Україні. Безпосередньо до складу Ради входять дванадцять центрів протестантських церков, які представляють адвентистів, баптистів, євангельських-християн, п’ятидесятників, реформатів та харизматів. Шість із дванадцяти центів протестантських церков входять до складу ВРЦіРО. Упродовж 2019 року головуючим був Михайло Паночко – старший єпископ Української церкви християн віри євангельської, на 2020 рік головуючим обрано Валерія Антонюка – президента Всеукраїнського союзу церков євангельських християн-баптистів.Зазначимо, що РЄПЦУ акумулює узгоджену позицію протестантської спільноти на ті чи інші суспільні виклики і оскільки представники РЄПЦУ входять до ВРЦіРО, то таким чином узгоджена позиція більшості протестантських церков представлена у ВРЦіРО, одночасно протестантська спільнота таким чином інтегрована у суспільну діяльність, яку проводить ВРЦіРО на загальнодержавному рівні, інтегровані і протестанти на загальнодержавному рівні. РЄПЦУ також здійснює міжнародну співпрацю. Наприклад, у грудні 2019 р. делегація РЄПЦУ відвідала Фінляндію з робочим візитом. Представники РЄПЦУ мали зустріч з керівництвом християнсько-демократичної партії, Євангельського Альянсу Фінляндії, Місійної Ради Фінляндії. Упродовж 2019-2020 рр. у фокусі уваги РЄПЦУ були питання: щодо парламентських законодавчих ініціатив; щодо загальнодержавного та місцевого виборчого процесу, в контексті акцентуації кандидатів до ціннісних орієнтирів та моральних засад розбудови української держави; щодо сфери утвердження сімейних цінностей; щодо проведення превентивних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 враховуючи конфесійну специфіку тощо.Як у 2019 р., так і в 2020 р. традиційно в третю неділю вересня в Україні відзначали “Всеукраїнський день подяки” організацію та проведення якого здійснює протестантська спільнота України. Нагадаємо, що пропозицію святкування “Дня подяки Богові” на рівні національного масштабу у 2006 р. висловив Михайло Паночко – старший єпископ Церкви християн віри євангельської. З 2017 р. (500-річчя Реформації) центральним місцем проведення цього свята є вулиця Хрещатик у м. Києві. У 2019 р. проведення свята було у новому розширеному дводенному форматі. У 2020 р. у зв’язку із карантинними обмеженнями це святкування набуло нового формату і відбувалося в окремих локаціях. У 2019 р. та у 2020 р. протестантська спільнота традиційно провели відповідно четвертий та п’ятий «Національний день молитви за Україну». У 2020 р. заходи проходили в он-лайн режимі.Упродовж 2019-2020 рр. відбувався унікальний всеукраїнський проект “Рукописна Біблія” ініційований Українським біблійним товариством (яке об’єднує християнські церкви України, президентом якого є Григорій Комендант, представник Всеукраїнського союзу об'єднань євангельських християн-баптистів). У проєкті взяло участь близько тридцяти тисяч учасників з різних частин України.У 2019 р. було продовжено традицію попередніх років, ініційовану Українським біблійним товариством, щодо цілодобового читання Нового Заповіту у Страсний тиждень з нагоди Великодня, що відбувалося в Українській євангельській теологічній семінарії.У 2020 р. УБТ презентувало сучасний переклад Біблії (під кураторством доктора богослов’я о. Рафаїла Турконяка) унікальність якого полягає в тому, що переклад Старого Завіту здійснено з давньоєврейської мови (так званий масоретський текст).Представники протестантських церков активно здійснюють капеланське служіння. Зокрема звершують служіння у військових формуваннях України. Загалом зацікавленими у налагоджені вказаної співпраці ще з початку незалежності серед протестантської спільноти були представники – баптистів, лютеран, п’ятидесятників.На виконання відповідного урядового розпорядження (2014 р.) у Міністерстві оборони України, Міністерстві внутрішніх справ України, Міністерстві інфраструктури України та Державній прикордонній службі України здійснювалася безпосередня робота по створенню інституцій військового капеланства. Впродовж 2019-2020 рр. у структурі вказаних держорганах діють відповідні структурні підрозділи які займаються питаннями військового капеланства. Станом на грудень 2019 року в Міністерстві оборони України було відкрито 125 посад військових капеланів, в Державній спецслужбі транспорту – 7 посад, в Національній гвардії України – 47 посад, в Державній прикордонній службі – 38 посад.Станом на жовтень 2020 року в Міністерстві оборони України було відкрито 133 посад військових капеланів, в Державній спецслужбі транспорту – 8 посад, в Національній гвардії України – 48 посад, в Державній прикордонній службі – 37 посад.Розподіл посад «військовий священник» («капелан») між протестантськими релігійними організаціями України у Збройних Силах України (в Міноборони уклали договір) станом на грудень 2019 р. з:- Всеукраїнським союзом церков євангельських християн-баптистів – 1; - Українською вільною церквою християн євангельської віри – 6;- Українською церквою християн віри євангельської – 4;- Релігійним центром божої церкви християн віри євангельської України – 1. станом на жовтень 2020 р. з:- Всеукраїнським союзом церков євангельських християн-баптистів – 1; - Українською євангельською церквою – 7;- Церквою «Скинія» – 5.Також організовано направлення двох священнослужителів від Української Євангельської Церкви (на волонтерських засадах) для посилення душпастирської опіки у райони проведення операції Об’єднаних сил. Національна гвардія України співпрацює з протестантськими церквами на громадських засадах, зокрема з п’ятидесятниками, у м. Слов’янську з представниками Церкви преображення Господнього. У 2019 р. Інститут національної пам’яті видав книгу «Капелани. На службі Богу і Україні», в яку увійшли спогади 35 капеланів серед яких представники протестантів, а саме від Всеукраїнського союзу церков євангельських християн-баптистів, зокрема, Василя Хіміча – старшого військового капелана ВСЦ ЄХБ, секретаря Ради у справах душпастирської опіки при Міноборони у 2018-2019 рр. та Андрія Полухіна – військового капелана ВСЦ ЄХ з 2014 року і дотепер. Освітня діяльність. Протестантські організації є засновниками духовних навчальних закладів, яких на початок 2020 року нараховується 117 одиниць, з яких: баптистських – 50 (35 вищі ДНЗ / 15 середні ДНЗ); євангельських християн – 9 (6 вищі ДНЗ /3 середні ДНЗ); християн віри євангельської – 31 (21 вищі ДНЗ /10 середні ДНЗ); адвентистські – 4 (4 вищі ДНЗ); лютеранські – 1 (1 вищі ДНЗ /1 середні ДНЗ); харизматичного типу – 15 (10 вищі ДНЗ / 5 середні ДНЗ); інших релігійних організацій протестантів (протестантського походження) – 6 (6 вищі ДНЗ). Нагадаємо, що у 2014 р. на законодавчому рівні (Закон України “Про вищу освіту”) було визначено спеціальність “богослов’я” як окрему галузь знань та передбачено можливість державного визнання документів про вищу освіту, наукові ступені та вчені звання які видані вищими духовними навчальними закладами. А в 2015 р. відповідним урядовим рішенням (Постанова КМУ від 19.08.2015 №652) було затверджено механізм визнання вищезазначених освітніх документів.В цьому контексті впродовж 2019-2020 рр. продовжували здійснювати діяльність відповідні дорадчі органи (Комісія з державного визнання документів про вищу духовну освіту та Комісія з державного визнання документів про наукові ступені та вчені звання) при Міністерстві освіти і науки України (які розпочали діяльність з 2016 р.), на які покладено функції щодо прийняття рішення про державне визнання документа про науковий ступінь або вчене звання, про вищу духовну освіту. На основі прийнятих рішень цими Комісіями, МОН видає відповідні свідоцтва представникам релігійних організацій про визнання вищезазначених освітніх документів вищих ДНЗ. Впродовж 2019-2020 рр. розглянуто приблизно 1300 справ (від 2016 р. – 3882 справи) щодо державного визнання дипломів вищих духовних навчальних закладів. Серед протестантів активно подають заявки стосовно державного визнання освітніх документів випускники та співробітники ДНЗ адвентистських, баптистських, п’ятидесятницьких і харизматичних напрямів.Благодійницька діяльність. Протестантські організації активно займаються благодійницькою діяльністю для малозабезпечених верств населення. Досить велика увага приділяється наданню допомоги переселенцям зі сходу України, жителям Донецької і Луганської областей, сім’ям учасників АТО та ООС. Для прикладу можна відзначити активну діяльність як у 2019 р., так і в 2020 р. адвентистської благодійної організації "ADRA Україна", яка організовує десятки різних благодійницьких проектів. Якою є конфесійна динаміка українських протестантів за цей час: приріст-утрата членства, активність у служінні, розбудова церковної інфраструктури?У цьому пункті зосереджено увагу на інституційній мережі протестантських церков в Україні. Станом на початок 2020 року в Україні в цілому проводять свою діяльність 36796 інституцій релігійних організацій. Серед них християнські релігійні організації займають 96,8%. В свою чергу друге місце, серед інституційної складової християнських організацій, посідає протестантизм – 29,7%. З них:- релігійні організації баптистів – 3034 одиниць, що складає 28,6% від протестантських організацій; забезпеченість культовими спорудами та кадрами священнослужителів, відповідно складає 64% та 100%;
- релігійні організації євангельських християн – 342 одиниці, що складає 3,3% від протестантських організацій; забезпеченість культовими спорудами та кадрами священнослужителів, відповідно складає 61% та 100%;
- релігійні організації християн віри євангельської – 2974 одиниці, що складає 28% від протестантських організацій; забезпеченість культовими спорудами та кадрами священнослужителів, відповідно складає 73% та 100%;
- релігійні організації адвентистів – 1085 одиниць, що складає 10,3% від протестантських організацій; забезпеченість культовими спорудами та кадрами священнослужителів, відповідно складає 79,8% та 100%;
- релігійні організації лютеран – 86 одиниць, що складає 0,8% від протестантських організацій; забезпеченість культовими спорудами та кадрами священнослужителів, відповідно складає 79% та 90,5%;
- релігійні організації реформатів – 133 одиниці, що складає 1,3% від протестантських організацій; забезпеченість культовими спорудами та кадрами священнослужителів, відповідно складає 75% та 74,2%;
- релігійні організації харизматичного типу – 1596 одиниць, що складає 15% від протестантських організацій; забезпеченість культовими спорудами та кадрами священнослужителів, відповідно складає 77,6% та 97,7%;
- інші релігійні організації протестантів (протестантського походження) – 1380 одиниць, що складає 12,7% від протестантських організацій; забезпеченість культовими спорудами та кадрами священнослужителів, відповідно складає 72% та 100%.
Динаміка інституційної мережі протестантських релігійних організацій за вказаний період 2019-2020 рр. не відзначаються інтенсивністю у 2020 р. у порівняні з 2019 р. у відсотковому відношенні залишається без змін, що вказує на усталений розвиток інституцій протестантських церков. Також треба зазначити, що така ж характеристика притаманна релігійній мережі в Україні в цілому. Вищезазначена інформація, яку узагальнює відповідний держорган, як зазначалося вище окреслює інституційну складову протестантських церков в Україні, однак державна статистика не надає інформацію стосовно кількісного складу віруючих.
Інформація стосовно приросту-утраті членства та активності у служінні акумулюється безпосередньо в самих протестантських релігійних організаціях, оскільки саме протестантські церкви ведуть фіксоване членство у своїх структурах. Хоча за результатами соціологічних опитувань можна отримати інформацію щодо певного зрізу стосовно релігійної ідентичності населення України. Опитування яке було проведене у 2019 р. Українським центром економічних і політичних досліджень імені Разумкова показало, що з протестантизмом ідентифікують себе 1,8% опитаних респондентів. Зазначимо, що за останні десять років вказаний показник коливається в діапазоні від 0,8% до 2,2%. Слід зазначити, що регіональний зріз представленості представників протестантизму показує їх рівномірне розподілення, зокрема в Центрі і на Сході по 2,1% на Заході і на Півдні відповідно по 1,1% і 1,7%.Можна також констатувати, що поступово підвищується рівень, порівняно із минулим роком, позитивного ставлення до протестантизму (з 14% до 23%), євангелічних і харизматичних церков (з 3% до 16%, відповідно). Однак одночасно збільшився відсоток і тих хто ставиться до цих церков негативно (з 9% до 17%, відповідно). Цікавим є той факт, що відсоток тих, хто відповів позитивно на запитання “Нічого не чув про таку релігію (течію)” дорівнює відсотку тих, хто ідентифікує себе з протестантизмом, що складає також 1,8%. Необхідно підкреслити, що за останній рік на 1% зменшився показник тих, хто відповів позитивно на вище зазначене питання. За попередні п’ять років цей показник складав приблизно щорічно 0,5%.Зазначимо, що у 2020 році п’ятидесятницький рух в Україні відзначає 100-літній ювілей. Нагадаємо, що у 2017 р. світова протестантська спільнота відзначала 500-річчя Реформації.Які виклики діяльності українських протестантів створила пандемія коронавірусу? Пандемія гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 створила неабиякі виклики для населення тотальної більшості країн світу, що вплинуло та внесло корективи як на повсякденний уклад життя, так і на довгострокові плани.В Україні з середини березня і майже до кінця травня було оголошено надзвичайну ситуацію та запроваджені посилені карантинні заходи. У контексті дотримання цих заходів, Державною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, на час дії правового режиму надзвичайної ситуації, релігійним організаціям було рекомендовано перейти в дистанційний режим проведення богослужінь. Більшість релігійних організацій дослухались до рекомендацій і прийняли рішення призупинити на вказаний час проведення богослужінь у звичному режимі та перейшли на реалізацію їх проведення у своїх ЗМІ в теле- радіо- та інтернет просторі. Зокрема і протестантські релігійні організації. Держава також долучилася до цього процесу і надала для релігійних організацій державний медіа (телевізійний та радіо) простір для проведення трансляцій богослужінь. Враховуючи поліконфесійність релігійної середовища нашої країни, в прямому ефірі і в записі транслюються молитовні заходи різних релігійних традицій, зокрема і протестантських (треба зазначити, що це чи не вперше за всю незалежність України). Щосуботи з 28 березня о 10:00 канал «UA: Культура» транслює молитовні заходи Церкви адвентистів сьомого дня. Щонеділі з 29 березня на телеканалі «UA: Культура» транслюються недільні молитовні заходи: о 12:30 – Церкви євангельських християн-баптистів; о 13:00 – Української Євангельської церкви; о 13:30 – Церкви християн віри євангельської. Для певної частини населення, з об’єктивних причин, реалізація гарантованого конституційного права в частині безперешкодного колективного відправлення релігійних обрядів та проведення релігійної діяльності виявилася незвичним нововведенням, до якого потрібно було пристосовуватися у нових життєвих реаліях. В умовах коронавірусної пандемії та карантинних заходів для релігійної спільноти, зокрема і протестантської необхідна консолідація зусиль в контексті інформаційних та організаційних заходів з метою недопущення ускладнення епідеміологічної ситуації в релігійному середовищі. Організації посилення контролю в молитовних будинках та на прилеглій території за дотриманням визначених законодавством карантинних обмежень при проведенні заходів релігійного характеру.#тижденьнадії2020