Розповідає Олександр Жакун, координатор медіа служіння у Німецькій євангелічно-лютеранській церкві України (НЄЛЦУ)
Важливим для Німецької євангелічно-лютеранської церкви України став 2021 рік. Тоді Церква зробила крок у вирішенні кризи лідерства, а також повернула законному керівництву церковну власність, що, своєю чергою, дозволило відновити нормальну життєдіяльність Церкви після років кризи та пандемії. На лютий 2021 року НЄЛЦУ об’єднувала 18 громад.Потрібно зазначити, що хоча Німецька євангелічно-лютеранська церква України невелика, проте широкі міжнародні зв’язки та розгалужене партнерство дозволяли сподіватися на її сталий розвиток. На жаль, вторгнення російських військ докорінно змінило ситуацію.Особливо важко пережили перші місяці війни громади, які знаходилися неподалік від розташування російських військ. Громади Бердянська, Шостки та Зміївки опинилися в оточенні. Харківська громада «Святого Вознесіння» разом з усіма містянами потерпала від постійних артилерійських обстрілів.Безпосереднього вторгнення російських військових зазнало село Андріївка, що у Київській області, — там знаходиться філія київської громади Святого Мартіна при притулку для безхатьків «Гавань», який був організований Домом Милосердя. Звичайно, віряни, які залишися у цих населених пунктах, пережили величезний стрес, та потерпали через проблеми з постачанням харчових продуктів і медикаментів.Перші місяці війни були важкими також і для київських громад. Через те, що кірха Святої Катерини знаходиться в урядовому кварталі, в який був обмежений доступ, довгий час було неможливо проводити богослужіння. Більшість членів громади Святого Мартіна, яка тісно співпрацює з Домом Милосердя, були евакуйовані до Івано-Франківська та певний час богослужіння відбувалися саме там. Згодом члени громади змогли повернутися до Києва.Велику допомогу для переселенців у перші місяці війни надавали громади, які знаходилися у тилу. Транзитними пунктами на шляху до західних областей України та країн Європи стали село Петродолинське, що в Одеській області, Полтава, Кременчук та Вінниця. У приміщеннях, якими користуються місцеві лютерани, знаходили тимчасовий притулок і турботу ті, хто рятувалися від бойових дій. Вінницька громада розпочала проєкт годування переселенців «Трапеза», який триває і сьогодні.Партнери та друзі Німецької євангелічно-лютеранської церкви України з перших днів повномасштабної війни розпочали всебічно підтримувати громади в Україні. Лютерани Польщі, Словаччини, Чехії, Угорщини, Румунії та Німеччини активно допомагали українським біженцям притулком, їжею, одягом та оформленням документів. Фінансова допомога Всесвітньої Лютеранської Федерації підтримала служителів Церкви та зберегла її структуру у найскладніший період невизначеності.Згодом громади НЄЛЦУ почали отримувати перші гуманітарні вантажі від польських, чеських та німецьких одновірців. Допомогу розподіляли як серед членів громад, так і серед тих, хто потребував. Після стабілізації ситуації всі громади, в міру своїх сил, розгорнули гуманітарну роботу.Після деокупації Шостки та Андріївки виявилося, що будинок «Гавані» був знищений під час боїв за село, отож, притулок, разом з філіалом громади, були вимушені припинити існування.З іншого боку, російські війська вже остаточно увійшли у Бердянськ та Зміївку й встановили там свій режим. Голова Ради громади Бердянська Артур Кожевніков був затриманий новою владою. На щастя, після більш ніж двох тижнів ув’язнення, Артур був звільнений.Зміївка була деокупована одночасно з Херсоном, проте опинилася на лінії зіткнення по Дніпру. Через постійні обстріли більшість мешканців, серед яких і члени лютеранської громади, були вимушені покинути село. Був знищений будинок голови Ради громади Ніни Кнутас, постраждали кірха та будинок пастора.Переселенці-лютерани Зміївки частково переїхали до Кривого Рогу та села Петродолинське, що в Одеській області, де беруть активну участь у житті місцевих громад. Відступ росіян від Харкова дозволив місцевій громаді Святого Вознесіння активувати діяльність разом із благодійним фондом «Дияконія України», на базі громади були впровадженні гуманітарні та освітні проєкти, зокрема навчання дітей програмуванню. Десятки нужденних харків’ян отримали допомогу продуктами та іншими необхідними товарами та сертифікатами на їхнє придбання. Окрім того громада та фонд за допомоги іноземних партнерів закуповують засоби тактичної медицини, які направлять військовим медикам та до медичних закладів, де лікуються поранені українські бійці. Частина з цих придбаних медичних засобів розподіляються через лютеранську громаду Олександрії.Громада Святого Мартіна продовжує служити безхатькам разом з організацією Дім Милосердя. Віряни громади кожного тижня виготовляють сотні окопних свічок, які їдуть на фронт. Громада Святої Катерини разом з благодійним фондом «Вільні Серцем» збирає та перевозить гуманітарну допомогу до постраждалих від бойових дій населених пунктів Чернігівської області. На жаль, у жовні 2022 року від ракетної атаки постраждав склад, де зберігалася ця гуманітарна допомога.Справжнім гуманітарним хабом стало село Петродолинське, шо розташоване у так званій Німецькій Балці — долині річки Барабой, де знаходилися колонії чорноморських німців. Дві громади Німецької євангелічно-лютеранської церкви України, — у Петродолинському та Новоградківці, — вже упродовж багатьох років допомагають мешканцям сіл цього регіону, але з початком повномасштабної війни їхнє служіння значно розширилося.Громада Новоградківки продовжує опікуватися дитячим центром «Віфанія», де навчаються та обідають діти, сім'ї яких перебувають у важких сімейних обставинах.Село Петродолинське приймає гуманітарні вантажі з Німеччини, Швеції та інших країн, які розподіляються серед нужденних Німецької Балки та Зміївки. У приміщеннях на території церковного центру проживають родини внутрішньо переміщених осіб. Зараз реалізується проєкт побудови модульних будинків для нових родин. Лютеранська церква заслужила добру славу у місцевої влади та громадськості.У Києві та Харкові відкрили регіональні офіси Всесвітньої Лютеранської Федерації, які реалізують та супроводжують масштабні проєкти відновлення житла та інфраструктури у постраждалих громадах Київської, Чернігівської та Харківської областей.Громада Святого Павла особливо відома своїми культурними проєктами. Одеська кірха стала першим майданчиком для проведення публічних концертів класичної музики навесні 2022 року. Взимку того ж року її керівництвом було прийняте рішення про проведення Різдвяного ярмарку, за яким пішли Великодній та літній ярмарки. Останній присвячений святу П'ятдесятниці та Дню захисту дітей. Громада профінансувала виставку історії чорноморських німців та розпочала регулярні екскурсії по своєму храму.У 2023 році громада Святого Павла провела міжнародний фестиваль органної музики імені Теофіла Ріхтера та урочисто відзначила 220-річчя проведенням наукової конференції та святкових богослужінь за участю представників влади та екуменічних гостей.Німецька євангелічно-лютеранська церква України розвиває й освітні проєкти. У співпраці з професором Українського католицького університету Дмитром Цоліним проводять онлайн-курс з книги Буття. Проходить навчання для лекторів та проповідників. Нові проповідники отримали благословення у Шостці та Києві, нові лектори — в Одесі. Їхнє волонтерське служіння дозволить трохи розвантажити пасторів.У 2022 році НЄЛЦУ стала повноправним членом Всесвітньої лютеранської церкви, а у 2023 році й членом Спільноти протестантських церков Європи. Це дозволяє до віруючих із багатьох країн доносити інформацію про ситуацію в Україні з першоджерел.Криза перших місяців повномасштабної війни, виїзд багатьох активних лютеран за кордон, недостатня кількість пасторів та дияконів, стрес і загальне старіння членів громад заподіяли шкоду Німецькій євангелічно-лютеранській церкві України, проте й відкрили нові можливості для служіння, адже багато людей зацікавилися лютеранством. Раніше ці люди не були релігійними, але після проходження курсу з основ християнської віри поповнили місцеві громади. Потреба підіймає серед них нових лідерів, які беруть на себе відповідальність за служіння.Гуманітарна діяльність дозволила відкрити двері державних органів і серця можновладців, які до цього не хотіли співпрацювати. Шириться міжнародна підтримка та вплив Німецької євангелічно-лютеранської церкви України за кордоном. А це, своєю чергою, дозволяє сподіватися, що у Церкви є майбутнє.#опитування2023
