Вважається, що переклад Біблії, зроблений з давньоєврейської та грецької мов проф. Іваном Огієнком [1], є найточнішим серед усіх слов’янських перекладів. Покажемо це на прикладі поняття терміну “початкового пороху всесвіту” з книги Приповістей Соломонових і книги Йова. Ці тексти є нейтральними стосовно доктрин різних християнських церков і конфесій. Отож, мали би перекладатись дослівно. Соломон, від імені мудрості, пише: “25 Народжена я … 26 коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початкового пороху всесвіту. 27 Коли приправляв небеса я була там” (Приповісті 8.25-27) [1]. У книзі Йова розшифровується суть і призначення “початкового пороху всесвіту”: “37 Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посуди, 38 коли порох зливається в зливки, а кавалки злипаються?” (Йова 38.37-38) [1]. В тексті 37 чітко вказується на “небесні посуди”. За вченням сучасної астрофізики небесні світила утворились з первинного пороху Всесвіту, а пізніше рештки померлих зір, які вибухнули й розсипались в порох, були будівельним матеріалом для планет [2-3].
Практично так само передає слова Соломона російський синодальний переклад Біблії: “25 Я родилась … 26 когда еще Он не сотворил ни земли, ни полей, ни начальных пылинок вселенной. 27 Когда Он уготовлял небеса, я была там.” (Притчи 8.25-27) [2]. Однак, за російським синодальним перекладом Біблії частково губиться суть головної думки тексту Йова: “37 Кто может расчислить облака своею мудростью и удержать сосуды неба, 38 когда пыль обращается в грязь и глыбы слипаются?” (Иова 38.37-38) [4]. Якщо в перекладі проф. Івана Огієнка написано, що “порох зливається в зливки”, то в російському синодальному перекладі говориться, що “пыль обращается в грязь”. Ясна річ, що “грязь” мало поєднується з будівельним матеріалом для зір.Так само, польський варшавський переклад Біблії, можливо, з метою кращого розуміння тексту для читача, не чітко передає думку про “початковий порох всесвіту”: “25 zostałam zrodzona 26 Gdy jeszcze nie uczynił ziemi i pól i pierwszych brył głeby, 27 Gdy budował niebiosa, byłam tam” (Przypowiesti 8.25-27) [5]. Тут взагалі мова йде не про “початковий порох всесвіту”, а про “перші брили ґрунту”, що не пов’язано з творінням Всесвіту.Також польський варшавський переклад Біблії недосконало передає тексти 37-38 глави 38 книги Йова: “37 Kto zdoła dokładnie zliczyć obłoki, a kto potrafi wylać łagwie niebieski, 38 Gdy gruda jest twarda jak odlew, a bryły przylegają do siebie” (Hiob 38.37-38) [5]. Тут у тексті 38 говориться, що “груда є тверда, як литво, а брили прилягають одна до одної”. Порівняйте як чітко сказано про це в перекладі Івана Огієнка: “38 порох зливається в зливки, а кавалки злипаються”. Тепер про переклад Нового Завіту, підготовлений Рафаїлом Турконяком (автор статті має лише Новий Завіт цього тлумача). Візьмемо для прикладу текст 9 із глави 4 Послання апостола Павла до Євреїв. За перекладом Івана Огієнка читаємо: “9 Отож, людові Божому залишається суботство, спочинок” (Євреїв 4.9) [1]. Слово “суботство” мало зрозуміле, до того ж слово “спочинок” наштовхує на думку, “нічого не робити”, що означає “неділя”. Так само говорить російський синодальний переклад Біблії: “Посему для народа Божия еще остается субботство” (Евреям 4.9) [4]. Польський варшавський переклад Біблії взагалі обійшов це “незрозуміле” слово “суботство”, випустивши його, як таке, що не існує: “A tak pozostaje jeszcze odpocznienie dla ludu Bożego” (Hebrajczyków 4.9) [5]. Дослівно це звучить так: “А так залишається ще відпочинок для люду Божого”. Рафаїл Турконяк, не схилившись до інтересів котроїсь з конфесій, обрав дослівний переклад: “9 Отже, для Божих людей залишається дотримання суботи” (Євреїв 4.9) [6]. Перекладено чітко, зрозуміло і недвозначно! Тут точність перекладу Нового Завіту перейшла на поле Рафаїла Турконяка. Оскільки мова зайшла про суботу, то розглянемо ще текст 10 з першої глави Об’явлення святого Івана Богослова. За перекладом проф. Івана Огієнка він звучить так: “Я був у дусі Господнього дня, і почув за собою голос гучний, немов сурми” (Об’явлення 1.10) [1]. Польський варшавський переклад Біблії так само доносить до нас цей текст: “W dzień Pański popadłem w zachwycenie i usłyszałem za sobą głos potężny, jakby trąby, który mówił” (Objawienie 1.10) [5]. Тут “dzień Pański” означає “Господній день”. За російським синодальним перекладом Біблії читаємо: “Я был в духе в день воскресный, и слышал позади себя громкий голос, как бы трубный, который говорил: Я есмь Альфа и Омега, Первый и Последний” (Откровение 1.10) [4]. Як бачимо, за синодальним перекладом “Господній день” став “днём воскресным”, можливо, щоб Біблію узгодити з традиціями церкви. Мало би бути навпаки: традиції потрібно узгоджувати з Біблією, а не зміняти Слово Боже. Рафаїл Турконяк не відступив від оригіналу і пише: “Я був у дусі Господнього Дня і почув за собою гучний, наче сурми, голос”. (Об’явлення 1.10) [6].Наведені приклади трьох різних перекладів чотирьох текстів Старого Завіту показують, що переклад проф. Івана Огієнка є точнішим, ніж російський синодальний і польський варшавський переклади Біблії. Внаслідок подальшого порівняння чотирьох різних перекладів двох вибіркових текстів Нового Завіту (за проф. Іваном Огієнком, російським синодальним перекладом, польським варшавським перекладом і за Рафаїлом Турконяком) виявлено, що переклад, представлений Рафаїлом Турконяком є найточнішим. Література:1. Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту. Переклад проф. Івана Огієнка. – Київ: Українське Біблійне Товариство, 2014. – 1231 с.2. Постнов К. А. Курс общей астрофизики / К. А. Постнов, А. В. Засов Москва: Физический факультет МГУ, 2005. 192 с.3. Сергій Парновський. Як улаштовано Всесвіт. Вступ до сучасної космології / Сергій Парновський, Олексій Парновський. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2018. – 248 с. (ISBN 978-617-679-606-0).2. Андрієвський С.М. Загальна астрономія / С. М. Андрієвський, С. Г. Кузьменков, В. А. Захожай, І. А. Климишин. – Харків: ПромАрт, 2019. – 524 с.4. Библия. Книги Священного Писания Ветхого и Нового Завета канонические. – М.: Российское библейское общество, отпечатано на Можайском полиграфкомбинате, 1994. 1276 с.5. Biblia to jest Pismo Śwente Starego i Nowego Testamentu. – Warszawa: Towarzystwo Biblijne w Polsce. 2008 – 1352 s.6. Новий Завіт Господа нашого Ісуса Христа: З четвертого повного перекладу Біблії українською мовою / Переклад з давньогрецької о. Рафаїла Турконяка. – Київ: Українське Біблійне товариство, 2003. – 317 с.***Автор — Володимир Чернюк