Вибір вищої освіти – це завжди відображення цінностей і прагнень людини. Поки багато молодих людей обирають бізнес, філологію чи IT, є дівчата, які свідомо занурюються у вивчення богослов’я.
Про особливості свого вибору розповідають студентки Українського адвентистського теологічного інституту.
Аліна Козурак, студентка 4 курсу:
До вступу на богословську спеціальність я брала активну участь у євангельських проєктах у Чернівцях. Завдяки вуличним євангелізаціям та акціям, які ми проводили в місті, я зрозуміла, що хочу мати інструменти, щоб допомагати людям, далеким від релігії, знаходити близькі взаємини з Христом. Моєю головною метою було поглибити знання, щоб якісніше та усвідомленіше продовжувати цю роботу.
Навчання змінювало мене, відточувало серце, вчило ходити з Богом, бачити глибину та красу Слова. Хотілося читати Його не з обов’язку, а з любові. Я краще зрозуміла, як усе працює в духовному вимірі, наскільки Бог реальний і як можна бачити Його дію в житті, якщо наважитися довіритися Йому. Викладачі, які живуть глибокою вірою, надихнули проявляти довіру до Бога, говорити з Ним чесно, помічати Його у простих моментах, переживати чудеса, відчувати потреби людей і вміти їм служити.
Хочу активно розвивати служіння в Україні, особливо молодіжні євангельські вуличні проєкти. Також планую продовжувати викладати англійську — це моя перша освіта — і поєднувати її з богословськими знаннями. Хочу, щоб у кожному уроці була свіжа, жива інтеграція віри, яка торкалася б сердець дітей, звучала ненав’язливо, цікаво, але змінювала їхнє життя, допомагаючи знайомитися з Творцем доступним і зрозумілим їм способом.
Анастасія Скидан, студентка 1 курсу:
Чому вступила? Тому що могла. Бог дав можливість і я подумала: «Ну добре, якщо Бог “за” і вирішить це питання, то їдемо». Бог вирішив – я пішла!
Найкраще домашнє завдання, яке можуть дати – це читати Біблію! Вчуся тут служити і на практиці, і в теорії.
Бог планує, я роблю. За своє життя зрозуміла, що я планую, але Бог вирішує.
Софія Курко, студентка 1 курсу:
Я навчаюся на богословській спеціальності, тому що пережила досвід із Богом. Завжди любила служити, мені це давало радість. Коли я навчалась на журналістиці, то вже була знайома зі студентами-богословами, а пізніше – з викладачами. Так склалось, що я могла відвідувати деякі їхні заняття. Мене запрошували на навчання і коли я задумалась над цим, то, звичайно ж, запитувала у Бога. Це були конкретні питання, щодо кожного кроку, а Господь, у свою чергу, конкретно мені відповідав через Своє Слово. Я розуміла, що Його швидкі та чіткі відповіді – це відкриття Його волі щодо мене.
Звісно, це не так легко, як я думала, але навчання дає глибші знання стосовно релігії загалом, а також вищі пізнання характеру Божого. Тут я маю змогу практикуватися у служінні. Воно різноманітне і багатогранне, в чому я і зростаю, набуваючи нових навичок.
Я планую служити Богові й Церкві. Вірю, що Господь не даремно провів мене до цього часу й місця, отже, Він точно має для мене план. Яким буде моє служіння в майбутньому, поки не знаю, але бачу, що можливості, які Він дає мені сьогодні, – це також внесок у те, що чекає попереду.
Валерія Вірста
Український гуманітарний інститут
