Святе Письмо проголошує, що «Бог є любов» (1 Ін. 4: 8). Він любить людство «вічною любов'ю» (Єр. 31: 3). Бог, що пропонує порятунок, всемогутній, але Його любов має таку властивість: Він дозволяє кожній особистості зробити вільний вибір: прийняти або відкинути Його запрошення (Об'явл. 3:20, 21). Примус є несумісним з характером Бога і не може бути використаним в Його планах.
Коли Адам і Єва згрішили, Бог перший почав шукати їх. Винна пара, почувши голос їх Творця, не побігла з радістю назустріч Йому, як це бувало раніше, а сховалася від Нього. Але Бог не покинув їх. Він так наполегливо кликав їх: «Де ви?»
З болем в серці Бог показав їм наслідки непослуху - скорботи й труднощі, які очікують їх попереду. Однак їм, абсолютно безпорадним людям, Він відкрив також Свій чудовий план з обіцянкою повної перемоги над гріхом і смертю (Бут. 3:15).
Все людство залучено в велику боротьбу між Христом і сатаною. Вона почалася на небі в зв'язку з тим, що був поставлений під сумнів характер Бога, Його закон і справедливість Божого правління у Всесвіті. Один зі створених ангелів, наділений свободою вибору, у своєму самозвеличенні став сатаною, противником Бога. Це призвело до повстання частини ангелів. Сатана викликав дух спротиву Богові в нашому світі, коли втягнув Адама і Єву в гріх. В результаті цього гріха, вчиненого людьми, образ Божий виявився спотвореним в людстві. З цієї ж причини створений світ втратив свій порядок і був спустошений під час всесвітнього потопу. На очах у всього творіння цей світ перетворився на арену світової війни.
Свого апогею ця вселенська боротьба досягла на Голгофі. Сатана докладав нові й нові зусилля, щоб звести нанівець місію Ісуса в міру того, як вона наближалася до кінця. Він особливо відзначився, використовуючи релігійних лідерів того часу. Вони заздрили популярності Христа, і це створило такі труднощі, що Христос змушений був закінчити своє суспільне служіння (Ін. 12: 45-54). Один з учнів зрадив Ісуса, лжесвідки обмовили Його, і в результаті Христос був заарештований і засуджений до смерті (Мф. 26:63, 64; Ін. 19: 7). Ісус залишився вірним до смерті, проявляючи повну слухняність волі Свого Отця.
Життя і смерть Христа принесли благословення не тільки нашому світу людських істот. Говорячи про хрест, Христос сказав: «Нині князь світу цього буде вигнаний геть» (Ін. 12:31); «Князь світу цього засуджений» (Ін. 16:11).
За нескінченної любові і милості Бог учинив так, що Христос, який не знав гріха, став гріхом заради нас, щоб в Ньому ми стали праведними перед Богом.
Все людство залучено в велику боротьбу між Христом і сатаною. Вона розпочалась на небі в зв’язку з тим, що був поставлений під сумнів характер Бога, Його закон і справедливість Божого правління у всесвіті.
Життя Христа проходило в досконалому послузі волі Божій. Його страждання, смерть і воскресіння – це єдино можливий шлях спокути скоєних людьми гріхів. Кожен, що приймає вірою це примирення з Богом, має вічне життя.
Прийнявши смерть на хресті, Ісус здобув перемогу над силами зла. Він, Який переміг злих духів під час Свого земного служіння, зруйнував їх владу і зробив неминучою їх остаточну загибель. Перемога Ісуса забезпечує і нам перемогу над цими силами.