А чи можна довірити цю роль Біблії? Чимало всесвітньо відомих та успішних людей із цим погоджувалися. Наприклад, Авраам Лінкольн, полюбляючи цитувати Біблію, заявляв: «Я переконаний, що Біблія є найкращим дарунком, який Бог дав людині. Усе найкраще від Спасителя світу передається нам через цю Книгу». Немало таких цитат в арсеналі християнина. Та хіба не сказано чимало добрих слів і про інші священні книги? Якщо ви живете, наприклад, в Індії, можливо, віддати перевагу Махабхараті? Або ж Корану, якщо ви із Саудівської Аравії? Може, це просто збіг історичних обставин, що саме Біблія стала найпопулярнішою Книгою?
Прихильники більшості релігій стверджують, що їхні священні тексти надприродного небесного походження. А як же Біблія? Коли і звідки вона з’явилася?
Книги Біблії (39 книг Старого Завіту та 27 книг Нового Завіту) писали протягом 16-ти століть звичайні люди, навіть не «напівбоги». Століттями ці тексти переписували... Стоп. Переписували?! А як же людський чинник? Чи може такий великий обсяг тексту не зазнати істотних змін?
На щастя, людство володіє тисячами рукописів Нового Завіту, а це приблизно 25 тисяч манускриптів, з яких понад п’ять тисяч – мовою оригіналу. Авторитетним джерелом є і сувої Мертвого моря, серед яких – рукописи книг Старого Завіту, датовані ІІ ст. до н. е. Професор Манчестерського університету Фредерік Брюс (1910-1990) із приводу достовірності біблійного тексту зазначив: