У Львові відкрили соціальне ательє “Butterfly”. Підприємство надає послуги у сфері пошиття одягу, текстилю, в’язаних та вишитих виробів. Тут працюють жінки, які постраждали від домашнього, економічного або гендерного насильства. Працівниці пройшли безкоштовне навчання, після якого охочих працевлаштували. Також тут створюють умови для їхнього саморозвитку - організовують тренінги та особисті супервізії. Частину прибутку ательє спрямовані на заходи благодійного фонду щодо підтримки жінок та дітей, постраждалих від домашнього насильства.
За даними Міністерства соціальної політики України, кожна п'ята жінка стикається з тією чи іншою формою насильства. Представниці чарівної статі, які потерпають у власній сім’ї, часто не можуть змінити обставини життя. Вони замовчують проблему, оскільки існує стереотип, що не варто “виносити з хати сміття”. Не мають можливості піти від кривдника через відсутність роботи, соціальних зв’язків і змоги реалізувати себе. Для того, щоб надати жінкам шанс розпочати нове життя, засновниця закладу Уляна Дорош реалізувала свою дитячу мрію. Уляна Дорош, засновниця та ідейна натхненниця соціального ательє “Butterfly”: “Багато років працюючи у соціальній сфері, в органах виконавчої влади, власне я і займалася тематикою проблематики домашнього насильства. І потім воно дуже гарно лягло в контексті того, що взагалі моєю дитячою мрією було дизайнування. Батьки казали, що спочатку мені потрібно здобути серйозну професію, а потім займатися такими творчими процесами. У дорослому віці, допомагаючи таким жінкам, у мене виникла ідея - чому це не поєднати з дитячою мрією? Це буде дуже така хороша реабілітація для таких жінок. І можемо показати те, що жінки, які перебувають у кризових ситуаціях, можуть конкурувати на ринку моди і створювати якісний, гарний та модний продукт”.Ідею втілили завдяки донорам, які сприяли у закупівлі новітнього, якісного обладнання. Фонд народонаселення ООН за підтримки Великої Британії підтримав проєкт ательє. Тут є швейні, в’язальні, вишивальні машинки. Наразі тут працюють вісім жінок, середній вік яких - 35-45 років.Наталія Корчинська, співзасновниця соціального ательє “Butterfly”: “У нас є багатодітні матері, які мають 3-4 діток. У нас є жінки, які перебувають у скрутному матеріальному становищі. Також є на волонтерських засадах переміщена жінка з Криму. У нас є жінки, які не тільки від домашнього насильства потерпали, а просто від економічного насильства зі сторони. Внутрішньо переміщена особа втратила роботу, вона втратила житло. Вона втратила все, що роками наживала з своєю сім’єю”. Ательє займається індивідуальним пошивом та виготовленням дитячого одягу. А також - текстильним виробництвом і виробництвом спортивного одягу. Родзинка ательє - білі жіночі сорочки та вишиваний одяг.Уляна Дорош, засновниця та ідейна натхненниця соціального ательє “Butterfly”: “Білі наші сорочки хочу показати. Вони, направду, кожна з них по-своєму особлива та індивідуальна. Покажу вам так, що на кожній з них є наш логотип - метелик нашого ательє”.У кожної жінки, яка тут працює - своя драматична історія. Дехто має інвалідність. Усі вони стверджують, що нова спеціальність надала їм крила - можливість реалізувати себе, отримати нову роботу, знайти подруг. Ольга, працівниця ательє “Butterfly”: “Вийшла заміж дуже молоденька - у 18 років. А чоловік виявився таким - трохи деспотом. Дуже некомфортно себе почувала. Бачила, що йду вниз. Не рухаюся уперед, а йду разом з ним. Він зловживав алкоголем. Власне, розійшлася з ним. Живу зараз разом з двома дітками. Працюю зараз швеєю у соціальному ательє “Butterfly”. Дуже мені сподобалось тут. Основне - це те, що почуваю себе комфортно, почуваю себе потрібною, почуваю себе, як у колі сім’ї”. Незабаром в ательє стартують курси з в’язальної справи. 25 представниць чарівної статі навчатимуться працювати на новітніх в’язальних машинках. Засновниці підприємства наголошують - на роботу прийматимуть не лише тих жінок, які потрапили у тяжкі обставини. Працювати тут можуть усі охочі. Основна ідея - довести, що ніколи не пізно почати життя спочатку та реалізувати себе у новій справі. Лариса Попроцька, Микола Івахненко, “Вісті надії”, Львів