Психологічне консультування практикую з 2008 року, закінчила Полтавський педагогічний університет ім. В. г. Короленка за спеціальністю «Психологія, Соціальна педагогіка».
Приватна практика, психолог, спеціалізуюся на дитячо-батьківських взаєминах.Працюю зараз онлайн. Сайт (www.mirradosti.com.ua) у нас один на двох з мамою психологом Раїсою Кузьменко, на ньому є опис програм, які проводжу. Також є сторінка у Фейсбуці «Батькам про підлітків» (https://www.facebook.com/o.podrostkah). У Телеграмм організувала групу підтримки батьків, щось на кшталт батьківського практикуму. В Інтернеті теоретичної інформації чимало, а в цій групі учасники раз на три–чотири дні отримують практичне завдання, виконуючи яке, гармонізують відносини з дитиною. Всі мої рекомендації батькам — не тільки теорія, а все перевірене практикою мого життя і людьми, котрі зверталися до мене по допомогу. Особливість групи в тому, що людина не лише отримує підтримку, але й розширює розуміння того, що відбувається і що з цим робити.До вас звертаються батьки з християнським чи секулярним світоглядом? Питання у них однакові чи різні? Що найчастіше хвилює батьків?Звертаються батьки різних поглядів. Про частину з них точно відомо, що вони є християнами.Я зосереджую свою діяльність на батьках незалежно від їхніх релігійних переконань. Всі, хто шукають допомогу, хто знаходять мене через знайомих або через Інтернет, цю допомогу отримують.Проблеми в людей подібні. Найчастіше, це ситуації, коли дитина не визнає батьківського авторитету, не чує і не слухає батьків. Наприклад, дитина надмірно захоплена гаджетами або зухвала, або відмовляється займатися прибиранням. У деяких сім'ях діти цікавляться відео, котрі руйнівно впливають на їхню психіку. Нерідко батьки запитують, як навчити дитину сказати «Ні!» шкідливим звичкам та як допомогти дітям не наслідувати негативного прикладу. Агресивність у дітей зустрічається досить часто.І зазвичай причина проблем — порушення взаємин між батьками і дітьми, відсутність відповідальності батьків за їхній вплив на дитину.На даний момент, я більше націлена надавати підтримку батькам, допомагати їм усвідомлювати свій вплив на дітей і навчатися використовувати його творчо.Звертаються з проблемою, коли діти не хочуть навчатися? У чому причина такого небажання?Так, звертаються. Практика показує, що в даній ситуації, перш за все, консультування потребують батьки. Уявіть собі, що є гіллясте дерево. Проблеми, з якими звертаються батьки, це — "гілки", тобто — наслідок. Тому я пропоную дослідити "коріння", а це — непроста справа, займатися якорю готові не всі батьки. Їм зручно дитину з проблемою віддати мені і, не змінюючи себе, отримати готовий результат. Наприклад — бажання вчитися в школі.Причини проблеми дитини криються в батьківській родині. Діти є дзеркальним відображенням батьків. Щоб допомогти поліпшити ставлення дітей до будь-чого, потрібно взаємодіяти з їхніми батьками. Як психолог, допомагаю батькам усвідомлювати те, що відбувається і чинити творчий вплив на дитину.Говорячи про навчання, хочу підкреслити важливий момент: потрібно дивитися в майбутнє дитини, на перспективу всього її життя. Потрібно відповісти для себе, чого я хочу: щоб мені було добре зараз або щоб дитині було добре в майбутньому?Багато чого з того, чого навчають у школі, в дорослому житті майже не використовується. Ті завдання, які дитині цікаві, в чому вона сильна — виконуються швидко. Профільні предмети дитина намагається вивчити сама, тому що їй це цікаво.Виходить, те, що приносить дитині задоволення, відповідає її здібностям і бере мало часу. Дитину ж завантажують тим, що не подобається, до чого вона не схильна.Ми повинні ставити за головну мету не шкільну успішність, а розвиток її в улюбленій сфері, щоб вона сама зростала в тому, що їй подобається. Інтереси дитини повинні підтримуватися протягом усього навчального періоду. Тоді у випускних класах не буде труднощів у професійному самовизначенні.Вимоги з непрофільних предметів необхідно знизити. Вибір майбутньої професії, улюбленої справи не ґрунтуватиметься на непрофільних предметах. Таке ставлення до навчання є незручним для вчителів, котрі хочуть бачити учня успішним з усіх предметів.У дошкільному віці діти щасливі. Завдання батьків — зберегти відчуття щастя протягом усіх шкільних років, особливо — у дівчаток. Але зберегти відчуття щастя можна тільки коли самі батьки — щасливі. Два "нещастя" не дадуть дітям щастя. Те, чого людина не має сама, передати іншому вона не може. Це головна ідея, яку намагаюсь донести в своїх програмах і консультаціях: тільки у щасливих батьків можуть бути щасливі успішні діти.Ще є один момент: система оцінювання. Оцінка, яку отримує учень, залежить від трьох факторів: настрій вчителя в момент оцінювання, ставлення вчителя до учня, сама робота учня. Якщо ми ставимо дитині за мету бути хорошистом або відмінником, фактично, ми вчимо її підлаштовуватися до думки інших людей. Батьки повинні для себе усвідомити: «Що потрібно моїй дитині, щоб їй було добре потім? Що я можу для цього зробити сьогодні?» А дитина повинна профільно розвиватися. Коли кажуть: «Як мотивувати дитину до навчання?», я спочатку кажу: «Давайте подумаємо, що таке навчання взагалі? Ви внутрішньо готові змінити своє ставлення до навчання?» Якщо батьки згодні, тоді ми продовжуємо співпрацю.Ви писали статті на теми, що цікавлять? Видавали книжки?Статті почала писати близько десяти років тому. Спочатку це були публікації в періодичних друкованих виданнях міста Охтирка. Виступала на радіо в Охтирці та Сумах. Публікувала статті в друкованих виданнях у Тростянці. Видала збірку статей «Чудеса любові». Ця збірка присвячена дивам які любов може зробити в кожній людині, в її особистісному зростанні, подружніх стосунках і у вихованні дітей. Друкувала в кількох друкарнях накладами від 200 до 500 примірників. Останніми роками брала участь у зйомках на телеканалі «Надія» в передачах «Два я — Одне життя», «Статус — мама».Як християнський психолог може вплинути на батьків?Я не вважаю зобов'язаною надавати психологам-християнам методи впливу на батьків. Але розумію, що не використовуючи духовний фактор, більшість проблем вирішити неможливо. Про це говорю незалежно від чийогось світогляду.На євангельських програмах проводжу лекції із сімейних взаємин. Консультую людей в церквах, розташованих на території пастирського служіння мого чоловіка, проводжу семінари для батьків.Хто вам особисто допомагає витримувати таке навантаження?Розмова з Богом. Це те, що завжди допомагає.Запитання — Алла Шумило