Молитва – це розмова з Богом, це засіб, який з’єднує Небо із землею. Ним може скористатися кожен. Матері, не покладайте свої надії на молитви інших людей. Хіба може хтось молитися за вашу дитину більш щиро ніж ви?
Нехай ваші молитви будуть спрямовані до Бога, не шукайте посередників. Одного разу, матері привели своїх діточок до Ісуса, але учні Христа вважали себе посередниками і докоряли матерям, та Ісус промовив їм: «Пустіть діток, і не бороніть їм приходити до Мене» (Матвія 19:14).Ви із впевненістю можете нести на руках молитви ваших синів до Ісуса. Ніхто вам не завадить, Ісус сам цього бажає. Прийдіть з вірою до Нього і скажіть те, що вас так турбує. Можливо ваш син п’є, можливо він вживає наркотики, або тяжко хворіє, не вірить в Бога, перестав ходити до Церкви. Які б не були в його житті проблеми ви можете представити їх перед Ісусом.У 1-ій книзі Самуїла 30-му розділі записана чудова історія. Давид зі своїм військом поверталися додому в Ціклаґ від филистимлян, які не схотіли брати Давида з собою на війну. Доки Давида не було, амаликитяни напали на Ціклаґ і спалили його вогнем, а жінок і дітей забрали до неволі. Коли Давид із військом прийшли і побачили місто, то голосно заплакали. Але, написано, що «Давид зміцнився Господом, Богом своїм» (30:6) і запитав у Нього чи гнатися за грабіжниками і чи дожене він їх. На що Господь відповів: «Женися, бо конче доженеш, і конче визволиш» (30:8). Так і сталося, Давид і його люди погналися і визволили всіх до одного.Можливо ваші сини у полоні поганих звичок, у полоні ворога – диявола. Що робити? Зміцніться Господом, женіться і доженете, боріться за ваших синів в молитві і отримаєте перемогу. Принесіть своїх дітей на руках молитви до Того, Хто отримав перемогу над гріхом і може нам допомогти.Бог Отець знає, що це, коли ти бачиш, як ворог атакує твою дитину. Бог бачив, як диявол від самого народження Ісуса намагався погубити Його. Бог бачить, Бог знає, Бог чує вашу молитву.Ви можете молитися своїми словами про те, що саме вас турбує, за приклад можна взяти таку молитву: «Боже, я приношу свого сина на руках віри перед Твоє лице, як колись приносили матері своїх дітей до Ісуса. Дякую Тобі, що Ти спас нас Своєю Святою Кров’ю. Дякую Тобі за Твою безмежну любов. Я вірю, що Ти любиш мого сина більше за мене, тому прошу: охороняй його від гріховних спокус, нехай Слово Твоє стане його дороговказом, навчай його через Духа Святого, пошли Свій мир і благодать. Ти сказав: «Коли будете в Мене просити чого в Моє Ймення, то вчиню» (Івана 14:12). Прошу по Твоїй обітниці в Ім’я Ісуса Христа почуй молитву мою. Амінь».Царедворець із Капернауму просив Ісуса, щоб Той зцілив Його сина. Ісус відповідав йому: «Як знамен тих та чуд не побачите, не ввіруєте!» (Івана 4:48). Ми хочемо спочатку побачити, а тоді повірити, але Ісус каже: «Повіриш, тоді побачиш». Тому варто бути наполегливим і як Давид боротися в молитві, як матері тих діток приносити на руках своїх дітей до Ісуса, і як царедворець спочатку повірити, щоб потім побачити.Тарас Гладкий